
- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
2.1.3. Планування і організація маршу
Метод і порядок роботи командира частини (підрозділу) по організації маршу залежить від умов обстановки, отриманого завдання і наявності часу.
Організація маршу включає: прийняття і оформлення рішення; постановку завдань підрозділам; організацію протиповітряної оборони, усебічного забезпечення і комендантської служби; організацію пунктів управління, зв'язку і контроль за підготовкою підрозділів до маршу.
Організація маршу звичайно починається з одержанням попереднього розпорядження або бойового наказу на його вчинення. Перед ухваленням рішення на марш командир частини насамперед усвідомлює отримане завдання і оцінює обстановку.
При з'ясуванні завдання, крім звичайних питань, командир вивчає: ціль маршу і можливий характер дій після його вчинення; розмір переходу (протяжність маршу) і відведені на нього час; кількість маршрутів; вихідний рубіж (пункт) і час його проходження, рубежі регулювання, райони відпочинку і райони зосередження; можливі дії при зустрічі з противником на марші.
Розмір переходу визначається по карті від вихідного рубежу (пункту) до найбільше віддаленого пункту в новому позиційному районі. При цьому в залежності від масштабу карти, характеру рельєфу місцевості і звивистості маршрутів у результати виміру необхідно вводити поправку (табл. 7).
Таблиця 7
Характер місцевості |
1:200 000 |
1:100 000 |
1:50 000 |
Гірська (сильно пересічена) |
1,25 |
1,20 |
1,15 |
Горбкувата (середнє пересічена) |
1,15 |
1,10 |
1,05 |
Рівнинна (слабо пересічена) |
1,05 |
1,00 |
1,00 |
У підсумку з'ясування завдання командир частини визначає, які заходи потрібно провести для підготовки підрозділів до маршу, які дані приготувати штабу для ухвалення рішення. На підставі вказівок командира начальник штабу організує розвідку, визначає, кому з офіцерів штабу, до якого терміна і які дані, розрахунки і документи приготувати, а також віддає підрозділам попередні розпорядження.
У попередньому розпорядженні вказуються: напрямок, відстань і тривалість майбутнього маршу, основні заходи щодо підготування особового складу і бойової техніки.
Оцінка обстановки робиться по загальноприйнятих елементам, при цьому командир частини вивчає положення і характер дій противника і своїх сил, стан частини, стан маршруту руху, метеорологічні умови, умови часу року і доби.
Найважливішою частиною даних для ухвалення рішення є розрахунок маршу, що відображається на графіку маршу (рис. 14). На карті відображаються:
- відомості про противника, радіаційній і хімічній обстановці, положення, нумерація і характер дій противника, ділянки (зони) зараження і руйнацій;
- нумерація, положення і завдання військ, що діють перед, а також положення (до маршу) і завдання безпосередніх сусідів справа і зліва, із якими частини слід погодити свої дії;
- район розташування частини до маршу з указівкою: нумерації частини і часу її виходу в цей район, місця розташування пункту управління частини, розташування доданих підрозділів і тилу;
- маршрути висування (основні і запасні), їхня протяжність; маршрут руху з поділом на ділянки 10-20 км; рокади для маневру, шляхи обходу великих населених пунктів, а також важливих мостів, дефілє, переправ при руйнації їх противником;
- побудова похідного порядку частини з вказівкою елементів похідного порядку, складу і глибини колон, дистанцій між ними і загальною глибиною похідного порядку;
- вихідний рубіж (пункт), рубежі (пункти) регулювання і час їх проходження, райони і час великих привалів і денного (нічного) відпочинку;
- місця розташування комендантських постів бригаді;
- місця, час і тривалість привалів;
- новий позиційний район і терміни виходу в нього підрозділів;
- ділянки маршруту за умовами руху, їх розміри і швидкості руху на кожній ділянці;
- загальний час для маршу, час на привали і на рух, середня швидкість руху;
- організація протиповітряної оборони, заходи щодо захисту частини від зброї масового ураження, організація комендантської служби, тилового і інших видів забезпечення і управління підрозділами на марші.
Особливо ретельно на графіку маршу розраховується і показується порядок витягування підрозділів із району що займається до вихідного рубежу (пункту).
Р
ис.
14. Графік маршу.
Крім того в кожному дивізіоні (батареї) повинні бути розроблені наступні документи: схема формування колони, розклад особового складу по згортанню і розгортанню, розклад особового складу і майна по машинах, відомості укладки майна на кожну машину (потяг), документи по зв'язку і потайливому управлінню, схема організації охорони на стоянках, на марші і при розгортанні, формуляри стартових позицій, інструкції старшим машин (потягів).
Рішення щодо маршу, оформлене на карті, є робочим документом і дає можливість командиру дивізіону чітко ставити завдання підлеглим. Завдання до підлеглих командир доводить у формі усного бойового наказу.
У бойовому наказі на марш командир указує: відомості про противника, завдання частини, маршрути руху, вихідний рубіж (пункт), рубежі (пункти) регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, склад і завдання передового загону, якщо він висилається, і склад похідної охорони, номера маршрутів. Після слова “наказую” ставляться завдання підрозділам, визначаються місця і порядок дозаправлення техніки, час готовності до маршу, порядок спостереження і зв’язку у ході маршу, місце командно-спостережного пункту командира у колоні і заступників.
Командир батареї управляє підпорядкованими підрозділами особисто, а командир дивізіону – особисто і через штаб.
Під час підготовки до маршу штабом дивізіону розробляються такі документи:
- розрахунок часу для підготовки дивізіону до маршу;
- дочасне бойове розпорядження;
- бойовий наказ;
- вказівки (розпорядження) щодо всебічного забезпечення;
- робоча карта з рішенням щодо маршу;
- заявка на матеріальне забезпечення підрозділів;
- донесення про бойовий і кількісний склад;
- донесення про тилове забезпечення;
- донесення про дози радіоактивного опромінювання.
Для прискорення розрахунків маршу може бути застосована обчислювальна техніка, що мається в штабах. Сутність проведених розрахунків полягає у визначенні часу проходження кожній колоною вихідного рубежу, рубежів регулювання і часу прибуття в призначений район.