- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
Розділ II. Пересування і бойові завдання
21 Пересування підрозділів маршем
2.1.1. Завдання і способи пересування
У сучасних високо маневрених бойових діях роль пересування частин і підрозділів закономірно зросла. Це зумовлюється збільшенням просторового розмаху, високою маневреністю та динамічністю бою. Пересування берегових ракетних і артилерійських частин здійснюється з метою зміни позиційних районів, висування в райони зосередження (чекання). Пересування може здійснюватися різними способами: маршем, залізничним, водним і повітряним транспортом або комбінованим способом. Той або інший спосіб пересування застосовується в залежності від мети, відстані, часу, відведеного на пересування, стану комунікацій, наявності і можливостей транспортних засобів, а також від характеру оперативної і транспортної обстановки.
Бойовий Статут Сухопутних військ визначає марш як організоване пересування військ по дорогах і колонних шляхах з метою виходу в призначений район. Він є основним способом пересування берегових ракетно-артилерийских частин та підрозділів.
Пересування військ своїм ходом забезпечує постійну бойову цілісність частин і з'єднань, швидке їхнє розгортання і вступ у бій з ходу. Є також можливість для здійснення маневру з метою обходу районів руйнацій і заражень.
Водночас варто враховувати, що марш, особливо на великі відстані, зв'язані з витратою моторесурсів і зносом бойової техніки. Тому при організації пересування військ на великі відстані необхідно вживати заході до зберігання моторесурсів і ходу.
Берегові ракетно-артилерійські частини завжди повинні бути готові до маршу та перевезення в умовах постійної загрози застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї і систем дистанційного мінування, дії його авіації, повітряних десантів, аеромобільних і диверсійно-розвідувальних груп, радіоактивного, хімічного та біологічного зараження, руйнування шляхів і переправ.
Перевезення залізничним транспортом застосовується в основному для висування з'єднань і частин із глибини країни в райони бойових дій і здійснення перегрупувань військ. Берегові ракетні частини і з'єднання можуть перевозитися залізницею в повному складі – весь особовий склад і матеріальна частина або частково – тільки ті частини і підрозділи (стартова батарея, взвод управління), що можуть самостійно вирішувати поставлені завдання. Під час перевезення військ залізничним транспортом забезпечується велика швидкість пересування незалежно від стану погоди, часу доби і року. При цьому зберігаються сили особового складу, бойова техніка, заощаджуються моторесурси і пальне частин і підрозділів, що перевозяться. Можливість використання залізничного транспорту обмежується великою уразливістю його сучасними засобами ураження.
Берегові ракетні частини в повному складі доцільно перевозити залізницею на відстані понад 700 км. Однак при слабкому розвитку мережі ґрунтових і шосейних доріг, у період розталі і зимою, а також при обмеженому запасі ходу бойової техніки перевезення військ залізницею може здійснюватися і на менші відстані.
Перевезення частин водним транспортом може застосовуватися для доставки частин і підрозділів на ізольовані ділянки узбережжя й острови, здійснення маневру на приморських напрямках, а також для евакуації берегових ракетних частин з ізольованих ділянок узбережжя і островів. Труднощі перевезення військ по морських шляхах обумовлюються головним чином складністю організації надійної оборони і проводки судів (конвої, ПЧО, ПМО і т.д.) у призначені порти і пункти вивантаження, можливістю руйнації портів, нестачею механізмів для навантаження (вивантаження) важкої бойової техніки.
Перевезення частин повітряним транспортом може застосовуватися для: термінового перекидання частин (підрозділів) із глибини країни на театр військових дій, посилення ударних угруповань, що наступають на приморському напрямку, заміни частин, що підверглись ядерним ударам, подолання великих зон радіоактивного зараження, зон затоплення і ядерних загороджувальних бар'єрів. У залежності від умов обстановки частини і підрозділи можуть перевозитися повітряним транспортом у повному або полегшеному складі.
Пересування військ комбінованим способом здійснюється як з одночасним використанням різних видів транспорту, так і з послідовним переходом від одного виду транспорту до іншого. При цьому можуть використовуватися усі або тільки деякі види транспорту.
Незалежно від способу і умов пересування частини і підрозділи повинні прибути в призначений позиційний район вчасно і у повній готовності до виконання бойового завдання. Це досягається:
- вибором найбільше доцільного способу пересування;
- завчасним підготуванням частин, підрозділів, шляхів, доріг і транспортних засобів;
- своєчасною і чіткою організацією пересування і здійсненням заходів щодо всебічного забезпечення військ у вихідному районі, при пересуванні, у районах зосередження і на рубежах розгортання при вступі в бій з маршу;
- скритністю пересування;
- твердим і безупинним управлінням частинами і підрозділами і чітким регулюванням руху;
- постійною готовністю частин і підрозділів до знищення повітряних десантів і диверсійне-розвідувальних формувань противника в смузі пересування;
- швидким відновленням переправ, руйнацій на дорогах або обходом їх, подоланням зон зараження і ліквідацією наслідків ядерних і хімічних ударів противника.