
- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
Вогнева позиція є головним елементом бойового порядку батареї, її вибір тісно зв'язаний із розташуванням командного пункту батареї і впливає на розташування інших елементів бойового порядку. Тому вибір місця розташування вогневої позиції повинний бути всебічне оцінений і робитися з обліком можливості вигідного розташування інших елементів бойового порядку.
Рис. 9. Тактичні елементи вогневої позиції.
Вогнева позиція батареї берегової артилерії характеризується наступними тактичними елементами: директрисою стрільби, фронтом вогневої позиції, інтервалами між гарматами (баштами), уступом між гарматами (відступ гармат від лінії фронту по глибині), сектором стрільби (для батарей, збройних щитовими і відкритими артилерійськими установками), мертвим простором, зоною вогню для баштових батарей, перевищенням над рівнем моря, відступом від урезу води (рис. 9).
Визначення елементів вогневої позиції приведене в п. 1.5.4.
Розмір гарматних інтервалів впливає на розмір горизонтального обстрілу, на успішність вогню батареї і на зручність управління їм, а також на зручність організації самооборони і маскування вогневої позиції. Значення інтервалу впливає на розмір горизонтального кута обстрілу тільки для батарей, збройних відкритими артилерійськими установками, і при стрільбі на кутах узвишшя не менше 10°. На зону вогню баштових батарей розмір інтервалу впливу не має.
Вважається припустимим, що напрямок стрільби даної гарматі буде проходити на відстані 14 м від сусідньої гарматі (по найкоротшому напрямку). Виходячи з цього, при лінійному розташуванні гармат на вогневій позиції розмір горизонтального кута обстрілу може доходити до 165° і більш у залежності від гарматних інтервалів.
При виборі розмірив гарматних інтервалів необхідно пам'ятати, що зі збільшенням інтервалів зростає розмір батарейного еліпса розсіювання, а отже, знижується купчастість залпу, збільшуються поправки в азимуті і дистанції для кожної гарматі, що змінюються безупинно. Тому при відсутності приладів управління стрільбою або при виході їх із ладу введення поправок стає скрутним.
Сектор стрільби має важливе значення для успішності рішення батареєю завдань. Розмір сектора стрільби визначає можливості батареї в маневрі вогнем. Розмір горизонтального кута обстрілу визначає можливості маневру вогнем по обрії, а вертикальний кут обстрілу визначає можливості маневру вогнем по дальності.
Вертикальний кут обстрілу має дві межі: верхній і нижній. Верхня межа обмежується граничним кутом узвишшя. Нижня межа залежить від виду позиції по ступені її укриття. Необхідна висота укриття для наших сучасних гармат середнього калібру приблизно дорівнює 14-20 м, а для гармат великого калібру вона доходить до 55 м.
Мертвим простором батареї називається простір, що не уражається, розташований безпосередньо перед гребеням закриття вогневої позиції (при закритої вогневій позиції) або перед вогневою позицією (при відкритої вогневій позиції). Розмір мертвого простору залежить від виду вогневої позиції по ступені укриття, перевищення батареї над рівнем моря, розміру найменшого прицілу (при закритій або напівзакритої вогневій позиції) і максимального кута зниження, припустимого гарматам при розташуванні на даної вогневій позиції (при відкритої вогневій позиції). Найбільший мертвий простір батареї утворюється при розташуванні її на закритої вогневій позиції.
Перевищення вогневої позиції над рівнем моря збільшує дальність стрільби батареї, зменшує повну дальність стрільби корабля противника по батареї, збільшує кут падіння снаряда при стрільбі батареї. Однак виконані розрахунки показують, що високе розташування вогневої позиції не завжди дає переваги. Наприклад, при перевищенні над рівнем моря біля 400 м при стрільбі на дистанціях 130-150 каб. збільшення дальності утворюється в межах 2,5 каб. для батарей середнього і великого калібрів. Розмір же мертвого простору для тих же умов досягає 55-57 каб. Тому високе розташування вогневої позиції припустимо лише у випадках, коли за умовами місцевості інше розташування неможливо.
Значний вплив на вибір вогневої позиції робить перевищення одної гарматі над іншими. Для батарей, збройних приладами управління стрільбою типу “МОСКВА” і “БАРРИКАДА”, припустимою межею перевищення одної гарматі над іншими вважають розміри, що не перевершують:
- для батарей калібру 100 мм – 0,5 м,
- для батарей калібру 130 мм – 1,2 м,
- для батарей калібру 152 мм – 1,5 м.
Відступ вогневої позиції батареї від урезу води впливає на успішність завдань, що рішаються батареєю, і на живучість її під впливом вогню противника. У залежності від виконуваних батареєю завдань і умов місцевості вогневі позиції батарей розташовуються на видаленні від урезу води: закриті вогневі позиції від 1 до 5 км, напівзакриті вогневі позиції від 1 до 3 км, відкриті вогневі позиції від 0,1 до 1 км.
Більш повно вимоги до побудови бойового порядку батарей берегової артилерії викладені в навчальному посібнику: О. М. Гоцко. Бойові порядки батарей берегової артилерії. Севастополь, СВМІ, 1994 р.