- •1. Теоретичні основи охорони праці.
- •2. Мета навчальної дисципліни “Охорона праці”.
- •3. Економічне та соціальне значення охорони праці.
- •4. Основні групи небезпечних та шкідливих виробничих чинників.
- •5. Гігієнічна класифікація праці
- •6. Виробничий травматизм та професійні захворювання.
- •7. Медичні огляди працівників.
- •8. Основні принципи трудового права.
- •9. Трудова дисципліна.
- •10. Дисциплінарна відповідальність.
- •11. Адміністративна відповідальність.
- •12. Матеріальна відповідальність.
- •13. Кримінальна відповідальність.
- •14. Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •15. Сфера дії Закону України “Про охорону праці”.
- •16. Визначення понять і термінів у Законі України “Про охорону праці”.
- •17. Державна політика в галузі охорони праці.
- •18. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників.
- •19. Права працівників на охорону праці під час роботи.
- •20. Права працівників на пільги і компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах праці.
- •21. Вимоги щодо охорони праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •22. Система управління охороною праці.
- •23. Структура управління охороною праці в медичній галузі.
- •24. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця.
- •25. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно–правових актів з охорони праці.
- •26. Служба охорони праці на підприємстві.
- •27. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •28. Інструктажі та навчання з питань охорони праці.
- •29. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •30. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі.
- •31. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
- •32. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •33. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
- •34. Економічне стимулювання охорони праці.
- •35. Нормативно-правові акти з охорони праці.
- •36. Органи державного управління охороною праці.
- •37. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •38. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •39. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •40. Обов’язкове страхування від нещасних випадків на виробництві.
- •41. Основні принципи страхування від нещасного випадку.
- •42. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку.
- •43. Cпособи лазерного випромінювання, котрі застосовують у медицині.
- •44. Техніка безпеки при роботі в бактеріологічній лабораторії.
- •45. Засоби індивідуального захисту працівників
- •46. Порядок дій при ліквідації аварій та нещасних випадків у бактеріологічній лабораторії.
- •47. Запобігання виникнення надзвичайних ситуацій в операційному блоці.
- •48. Конструкція парового стерилізатора.
- •49. Правила експлуатації і техніки безпеки при роботі з автоклавами.
- •50. Охорона праці під час роботи з обладнанням, що генерує лазерне випромінювання.
- •51. Лазерна безпека.
- •52. Причини неповноцінної стерилізації при роботі з автоклавами.
- •53. Техніка безпеки при експлуатації балонів.
- •54. Класифікація лазерних приладів.
- •55. Небезпечні та шкідливі чинники при роботі з лазерами.
- •56. Робота з вогне- та вибухонебезпечними речовинами.
- •57. Джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами.
- •58. Шум. Загальні поняття та визначення.
- •59. Класи небезпек токсичних хімічних речовин.
- •60. Психофізіологічні фактори небезпеки.
- •61. Особливості електротравматизму.
- •62. Дія електричного струму на організм людини.
- •63. Види електротравм.
- •64. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
- •65. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом.
- •66. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроприладів.
- •67. Захисне заземлення електрообладнання.
- •68. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •69. Пожежна безпека як складова охорони праці в медичній галузі.
- •70. Вимоги до освітлення та нагрівальних приладів у лікувально–профілактичних закладах.
- •71. Способи припинення горіння.
- •72. Засоби гасіння пожежі, їх призначення і класифікація.
- •73. Класи пожеж.
- •74. Правила техніки безпеки при роботі з аміназином.
- •75. Вимоги безпеки при роботі із лабораторним посудом та іншими виробами зі скла.
- •76. Правила безпеки при використанні балонів із скрапленими, зрідженими і розчинними газами
- •77. Вимоги техніки безпеки при роботі з отруйними та сильнодійними речовинами.
- •78. Вимоги безпеки при роботі з їдкими речовинами.
- •79. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
- •80. Вимоги безпеки в аварійній ситуації.
- •81. Правила безпеки при роботі з електрообладнанням.
- •82. Надання першої долікарської допомоги потерпілим від нещасних випадків на підприємстві.
- •83. Профілактика нещасних випадків та професійних захворювань медичних працівників.
- •84. Характеристики мікроклімату виробничих приміщень, їхній вплив на організм людини.
- •85. Заходи щодо оздоровлення повітря робочої зони.
- •86. Вентиляція виробничих приміщень.
- •87. Основні вимоги до систем вентиляції.
- •88. Значення освітлення виробничих приміщень.
- •89. Перша допомога при кровотечах.
- •90 Перша допомога при ушкодженнях суглобів.
- •91. Перша допомога при переломах кісток.
- •92. Загальні принципи надання першої долікарської допомоги.
- •93. Правила експлуатації і техніки безпеки у фізіотерапевтичному відділенні.
- •94. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •95. Види виробничого освітлення.
- •96. Правила забудови та експлуатації інфекційних лікарень.
- •97. Правила санітарно-гігієнічного режиму та вимоги техніки безпеки в інфекційних лікарнях, відділеннях.
- •98. Шкідливі виробничі фактори при роботі в патологоанатомічних відділеннях і моргах.
- •99. Профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань працівників патологоанатомічних відділень і моргів.
- •100. Обов’язки медичного персоналу щодо забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в протитуберкульозних закладах.
- •101. Вимоги щодо дотримання санітарно-протиемідемічного режиму в рентгенкабінетах.
- •102. Принципи протирадіаційного захисту.
15. Сфера дії Закону України “Про охорону праці”.
Відповідно до статі 2 дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.
Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
16. Визначення понять і термінів у Законі України “Про охорону праці”.
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.
Працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
17. Державна політика в галузі охорони праці.
Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;
соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;
адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;
використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;
інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
18. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників.
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.
За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.