
- •1. Теоретичні основи охорони праці.
- •2. Мета навчальної дисципліни “Охорона праці”.
- •3. Економічне та соціальне значення охорони праці.
- •4. Основні групи небезпечних та шкідливих виробничих чинників.
- •5. Гігієнічна класифікація праці
- •6. Виробничий травматизм та професійні захворювання.
- •7. Медичні огляди працівників.
- •8. Основні принципи трудового права.
- •9. Трудова дисципліна.
- •10. Дисциплінарна відповідальність.
- •11. Адміністративна відповідальність.
- •12. Матеріальна відповідальність.
- •13. Кримінальна відповідальність.
- •14. Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •15. Сфера дії Закону України “Про охорону праці”.
- •16. Визначення понять і термінів у Законі України “Про охорону праці”.
- •17. Державна політика в галузі охорони праці.
- •18. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників.
- •19. Права працівників на охорону праці під час роботи.
- •20. Права працівників на пільги і компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах праці.
- •21. Вимоги щодо охорони праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
- •22. Система управління охороною праці.
- •23. Структура управління охороною праці в медичній галузі.
- •24. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця.
- •25. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно–правових актів з охорони праці.
- •26. Служба охорони праці на підприємстві.
- •27. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
- •28. Інструктажі та навчання з питань охорони праці.
- •29. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •30. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі.
- •31. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
- •32. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •33. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
- •34. Економічне стимулювання охорони праці.
- •35. Нормативно-правові акти з охорони праці.
- •36. Органи державного управління охороною праці.
- •37. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •38. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •39. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •40. Обов’язкове страхування від нещасних випадків на виробництві.
- •41. Основні принципи страхування від нещасного випадку.
- •42. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку.
- •43. Cпособи лазерного випромінювання, котрі застосовують у медицині.
- •44. Техніка безпеки при роботі в бактеріологічній лабораторії.
- •45. Засоби індивідуального захисту працівників
- •46. Порядок дій при ліквідації аварій та нещасних випадків у бактеріологічній лабораторії.
- •47. Запобігання виникнення надзвичайних ситуацій в операційному блоці.
- •48. Конструкція парового стерилізатора.
- •49. Правила експлуатації і техніки безпеки при роботі з автоклавами.
- •50. Охорона праці під час роботи з обладнанням, що генерує лазерне випромінювання.
- •51. Лазерна безпека.
- •52. Причини неповноцінної стерилізації при роботі з автоклавами.
- •53. Техніка безпеки при експлуатації балонів.
- •54. Класифікація лазерних приладів.
- •55. Небезпечні та шкідливі чинники при роботі з лазерами.
- •56. Робота з вогне- та вибухонебезпечними речовинами.
- •57. Джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами.
- •58. Шум. Загальні поняття та визначення.
- •59. Класи небезпек токсичних хімічних речовин.
- •60. Психофізіологічні фактори небезпеки.
- •61. Особливості електротравматизму.
- •62. Дія електричного струму на організм людини.
- •63. Види електротравм.
- •64. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
- •65. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом.
- •66. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроприладів.
- •67. Захисне заземлення електрообладнання.
- •68. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •69. Пожежна безпека як складова охорони праці в медичній галузі.
- •70. Вимоги до освітлення та нагрівальних приладів у лікувально–профілактичних закладах.
- •71. Способи припинення горіння.
- •72. Засоби гасіння пожежі, їх призначення і класифікація.
- •73. Класи пожеж.
- •74. Правила техніки безпеки при роботі з аміназином.
- •75. Вимоги безпеки при роботі із лабораторним посудом та іншими виробами зі скла.
- •76. Правила безпеки при використанні балонів із скрапленими, зрідженими і розчинними газами
- •77. Вимоги техніки безпеки при роботі з отруйними та сильнодійними речовинами.
- •78. Вимоги безпеки при роботі з їдкими речовинами.
- •79. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
- •80. Вимоги безпеки в аварійній ситуації.
- •81. Правила безпеки при роботі з електрообладнанням.
- •82. Надання першої долікарської допомоги потерпілим від нещасних випадків на підприємстві.
- •83. Профілактика нещасних випадків та професійних захворювань медичних працівників.
- •84. Характеристики мікроклімату виробничих приміщень, їхній вплив на організм людини.
- •85. Заходи щодо оздоровлення повітря робочої зони.
- •86. Вентиляція виробничих приміщень.
- •87. Основні вимоги до систем вентиляції.
- •88. Значення освітлення виробничих приміщень.
- •89. Перша допомога при кровотечах.
- •90 Перша допомога при ушкодженнях суглобів.
- •91. Перша допомога при переломах кісток.
- •92. Загальні принципи надання першої долікарської допомоги.
- •93. Правила експлуатації і техніки безпеки у фізіотерапевтичному відділенні.
- •94. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •95. Види виробничого освітлення.
- •96. Правила забудови та експлуатації інфекційних лікарень.
- •97. Правила санітарно-гігієнічного режиму та вимоги техніки безпеки в інфекційних лікарнях, відділеннях.
- •98. Шкідливі виробничі фактори при роботі в патологоанатомічних відділеннях і моргах.
- •99. Профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань працівників патологоанатомічних відділень і моргів.
- •100. Обов’язки медичного персоналу щодо забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в протитуберкульозних закладах.
- •101. Вимоги щодо дотримання санітарно-протиемідемічного режиму в рентгенкабінетах.
- •102. Принципи протирадіаційного захисту.
25. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно–правових актів з охорони праці.
Працівник зобов'язаний:
дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
26. Служба охорони праці на підприємстві.
На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.
Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.
Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:
видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;
вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;
надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.
Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.
Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.
27. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій.
Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.
Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:
за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;
за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.
За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.