3. Наведіть приклади вправ з розвитку голосу у дітей з дизартрією.

Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, що усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.

«Аня співає пісеньку» А-а-а-а.

«Гуде потяг» У=у-у-у.

«Болить зуб». О-о-о-о.

«Пароплав гуде» И-и-и-и.

«Жабенята посміхаються» І-і-і-і.

«Заблукали в лісі» Ау-ау-ау-ау.

«Малюк плаче» Уа-уа-уа-уа.

«Пісенька водички» С-с-с-с.

«Пісенька комарика» З-з-з-з.

«Пісенька вітру» В-в-в-в.

«Гріємо ручки» Х-х-х-х.

«Стукають підбори» К-к-к-к.

«Граємо на барабані» Д-д-д-д.

«Гусак сичить» , «Кулька здувається . «Ш-ш-ш-ш.

«Жук дзижить» Ж-ж-ж-ж.

«Зозуля кує» Ку-ку,ку-ку.

«Гусак» Га-га-га.

«Корова» Му-му-му.

Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом)

Проспівування простої мелодії ( наприклад, «У лісі, лісі темному,де ходить хитрий лис, росла ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки (« м-м-м-м-м)

ПРАКТИЧНЕ №5 Складіть план логопедичної корекції у дитини із ЗНМ ІІІ рівня 5 років.

ЗНМ – це різні складні мовленнєві порушення при яких у дитини системні порушення формування всіх компонентів мовленнєвої системи: фонетико-фонематичної, лексичної, граматичної, у дітей з нормальним слухом і первинно збереженим інтелектом.

Корекційно-логопедичний вплив спрямований на розвиток різних компонентів мовленнєвої здібності (фонетичного, лексичного, словотвірного, морфологічного, семантичного).

Корекційна робота на цьому етапі проводиться з урахуван¬ням принципу взаємопов'язаного формування фонетико-фонематичних і лексико-граматичних компонентів мови.

План логопедичної корекції :

• розширення і уточнення словника імпресивного та експресивного мовлення, виправлення деформацій у словнику, робота над складними мовно-семантичними значеннями

• робота з упорядкування деформованого речення, розвивати функцію контролю за пропущеними членами речення, за вжитими неправильно значеннями слів.

• розвиток зв'язного мовлення, тобто повне, послідовне, системне викладення думки (вміння усно переказати і розказати прочитане, побачене, будь-яку подію, яка вже відбулася), побудова описів, переказів, складання розповідей. Робота з серіями сюжетних малюнків. Різні варіанти побудови розповіді.

• Робота над всіма граматичними формам

№ 4 Наведіть приклади вправ з розвитку артикуляційного праксису у дітей з дислалією.

1. „Лопаточка”. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с. 2. „Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою. 3. „Чашечка”. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с. 4. „Голочка”. Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с. 5. „Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.  6. „Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів. 7. „Годинник”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.  8. „Конячка”. Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів. 9. „Грибок”. Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння. 10. „Гойдалка”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів. 11. „Смачне варення”. Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів. 12. „Змійка”. Рот широко відкрити. Язик сильно висунути уперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком в повільному темпі 10-15 разів. 13. „Маляр”. Висунути язик, рот трохи відкрити. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10-15 разів, змінюючи напрям

• №6

• Наведіть приклад вправ з розвитку лексичної сторони мовлення у дитини із ЗНМ ІІ рівня.

• Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень.

• Підбір антонімів. “Назви слова протилежні за значенням”. (великий, густий, листяний, темний, хвойний, чистий).

• Учити утворювати нові слова — різні частини мови від прикметника та іменника “Давай спробуємо утворити одне слово з двох”: густий і листя – густолистий, дрібнолистий, темнолистий, світлолистий.

• Вправа на формування активного словникового запасу.

• Розглядання малюнків із зображення дерев, кущів — розширення словникового запасу “Поглянь на малюнки та скажи що там зображено”

Іменники: береза, горобина, гущавина, дерево, дуб, запах, кущі, ліс, ліщина, осика, підлісок, повітря, сосна, тополя, хаща, ялинка.

• Дієслова: рости, шуміти, зеленіти, живе, дихає, очищає, шелестіти, шуршати.

Прикметники: березовий, великий, густий, запашне, змішаний, листяний, лісове, сирий, сосновий, темний, хвойний, чисте, ялинковий.

Практичне завдання №7. наведіть приклади вправ з розвитку просторового орієнтування у дитини з дисграфією.

Вправи на визначення просторового розташування предметів стосовно дитини:

1. Виконати інструкцію на кшталт: «Подивись ліворуч, праворуч, підкинь м’яч над собою; поклади книгу позаду себе; поклади зошит перед собою; поклади лінійку під себе; сховай руки за собою тощо»

2. «Диспетчер та літак». За наявності просторого приміщення можна попросити дитину уявити себе «літаком», а логопеда – «диспетчером», який прокладає літаку шлях з поворотами.

3. «Робот». Дитина зображує робота, який точно і правильно виконує команди людини: «Один крок вперед, два крока праворуч, стрибок догори, три кроки ліворуч, вниз (присісти) у тощо». Потім діти грають у неслухняного робота, який виконує усі команди навпаки: йде не вперед, а назад; замість того аби підстрибнути догори, присідає; повертає не праворуч, а ліворуч. Після того, як дитина почне, не помиляючись, швидко виконувати всі завдання, потрібно їх ускладнити.

4. «Передай м’яч назад». У цю гру може грати будь-яка кількість дітей, стоячи в колоні. Перший з них передає м’яч назад і відразу ж перебігає в кінець колони; другий стає першим і повторює дію першого і т. д. За командою дорослого або першого гравця м’яч передається по верху (низу, справа, зліва).

Вправи на уточнення просторового розташування різних фігур і букв на аркуші паперу є дуже важливою ланкою в підготовці дитини до оволодіння письмом:

1. Логопед пропонує дітям «прочитати» напрямки стрілок і визначити їх у зошиті:

Зліва направо – → Справа наліво – ←

2. Написати певні букви праворуч або ліворуч від вертикальної лінії (завдання виконується на матеріалі вивчених букв).

3. Пропонується ряд, який складається з кількох предметних малюнків (геометричних фігур, букв). Дитина повинна:

А) назвати перший малюнок (геометричну фігуру, букву) з лівого боку, правого боку;

Б) назвати малюнки (геометричні фігури, букви) з напрямку зліва направо, справа наліво. Співвіднеси ці напрямки з відповідними позначеннями;

В) назвати малюнки (геометричні фігури, букви), що розташовані ліворуч від заданого малюнка (геометричні фігури, букви), праворуч від заданого малюнка.

4. Дитині дають фішку і аркуш паперу, поділений на 9 квадратів. Фішку ставлять у центральний квадрат і пропонують перемістити її: а) вгору; б) униз; в) праворуч; г) ліворуч тощо.

5. Намалювати геометричні фігури (малюнки), написати букви на аркуші у заданих напрямках.