- •1. Теоретичні основи охорони праці.
- •2. Мета навчальної дисципліни “Охорона праці”.
- •3. Економічне та соціальне значення охорони праці.
- •4. Основні групи небезпечних та шкідливих виробничих чинників.
- •5. Гігієнічна класифікація праці
- •6. Виробничий травматизм та професійні захворювання.
- •7. Медичні огляди працівників.
- •8. Основні принципи трудового права.
- •9. Трудова дисципліна.
- •10. Дисциплінарна відповідальність.
- •11. Адміністративна відповідальність.
- •12. Матеріальна відповідальність.
- •13. Кримінальна відповідальність.
- •14. Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •15. Сфера дії Закону України “Про охорону праці”.
- •16. Визначення понять і термінів у Законі України “Про охорону праці”.
- •17. Державна політика в галузі охорони праці.
- •18. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників.
- •19. Права працівників на охорону праці під час роботи.
- •20. Права працівників на пільги і компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах праці.
- •21. Вимоги щодо охорони праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •22. Система управління охороною праці.
- •23. Структура управління охороною праці в медичній галузі.
- •24. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця.
- •25. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно–правових актів з охорони праці.
- •26. Служба охорони праці на підприємстві.
- •27. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •28. Інструктажі та навчання з питань охорони праці.
- •29. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •30. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі.
- •31. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
- •32. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •33. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
- •34. Економічне стимулювання охорони праці.
- •35. Нормативно-правові акти з охорони праці.
- •36. Органи державного управління охороною праці.
- •37. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •38. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •39. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •40. Обов’язкове страхування від нещасних випадків на виробництві.
- •41. Основні принципи страхування від нещасного випадку.
- •42. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку.
- •43. Cпособи лазерного випромінювання, котрі застосовують у медицині.
- •44. Техніка безпеки при роботі в бактеріологічній лабораторії.
- •45. Засоби індивідуального захисту працівників
- •46. Порядок дій при ліквідації аварій та нещасних випадків у бактеріологічній лабораторії.
- •47. Запобігання виникнення надзвичайних ситуацій в операційному блоці.
- •48. Конструкція парового стерилізатора.
- •49. Правила експлуатації і техніки безпеки при роботі з автоклавами.
- •50. Охорона праці під час роботи з обладнанням, що генерує лазерне випромінювання.
- •51. Лазерна безпека.
- •52. Причини неповноцінної стерилізації при роботі з автоклавами.
- •53. Техніка безпеки при експлуатації балонів.
- •54. Класифікація лазерних приладів.
- •55. Небезпечні та шкідливі чинники при роботі з лазерами.
- •56. Робота з вогне- та вибухонебезпечними речовинами.
- •57. Джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами.
- •58. Шум. Загальні поняття та визначення.
- •59. Класи небезпек токсичних хімічних речовин.
- •60. Психофізіологічні фактори небезпеки.
- •61. Особливості електротравматизму.
- •62. Дія електричного струму на організм людини.
- •63. Види електротравм.
- •64. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
- •65. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом.
- •66. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроприладів.
- •67. Захисне заземлення електрообладнання.
- •68. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •69. Пожежна безпека як складова охорони праці в медичній галузі.
- •70. Вимоги до освітлення та нагрівальних приладів у лікувально–профілактичних закладах.
- •71. Способи припинення горіння.
- •72. Засоби гасіння пожежі, їх призначення і класифікація.
- •73. Класи пожеж.
- •74. Правила техніки безпеки при роботі з аміназином.
- •75. Вимоги безпеки при роботі із лабораторним посудом та іншими виробами зі скла.
- •76. Правила безпеки при використанні балонів із скрапленими, зрідженими і розчинними газами
- •77. Вимоги техніки безпеки при роботі з отруйними та сильнодійними речовинами.
- •78. Вимоги безпеки при роботі з їдкими речовинами.
- •79. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
- •80. Вимоги безпеки в аварійній ситуації.
- •81. Правила безпеки при роботі з електрообладнанням.
- •82. Надання першої долікарської допомоги потерпілим від нещасних випадків на підприємстві.
- •83. Профілактика нещасних випадків та професійних захворювань медичних працівників.
- •84. Характеристики мікроклімату виробничих приміщень, їхній вплив на організм людини.
- •85. Заходи щодо оздоровлення повітря робочої зони.
- •86. Вентиляція виробничих приміщень.
- •87. Основні вимоги до систем вентиляції.
- •88. Значення освітлення виробничих приміщень.
- •89. Перша допомога при кровотечах.
- •90 Перша допомога при ушкодженнях суглобів.
- •91. Перша допомога при переломах кісток.
- •92. Загальні принципи надання першої долікарської допомоги.
- •93. Правила експлуатації і техніки безпеки у фізіотерапевтичному відділенні.
- •94. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •95. Види виробничого освітлення.
- •96. Правила забудови та експлуатації інфекційних лікарень.
- •97. Правила санітарно-гігієнічного режиму та вимоги техніки безпеки в інфекційних лікарнях, відділеннях.
- •98. Шкідливі виробничі фактори при роботі в патологоанатомічних відділеннях і моргах.
- •99. Профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань працівників патологоанатомічних відділень і моргів.
- •100. Обов’язки медичного персоналу щодо забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в протитуберкульозних закладах.
- •101. Вимоги щодо дотримання санітарно-протиемідемічного режиму в рентгенкабінетах.
- •102. Принципи протирадіаційного захисту.
100. Обов’язки медичного персоналу щодо забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в протитуберкульозних закладах.
Особи, які контактують з інфікованим матеріалом (працівники прозекторських, бактеріологічних лабораторій і віваріїв, стоматологи, оториноларингологи та ін.), зобов’язані носити маски. Маски повинні надівати й інші працівники (у перев’язочних, операційних, стерилізаційних, при роботі з антибіотиками, у мікробіологічних лабораторіях, під час проведення спеціальних досліджень). Персоналу бактеріологічних лабораторій забороняється вести розмови під час виконання маніпуляцій. Усі роботи, пов’язані з можливістю забруднення рук мокротинням чи іншими виділеннями хворих, необхідно виконувати у гумових рукавичках, які після роботи дезінфікують. Персонал (зокрема, буфетниці) зобов’язаний надягати прогумований фартух при збиранні брудного посуду в палатах чи їдальні та під час миття посуду. Дезінфектори під час перебування в брудній половині приміщення дезкамери повинні надягати халат, косинку, прогумований фартух, рукавиці, респіратори, окуляри та чоботи. Заміна халатів, шапочок (косинок) проводиться два рази на тиждень, костюмів (платтів) – два рази на місяць. При забрудненні мокротинням чи іншими виділеннями хворих спецодяг замінюється негайно.
Під час миття суден і сечоприймачів персонал повинен користуватись прогумованим фартухом і гумовими рукавичками.
У протитуберкульозних закладах з хворими систематично потрібно проводити санітарно-просвітницьку роботу, в якій першочергове місце має відводитись правилам поведінки цих хворих. Під час їх виписування роз’яснюються правила поведінки вдома, у громадських місцях, спрямовані на запобігання зараженню туберкульозом їх оточення.
В обов’язки медперсоналу протитуберкульозних закладів входить:
а) одягати в гардеробній свій спецодяг: забороняється одягати верхній одяг на спецодяг; з’являтися у відділі або на робочому місці без спецодягу, а також виходити за межі протитуберкульозних закладів в спецодязі;
б) при відвідуванні хворих на дому мати при собі в спеціальній укладці халат і шапочку, які одягати при вході в житло хворого; виходячи від хворого персонал повинен знімати спецодяг і після цього старанно мити руки з милом;
в) мити руки з милом великою кількістю води після кожного процесу роботи (годування хворих, прибирання приміщень, посуду, подача і прибирання суден, перестиланні постелі, сортування брудної білизни і т.д.);
г) протирати індивідуальні шафи 5% розчином хлораміну щотижнево.
Особи, які мають справу з інфікованим матеріалом зобов’язані носити маски. Забороняється персоналу бактеріологічних лабораторій вести розмови під час проведення маніпуляцій.
Роботи пов’язані з можливістю забруднення рук мокротинням або іншими виділеннями хворого повинні проводитись в гумових рукавичках. Після роботи рукавиці замочуються в 0,25% активованому розчині хлораміну на 1 годину.
Санітарки зобов’язані надівати прорезинені фартухи для збирання використаного посуду в палатах і в столовій, а також під час миття посуду.
Заміна халатів, шапочок проводиться 2 рази в тиждень, костюмів – 2 рази в місяць. При забрудненні мокротою або іншими виділеннями хворих спецодяг замінюється негайно.
Всі службові приміщення повинні бути забезпечені природнім освітленням і припливно-витяжною вентиляцією і провітрюватися не менш ніж 2 разів на день.
У всіх приміщеннях підлога повинна бути застелена лінолеумом, а в санітарних вузлах – метлахською плиткою. Стіни у всіх приміщеннях покриваються масляною фарбою, а в санітарних вузлах – глазурованою плиткою. Прибирання приміщень повинно проводитися не рідше 2 разів на тиждень волого-механічним способом з обов’язковим обеззаражуванням матеріалу і предметів (щітки, відра і ін.).