1.6.3. Сили і засобі управління

При управлінні підрозділами (частинами) БРАВ застосовуються два види управління: централізоване і децентралізоване.

При централізованому управлінні командир частини здійснює безпосереднє управління організацією підготування і ведення бойових дій підпорядкованими підрозділами. Централізоване управління забезпечує найбільше повне використання всіх можливостей для зосередження зусиль на вирішальних напрямках. Воно не повинно мати нічого загального з опікою підлеглих. Від нього варто відмовитися, якщо воно не створює найкращих умов для успішного виконання поставлених завдань.

При децентралізованому управлінні командир частини лише ставить бойове завдання підпорядкованим підрозділам, указує задум, визначає склад сил, терміни виконання бойового завдання, контролює хід бойових дій. Способи виконання бойового завдання виконавці вибирають самостійно.

Для здійснення управління в загальному випадку створюється система управління, що включає:

- органи управління: штаб (люди), пункти управління: командні, запасні, командно-спостережні,

- системи зв'язку і освітлення обстановки,

- автоматизовані системи управління силами і зброєю,

- інші спеціальні системи.

Система управління підрозділяється на основну і резервну.

Управління здійснює командир і робить це особисто і через штаб. Начальник штабу є першим заступником командира і тільки він має право віддавати розпорядження від імені командира. Начальник штабу відповідає за організацію і підтримку безупинного управління підрозділами, їх бойову готовність і бойове забезпечення дій дивізіону. Він зобов'язаний завжди знати обстановку, передбачати можливу її зміну і бути готовим доповісти командиру висновки та свої пропозиції для їх вирішення; надавати командиру допомогу в організації бою, підтримці постійної взаємодії, а також в організації всебічного, в першу чергу, бойового забезпечення бою підрозділів, організацію стійкого зв'язку та захист його від радіолокаційного придушення противником; забезпечити потайне (штатне) управління підрозділами; записувати бойові накази та розпорядження, які віддає командир дивізіону, здійснювати контроль за виконанням бойових наказів (розпоряджень), які віддаються, та забезпеченням підрозділів усім необхідним для бою; інформувати командирів підрозділів і сусідів про обстановку; вести облік доз випромінювання особового складу; своєчасно подавати донесення вищому штабу, а також вивчати бойовий досвід та доводити його до підлеглих.

Для управління батареєю та дивізіоном застосовуються радіо, дротові, рухомі, сигнальні та інші засоби зв'язку. Радіо є основним засобом зв'язку. В бою всі команди передаються відкритим текстом. Назви підрозділів та посада командирів при цьому вказуються позивними, а пункти місцевості – від орієнтирів, за умовними (кодованими) назвами місцевих предметів.

Рухомі засоби зв'язку застосовуються для передавання вказівок (розпоряджень) та донесень (повідомлень) у всіх видах бою, на марші та при розташуванні на місці. Сигнальні засоби зв'язку застосовуються для передавання зорових, звукових та світлових сигналів попередження, управління та взаємодії.

Для забезпечення управління в дивізіоні є в наявності взвод зв'язку, якій забезпечує командира радіо і дротовими засобами зв'язку. На озброєнні взводу маються радіостанції для підтримки телефонного та телеграфного зв'язку.

Ультракороткохвильова радіостанція Р-123 М малої потужності на СПУ і машинах призначена для підтримки телефонного зв'язку між об'єктами та забезпечення управління підрозділами в бою.

Радіостанції Р-107М, Р-157, Р-158, Р-159 – ультракороткохвильові переносні призначені для підтримки радіотелефонного зв'язку між підрозділами. Короткохвильова радіостанція Р-130 М малої потужності призначена для здійснення телефонного та телеграфного зв'язку. Вона використовується для зв'язку з командиром бригади.

Передача сигналів, команд і постановка завдань по радіо здійснюється в такому порядку:

- позивний радіостанції, що викликають – два рази;

- слово “Я” і позивний своєї радіостанції – один раз;

- сигнал (команда) – два рази (при хорошій якості зв’язку позивні передаються один раз);

- слово “прийом” – один раз.

Сигнали і команди передаються без попереднього виклику кореспондента і одержання згоди на прийом.

Приклад: “Яструб-45, я Сокіл-33, пройшов ПР №1, прийом”. На прийняту команду робиться зворотна перевірка шляхом точного повторення команди або підтвердження прийому словом “зрозумів”. Приклад: ”Я Яструб-45, зрозумів, прийом”.

Сигнали та загальні команди подаються, як правило, для всіх кореспондентів радіомережі з використанням циркулярного позивного. В решті випадків використовуються лінійні та індивідуальні позивні. При хорошій якості зв’язку дозволяється робота скороченими позивними або без позивних. При циркулярній передачі команда повторюється два рази. Перед цим кореспондент головної радіостанції зобов'язаний переконатися в тому, що радіостанції радіомережі не працюють між собою.

На прийнятий сигнал (команду) негайно робиться зворотна перевірка (квитанція) шляхом точного повторення кожного сигналу (команди) або підтвердженням одержання команди передачею слова “зрозумів”. Квитанцією на прийнятий сигнал (команду) є також передача сигналу (команди) підлеглим, що працюють в радіомережі старшого начальника. Зворотна перевірка (квитанція) на прийнятий сигнал (команду), що передається циркулярно, дається на вимогу головної радіостанції.

В якості дротових засобів зв'язку в дивізіоні маються комутатор П-193 М, польовий кабель П-274 і телефонні апарати ТА-57. Вони призначені для установки телефонного дротового зв'язку на командному пункті дивізіону з підлеглими підрозділами, а також для дистанційного управління переносними радіостанціями.