
- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
1.6. Організація управління вмс україни
1.6.1. Основи організації управління
В сучасних умовах визначальне значення в ефективному використанні бойових можливостей підрозділів при виконанні ними бойових завдань має управління. Маршал Радянського Союзу Г. К. Жуков в творі “Спомини та роздуми” пише, що, в сучасних умовах велике значення має чітке управління у всіх ланках. Воно осягає досить широке коло військово-політичних, моральних, матеріальних та психологічних факторів і складає важливішу частину військової науки та військового мистецтва. Всім нам траплялося вже в часи війни освоювати науку та практичні дії по управлінню військами”.
Управління підрозділом (частиною) – це цілеспрямована діяльність командира, штабу, служб і інших органів управління по підтримці постійної бойової готовності, підготуванню до бойових дій і управління підрозділом (частиною) при виконанні бойових завдань.
Управління включає:
- організацію та здійснення проведення заходів щодо підвищення (піддержання) бойової готовності сил і засобів,
- безперервне здобування, збирання, вивчення, відображення і аналіз даних обстановки, правильне її розуміння і передбачення її зміни,
- своєчасне прийняття рішення і постановку завдань підлеглим,
- планування бойових дій,
- організацію і підтримку безупинної взаємодії,
- організацію та виконання заходів для всебічного забезпечення боєздатності підрозділу (частини), бойовому, технічному і тиловому забезпеченню,
- організацію і комплексне використання всіх елементів і засобів управління, у тому числі освітлення обстановки, зв'язку і автоматизованих систем управління,
- безпосереднє управління підготовкою до бойових дій,
- доповідь начальнику про виконання бойового завдання, змінах в обстановці, оповіщення про ці зміни підпорядкованих і взаємодіючих сил,
- постійний контроль за виконанням поставлених завдань і надання необхідної допомоги підлеглим, а також проведення інших заходів, потреба в який може виникнути в конкретно сформованій обстановці.
Управління охоплює практично всю діяльність командирів по управлінню підлеглими при підготовці до бойових дій і в ході виконання поставлених бойових завдань.
У першу чергу управління повинно бути спрямоване на підтримку високої постійної бойової готовності підрозділів і частин. Підтримка високої постійної бойової готовності забезпечується:
- укомплектованістю технікою і особовим складом, його виучкою,
- оснащенням ракетами, боєприпасами і матеріальними засобами, необхідними для ведення бойових дій,
- утриманням озброєння, бойових і технічних засобів у справному стані, бойовою злагодженістю підрозділів,
- високими організаторськими спроможностями і практичними навичками командирів по управлінню підлеглими.
1.6.2. ВИМОГИ, ЩО ПРЕД'ЯВЛЯЮТЬСЯ ДО УПРАВЛІННЯ
Основними принципами управління є: єдиноначальність, централізація управління з наданням підлеглим ініціативи у виконанні поставлених їм завдань, твердість і наполегливість у проведенні прийнятих рішень і планів у життя, оперативне і гнучке реагування на зміну обстановки, особиста відповідальність командирів і начальників за прийняті рішення, застосування підпорядкованих сил і результати виконання поставлених їм завдань.
Управління повинно бути стійким, безперервним, оперативним і потайним.
Стійкість і безперервність управління – дві невіддільні вимоги і вони повинно розглядатися як єдине ціле.
Стійкість – спроможність системи управління функціонувати під впливом різних засобів ураження противника. Стійкість управління досягається: високою бойовою готовністю органів управління до виконання поставлених завдань, створенням і своєчасним розгортанням пунктів управління, систем освітлення обстановки, зв'язку і забезпеченням їхньої роботи.
Безперервність – спроможність системи управління забезпечити постійний вплив командира на хід бойових дій в інтересах успішного виконання поставленого бойового завдання. Безперервність управління досягається: підтримкою надійного зв'язку з підпорядкованими і взаємодіючими силами і старшим начальником, готовністю до швидкої передачі управління з одного пункту управління на іншій і відновленням порушеного управління, проведенням заходів щодо захисту від впливу засобів РЕБ противника, установленням порядку і термінів повідомлень, а також своєчасними доповідями знизу нагору і постійною інформацією підлеглих і сусідів про обстановку.
Оперативність управління – спроможність системи управління реагувати відповідно до змін обстановки, здібність командирів та штабів виконувати покладені на них завдання в обмежені строки. Оперативність управління досягається: своєчасним ухваленням рішення і доведенням до виконавців бойових завдань, завчасною розробкою планів, що визначають порядок дій при виконанні властивих бойових завдань у різних умовах обстановки, чіткою і злагодженою роботою органів управління, швидким реагуванням на зміну обстановки, своєчасним уточненням раніше прийнятих рішень і завдань, спроможністю в найкоротші терміни проводити перенацілювання (переміщення) підрозділів відповідно до отриманих наказів, застосуванням способів управління і засобів зв'язку, що відповідають сформованій обстановці.
Потайливість управління – спроможність системи управління не допустити або утруднити противнику добування зведень, що складають військову таємницю.
Скритність досягається: доцільним вибором видів і засобів зв'язку, неухильним виконанням правил потайливого управління військами, застосуванням апаратури зв'язку, що засекречує, шифруванням і кодуванням відомостей, що підлягають передачі по технічних засобах зв'язку, обмеженням кола осіб, що залучаються до планування й організації бойових дій, проведенням заходів щодо дезінформації і маскування.