
- •Анатомо-фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності.
- •2.Поняття про мовленнєве порушення. Зіставлення норми і патології у мовленнєвому розвитку дітей.
- •3.Логопедія, як окрема галузь дефектологічної науки, її предмет, мета та завдання.
- •4.Сучасні класифікації порушень мовлення (клінічний та психолого-педагогічний аспекти).
- •5. Характеристика клініко-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень.
- •Характеристика психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень. (Роза Євгенівна Левіна)
- •Попередження розладів мовлення у дітей дошкільного і шкільного віку.
- •9. Зв'язок логопедії з іншими науками та їх значення в розвитку теорії і практики логопедії.
- •10. Загальна характеристика дислалії (визначення, причини, механізми, форми, поширеність в різних вікових групах).
- •11.Класифікація дислалії. Сучасні підходи.
- •12.Зміст та методика обстеження дітей із дислалією.
- •13. Основні принципи і система логопедичного впливу з подолання дислалії.
- •14. Розвиток артикуляційної моторики при усуненні вад звуковимови
- •15. Вади вимови звуків л, ль та методи їх усунення.
- •16. Вади вимови звуків л, ль. Методи їх усунення.
- •Вправи для підготовки артикуляційного апарату до постановки звуків л, л'
- •17 Вади вимови звуків р,рь та методи їх подолання.
- •18.Ринолалія як самостійна мовленнєва вада (визначення, класифікація, етіологія).
- •19.Класифікація ринолалії та її характеристика.
- •Відкрита органічна ринолалія (визначення, причини, класифікація).
- •4. Тотальне порушення звуковимови.
- •23. Особливості логопедичного обстеження дитини з ринолалією.
- •24.Загальна характеристика комплексного психолого-медико-педагогічного впливу при відкритій ринолалії.
- •25 Організація та зміст логопедичної роботи у до- та післяопераційному періодах при відкритій органічній ринолалії.
- •26 Дизартрія та анартрія(визнач, причини, механізми, форми)
- •27. Класифікація дизартрії. Історыя розвитку вчення про дизартрію.
- •28.Загальна характеристика форм дизартрії.
- •Стерта дизартрія. Загальна характеристика мінімальних проявів дизартрії.
- •1. Загальна моторика
- •30. Загальна характеристика псевдобульбарної дизартрії
- •31. Загальна характеристика бульбарної дизартрії.
- •33.Зміст психолого-педагогічного обстеження дитини дошкільного віку з дизартрією.
- •34.Загальна характеристика комплексного психолого-медико-педагогічного впливу при дизартрії.
- •35. Система корекційно-педагогічної роботи з подолання дизартрії
- •36.Визначення та характеристика загального недорозвинення мовлення у дітей.
- •37. Рівні мовленнєвого недорозвинення (за класифікацією р.Є.Левіної).
- •38.Характеристика знм і рівня.
- •39 Характеристика знм іі рівня.
- •40.Характеристика знм ііі рівня.
- •41.Загальна характеристика алалії (визначення, причини, механізми, симптоматика).
- •Характеристика мовленнєвих та немовленнєвих симптомів при алалії.
- •43. Загальна характеристика експресивної алалії
- •44. Зміст та методика обстеження дитини з алалією.
- •46. Зміст та методика логопедичної роботи з подолання сенсорної алалії.
- •47.Характеристика мовленнєвого розвитку розумово відсталих дітей.
- •48. Особливості корекційної логопедичної роботи з подолання системних порушень мовлення у розумово відсталих дітей.
- •49. Загальна характеристика афазії (визначення, причини, механізми, симптоматика).
- •51 Моторна еферентна афазія та особливості її подолання.
- •52 Сенсорна афазія та методи її подолання.
- •53. Загальна характеристика порушень темпу та ритму мовлення несудомного характеру (брадилалія, тахілалія, батаризм, полтерн)
- •54.Заїкання (визначення, причини, симптоматика).
- •Історія розвитку вчення про заїкання. Сучасні підходи, проблеми, перспективи. Класифікація заїкання.
- •56. Психолого-педагогічна характеристика дітей із невроточною та неврозоподібною формами заїкання.
- •57 Зміст та методика обстеження дитини із заїканням.
- •59. Загальна характеристика вад голосу.
- •60.Класифікація вад голосу.
- •61. Профілактика вад голосу.
- •62. Загальна характеристика дисграфії (визначення, причини, класифікація).
- •63.Загальна характеристика дислексії (визначення, причини, механізми, класифікація).
- •Порушення письма у дітей із вадами звукової системи мовлення.
- •65.Обладнання та документація логопедичного кабінету:
- •66. Організація і зміст роботи пмпк
- •67.Організація логопедичної допомоги в Україні.
- •1. Наведіть приклади вправ з розвитку фонематичного сприймання у дітей з ффнм.
- •2.Практичне: Приклади вправ з розвитку мовленнєвого дихання у дітей з ринолалією:
- •3. Наведіть приклади вправ з розвитку голосу у дітей з дизартрією.
- •9.Практичне. Складіть перелік завдань та вправ для обстеження граматичного ладу мовлення.
- •12.Зміст та методика обстеження дітей із дислалією.
15. Вади вимови звуків л, ль та методи їх усунення.
Характер вад різний: пропуск звука; спотворена вимова (міжзубна, губна, напівпом'якшена; заміна твердого л такими звуками: л', й, в, г, коротким у, р та ін.). Пом'якшений л може вимовлятись як міжзубний (кінчик язика просовується між зубами) або замінюватись звуком й (яйка — лялька). Щоб виробити в учня нову артикуляцію цих звуків, логопед повинен проаналізувати артикуляцію, властиву цим звукам, визначити її основні елементи та з'ясувати, які з них дитина відтворює правильно, а які необхідно сформувати. Основними елементами артикуляції звука л є зімкнення кінчика язика з верхніми зубами та утворення щілини між боковими краями язика і боковими верхніми зубами. На підготовчому етапі до вироблення правильної артикуляції звука л учні повинні:
а) засвоїти (повторити) назви таких органів артикуляції та їх частин: верхня губа, верхні зуби, альвеоли, кінчик язика, бокові краї язика;
б) навчитись виконувати та розрізняти такі рухи: зімкнення кінчика язика з верхніми зубами, альвеолами; утворення щілини між боковими краями язика й верхніми зубами; зімкнення кінчика язика з верхніми передніми зубами з наступним вдихом і видихом повітря через щілину між боковими краями язика і зубами;
в) спираючись на м'язові відчуття та відчуття тертя видихуваного струменя повітря, навчитись розрізняти зімкнення, утворене кінчиком язика і верхніми зубами, та щілину між боковими краями язика і верхніми зубами.
Починається робота з підготовчих артикуляційних вправ. Доцільно давати учням такі вправи, які є елементами правильної артикуляції: загинання кінчика язика на верхню губу, зуби; облизування кінчиком язика піднебіння із зупинкою біля верхніх передніх зубів; зімкнення кінчика язика з верхніми зубами та видихування повітря через бокові краї язика. Якщо учневі важко утримувати кінчик язика біля верхніх зубів, його можна прикусити зубами. Постановка звука здійснюється різними способами. Користуючись способом наслідування, логопед перед дзеркалом показує і пояснює положення язика, вимовляє звук і пропонує дитині наслідувати показані дії. Якщо використовуються інші звуки, дитині пропонують протяжно вимовляти голосний а (о, и, у) і одночасно кінчик язика притискувати до верхніх зубів (або прикушувати зубами). Губно-губна вимова л або заміна його звуком «у» усувається після того, як дитина усвідомить відмінність у положенні губ при правильній вимові і у випадках неправильної, що проявляється в надмірній активності губ. У даному випадку більш ефективний спосіб постановки звука л від голосного а. Важливо, щоб дитина навчилася робити зімкнення кінчика язика і верхніх зубів при відкритому роті (положення звука «а») і, не змінюючи положення губ, вимовляти склади ла, ал лише язиком. Можна сформувати правильну вимову звука л механічним способом. При цьому сідлоподібну форму язика утворюють за допомогою палички, джгутика, зробленого зі стерильної вати. Для подолання вади звука л', яка проявляється у заміні його звуком п, треба максимально активізувати діяльність дитини. Разом з нею необхідно проаналізувати положення кінчика язика під час вимови звука й. Слід звернути увагу дитини на те, що при вимові й він змикається з нижніми зубами.