- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
Командир стартової батареї
_________________________
До формуляра позиційного району прикладаються:
- схема позиційного району,
- схема бойового порядку дивізіону на карті масштабу 1:25000 (1:50000),
- схеми бойових порядків стартових батарей масштабу 1:5000 (1:10000),
- схеми зон поразки в секторі стрільби по морським і наземним цілям,
- графіки висот польоту ракет на початкових ділянках траєкторії в секторах стрільби батарей у залежності від висоти старту і наявності височин у секторі стрільби.
При необхідності до формуляра можуть бути прикладені і інші схеми, графіки і таблиці, що дозволяють краще характеризувати район.
У ході бойових дій при розгортанні в обмежені терміни на обрані позиції оформляються тільки картки стартових позицій (рис. 7.).
Після доповіді і ствердження звітної документації старшим начальником робота командира по вибору позиційного району (позиції) вважається закінченою.
1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
Бойовим порядком батареї називається взаємне розташування сил, бойових і технічних засобів на місцевості щодо один одного, спрямоване на ефективне застосування зброї по противнику з обліком створення найбільше вигідних умов для їхньої бойової діяльності, зручності управління ними, забезпечення безпеки всіх елементів бойового порядку від ураження зброєю, у тому числі ядерною.
Рис.
7. Картка стартової позиції.
Артилерійська батарея розгортається в бойовий порядок на артилерійській позиції. Артилерійською позицією називається ділянка місцевості, на якої розташовані (або передбачається розташувати) всі елементи батареї.
У залежності від поставлених батареї завдань артилерійські позиції батарей рухливої берегової артилерії діляться на основні, запасні і тимчасові. Основною артилерійською позицією називається така позиція, із якої батарея виконує основні бойові завдання. Запасною артилерійською позицією називається така, що заміняє батареї основну в разі потреби вчинення маневру або змушеного залишення основної позиції. Запасних позицій для батарей може бути декілька.
Тимчасовою артилерійською позицією називається така, із якої батарея виконує які приватні завдання, а потім переходить на основну. Вичікувальною позицією батареї називається найближче укриття або місце останнього припинення батареї перед виходом її на вогневу позицію. Бойовий порядок батареї (рис.8) перебуває з наступних основних елементів: вогневої позиції, командних пунктів батареї (основного і запасного), системи спостережних пунктів, укриттів для особового складу, силових станцій, системи вогневих точок і інших елементів самооборони від повітряного і наземного противника, місць розташування засобів тяги і транспорту.
Вогневою позицією батареї називається ділянка місцевості, зайнята (або підготовлена для заняття) гарматами батареї для ведення вогню.
У залежності від ступеня укриття від спостереження з моря вогневі позиції діляться на закриті, напівзакриті або відкриті.
Закритою називається така позиція, що розташована за яким-небудь закриттям (ліс, височина, будівлі й ін.) і при стрільбі з неї на граничних кутах узвишшя не спостерігаються морським або наземним противником не тільки гармати батареї, але і полум'я пострілів.
Рис. 8. Бойовий порядок артилерійської батареї.
Напівзакритою вогневою позицією називається така, що розташована за яким-небудь природним закриттям, і з неї гарматі батареї не можуть спостерігатися морським або наземним противником, але під час стрільбі спалахи пострілів противник може спостерігати.
Відкритою вогневою позицією називається така, що не має ніяких природних закриттів убік, звернені до противника.
Вибір того або іншого виду позиції визначається завданнями, поставленими батареї, і умовами, у котрих ці завдання будуть вирішуватися. Батареї калібром 152 мм і вище розташовуються на закритих або напівзакритих вогневих позиціях. Батареї калібру 130-100 мм розташовуються на відкритих вогневих позиціях.
При виборі місця розташування командного пункту необхідно прагнути до того, щоб із КП забезпечувався найбільший огляд району ймовірних підходів і дій противника, щоб сектор спостереження з КП перевищував сектор стрільби батареї. Найбільше сприятливими умовами для задоволення цієї вимоги будуть такі, коли противник буде виявлений до входу його в сектор стрільби батареї. Розмір дальності видимого обрію з командного пункту визначається наступною залежністю:
де Db – дальність видимого обрію з КП, каб.,
Do – гранична дальність стрільби батареї, каб.,
Vпр – швидкість ходу корабля противника, уз.,
t1 – час, необхідний для виявлення, упізнання і на прийняття командиром батареї рішення, хв.,
t2 – час, необхідний на підготування батареї до відкриття вогню, хв.,
t3 – час польоту снаряда, хв.
Спостережним пунктом батареї (СП) називається місце, із якого робиться розвідка противника і місцевості в районі бою, спостереження за положенням і діями своїх сил, а також спостереження за результатами вогню батареї.
Сукупність спостережних пунктів і розташування технічних засобів спостереження, зв'язаних між собою системою зв'язку і взаємодією, складає систему спостереження батареї. У залежності від призначення, поставлених завдань і обстановки спостережні пункти батареї підрозділяються на командирські і допоміжні.
Командирські спостережні пункти бувають основні і запасні.
Допоміжні спостережні пункти бувають бічні (далекомірний пост, спостережні пункти сполученого спостереження) і передові.
Командирські спостережні пункти, будучи складовою частиною командного пункту батареї (основного або запасного), мають призначення забезпечити командиру батареї особисте спостереження за районом бою і результатами вогню батареї.
Бічні або виносні спостережні пункти при стрільбі по морським цілям забезпечують успішність управління вогнем батареї по цілям, невидимим із командного пункту, а також забезпечують надійність коректування вогню по дальності. При веденні вогню по наземним цілям вони призначені для ведення розвідки противника і місцевості в районах, що не спостерігаються з командного пункту, а також коректування вогню по цілям, розташованим у цих районах.
Передові спостережні пункти служать для підтримки зв'язку батареї з сухопутними військами, для розвідки противника і місцевості в районах, що не переглядаються з командного пункту, і в районах підступів з боку противника до розташування наших військ. У деяких випадках вони можуть забезпечити управління вогнем по цілям, розташованим у секторах їхнього спостереження. Передові спостережні пункти розміщаються на передньому краї розташування наших військ.
Позиції берегової артилерії доцільно розміщати в 23-30 км від лінії фронту – за межами ефективної дальності функціонування розвідувально-вогневих комплексів противника і досяжності вогню основної маси його наземної артилерії.
