
- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
Берегова артилерія є складовою частиною берегових ракетно-артилерійських військ ВМС. Основними завданнями, що можуть вирішуватися береговою артилерією, є:
- оборона узбережжя від артилерійських ударів кораблів усіх класів,
- оборона узбережжя від морських десантів і ведення боротьби з повітряними десантами противника,
- відбиття прориву у ВМБ і на рейди ракетних і торпедних катерів,
- прикриття виходу і повернення своїх сил у бази,
- прикриття морських прибережних повідомлень,
- захист своїх мінних загороджень від розвідки і тралення їх надводними кораблями противника,
- сприяння своїм кораблям у зоні досяжності зброї,
- сприяння сухопутним військам у їх оборонних і наступальних діях на приморському напрямку.
Берегові артилерійські частини і підрозділи виконують властиві їм завдання самостійно і разом з береговими ракетними частинами, а також у взаємодії з ракетно-артилерійськими кораблями і артилерійськими частинами сухопутних військ, що діють на приморському напрямку.
Берегові артилерійські комплекси класифікуються:
- по калібру гармат – комплекси великого (152 мм і більш), середнього (від 100 до 152 мм) і малого калібру – менш 100 мм;
- по мобільності – стаціонарні і рухливі;
- по типі системи управління – з автоматизованою і звичайною системою управління стрільбою;
- по типі артилерійських установок – як самохідні (на колісній чи гусеничній базі), що буксируються, баштові.
Донедавна на озброєнні БРАВ перебували:
- стаціонарний береговий артилерійський комплекс "МБ-3-305" з тригарматними баштами великого (305 мм) калібру і системою приладів управління стрільбою на аналогових пристроях;
- стаціонарний береговий артилерійський комплекс "МБ-2-180" з двогарматними баштами великого (180 мм) калібру і системою приладів управління стрільбою на аналогових пристроях;
- рухливий береговий артилерійський комплекс "Беріг" з одногарматними самохідними артустановками середнього (130мм) калібру і автоматизованою системою управління стрільбою;
- рухливий береговий артилерійський комплекс "СМ-4-1" з одногарматними буксируємимі артустановками середнього (130мм) калібру і системою управління стрільбою на аналогових пристроях;
- стаціонарний береговий артилерійський комплекс "Б-13-3С" з одногарматними артустановками середнього (130мм) калібру напівбаштового типу і системою приладів управління стрільбою на аналогових пристроях;
- рухливий береговий артилерійський комплекс "КСМ-65" з одногарматними буксируємимі артустановками середнього (100мм) калібру і системою управління стрільбою на аналогових пристроях.
1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
Основними бойовими властивостями берегової артилерії є: висока бойова готовність, велика живучість під вогневим впливом противника, значна дальність стрільби, значна скорострільність і тривалість вогневого впливу по противнику, відносно сильна руйнівна дія снарядів, велика можливість маневру вогнем, а для рухливої берегової артилерії і маневру окремими артилерійськими установками і підрозділами.
Висока бойова готовність забезпечується наявністю на озброєнні берегової артилерії сучасних засобів розвідки, високою виучкою особового складу і чітко відпрацьованою бойовою організацією.
Своєчасне виявлення кораблів противника дозволяє у встановлені терміни зробити тактичне розгортання, розгорнутися в бойові порядки, прийняти відповідну ступінь вогневої готовності і нанести артилерійський удар по противнику до заняття їм вигідної позиції для виконання їм свого завдання.
Важливою якістю артилерійських підрозділів є спроможність тривалий час знаходитися у високих ступенях готовності. Велика живучість під вогневим впливом противника забезпечується сильним фортифікаційним і броньовим захистом сучасних артилерійських установок берегової артилерії з розосередженням їх на місцевості, використанням рельєфу і природного маскування.
Значна дальність стрільби (табл. 3.) гармат берегової артилерії перевищує дальність стрільби відповідних калібрів корабельної артилерії противника і дозволяє наносити удари за межами дальності видимого обрію. Це забезпечує ініціативу початку бою за береговою артилерією, можливість наносити по противнику раптові удари і зривати його задуми.
Таблиця 3
Елементи |
МБ-3-12 305/52 |
МБ-2-180 180/57 |
МУ-2 152/57 |
СМ-4-1 130/58 |
Б-13-2с 130/50 |
КСМ-65 100/56 |
Берег 130/54 |
Дальність стрільби, каб/км |
250/45 |
209/38 |
169/31 |
148/2,4 |
139/25,6 |
122/22 |
134/24,5 |
Швидкострільність, пострілів / хв. |
1,3-1,8 |
3-4 |
4-5 |
10 |
10 |
12 |
12-15 |
Маса снаряда, кг |
314 |
97,5 |
55 |
33,4 |
35,5 |
15,8 |
33,4 |
Живучість стволів, пострілів |
350 |
1200 |
900 |
1100 |
1100 |
1300 |
1100 |
Значна скорострільність забезпечує берегової артилерії можливість наносити потужні удари по кораблях противника в умовах швидкоплинних бойових сутичок на море, що дає можливість успішно вирішувати завдання придушення і знищення кораблів противника.
Великі можливості маневру вогнем обумовлені великими кутами горизонтального наведення, великою дальністю стрільби, швидкою зміною темпів стрільби і дистанції стрільби. Це дає можливість послідовно або одночасно уражати декілька цілей, домагаючись виконання поставленого завдання.
Маневр забезпечується своєчасним вибором і підготовкою артилерійських позицій батарей, вичікувальних позицій і маршрутів руху. Зазначені бойові властивості дозволяють успішно вирішувати завдання як проти морського, так і проти наземного противника. Однак різні види берегової артилерії мають окремі позитивні і негативні сторони (табл. 4.).
Таблиця 4
Переваги |
Нестачі |
Стаціонарна артилерія |
|
1. Постійна і висока готовність до відкриття вогню в будь-яких умовах обстановки 2. На озброєння можуть бути прийняті гармати будь-яких калібрів і вагових габаритів, що сприяє підвищенню потужності вогню 3. Висока бойова живучість забезпечується сильним фортифікаційним захистом і маскуванням 4. Можливість мати добре захищені льохи і видаткові ніші для боєприпасів 5. Можливість створювати надійно захищену, добре розвиту і безперебійно діючу систему зв'язку 6. Можливість створення добре розвитої оборони батареї з повітря і із суші |
1. Будівництво артилерійських батарей займає тривалий час і потребує великих затрат 2. Відкриті і щитові батареї уразливі з повітря 3. Тривалість будівництва і нерухомість батарей сприяє виявленню їх місця розташування 4. Виключено можливість маневру рухом
|
Артилерія на механічній тязі |
|
1. Рухливість батарей дозволяє зосередити їх в потрібній кількості на потрібних напрямках 2. Можливість швидкого просування за приморським флангом сухопутних військ і створення артилерійської оборони військово-морських баз, пунктів базування або ділянок узбережжя 3. Будівництво артилерійських позицій не зв'язано з великим об'ємом робіт і потребує менше часу. 4. Можлива найбільша скритність зосередження в потрібному районі і раптовість у застосуванні для противника, допускає краще маскування. |
1. Живучість під ударами противника менше, ніж батарей стаціонарної артилерії 2. Вагові і габаритні характеристики елементів комплексу обмежені вимогами відповідної рухливості 3. Необхідність наявності часу для переходу з похідного положення в бойове |