
- •Анатомо-фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності.
- •2.Поняття про мовленнєве порушення. Зіставлення норми і патології у мовленнєвому розвитку дітей.
- •3.Логопедія, як окрема галузь дефектологічної науки, її предмет, мета та завдання.
- •4.Сучасні класифікації порушень мовлення (клінічний та психолого-педагогічний аспекти).
- •5. Характеристика клініко-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень.
- •Характеристика психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень. (Роза Євгенівна Левіна)
- •Попередження розладів мовлення у дітей дошкільного і шкільного віку.
- •9. Зв'язок логопедії з іншими науками та їх значення в розвитку теорії і практики логопедії.
- •10. Загальна характеристика дислалії (визначення, причини, механізми, форми, поширеність в різних вікових групах).
- •11.Класифікація дислалії. Сучасні підходи.
- •12.Зміст та методика обстеження дітей із дислалією.
- •13. Основні принципи і система логопедичного впливу з подолання дислалії.
- •14. Розвиток артикуляційної моторики при усуненні вад звуковимови
- •15. Вади вимови звуків л, ль та методи їх усунення.
- •16. Вади вимови звуків л, ль. Методи їх усунення.
- •Вправи для підготовки артикуляційного апарату до постановки звуків л, л'
- •17 Вади вимови звуків р,рь та методи їх подолання.
- •18.Ринолалія як самостійна мовленнєва вада (визначення, класифікація, етіологія).
- •19.Класифікація ринолалії та її характеристика.
- •Відкрита органічна ринолалія (визначення, причини, класифікація).
- •4. Тотальне порушення звуковимови.
- •23. Особливості логопедичного обстеження дитини з ринолалією.
- •24.Загальна характеристика комплексного психолого-медико-педагогічного впливу при відкритій ринолалії.
- •25 Організація та зміст логопедичної роботи у до- та післяопераційному періодах при відкритій органічній ринолалії.
- •26 Дизартрія та анартрія(визнач, причини, механізми, форми)
- •27. Класифікація дизартрії. Історыя розвитку вчення про дизартрію.
- •28.Загальна характеристика форм дизартрії.
- •Стерта дизартрія. Загальна характеристика мінімальних проявів дизартрії.
- •1. Загальна моторика
- •30. Загальна характеристика псевдобульбарної дизартрії
- •31. Загальна характеристика бульбарної дизартрії.
- •33.Зміст психолого-педагогічного обстеження дитини дошкільного віку з дизартрією.
- •34.Загальна характеристика комплексного психолого-медико-педагогічного впливу при дизартрії.
- •35. Система корекційно-педагогічної роботи з подолання дизартрії
- •36.Визначення та характеристика загального недорозвинення мовлення у дітей.
- •37. Рівні мовленнєвого недорозвинення (за класифікацією р.Є.Левіної).
- •38.Характеристика знм і рівня.
- •39 Характеристика знм іі рівня.
- •40.Характеристика знм ііі рівня.
- •41.Загальна характеристика алалії (визначення, причини, механізми, симптоматика).
- •Характеристика мовленнєвих та немовленнєвих симптомів при алалії.
- •43. Загальна характеристика експресивної алалії
- •44. Зміст та методика обстеження дитини з алалією.
- •46. Зміст та методика логопедичної роботи з подолання сенсорної алалії.
- •47.Характеристика мовленнєвого розвитку розумово відсталих дітей.
- •48. Особливості корекційної логопедичної роботи з подолання системних порушень мовлення у розумово відсталих дітей.
- •49. Загальна характеристика афазії (визначення, причини, механізми, симптоматика).
- •51 Моторна еферентна афазія та особливості її подолання.
- •52 Сенсорна афазія та методи її подолання.
- •53. Загальна характеристика порушень темпу та ритму мовлення несудомного характеру (брадилалія, тахілалія, батаризм, полтерн)
- •54.Заїкання (визначення, причини, симптоматика).
- •Історія розвитку вчення про заїкання. Сучасні підходи, проблеми, перспективи. Класифікація заїкання.
- •56. Психолого-педагогічна характеристика дітей із невроточною та неврозоподібною формами заїкання.
- •57 Зміст та методика обстеження дитини із заїканням.
- •59. Загальна характеристика вад голосу.
- •60.Класифікація вад голосу.
- •61. Профілактика вад голосу.
- •62. Загальна характеристика дисграфії (визначення, причини, класифікація).
- •63.Загальна характеристика дислексії (визначення, причини, механізми, класифікація).
- •Порушення письма у дітей із вадами звукової системи мовлення.
- •65.Обладнання та документація логопедичного кабінету:
- •66. Організація і зміст роботи пмпк
- •67.Організація логопедичної допомоги в Україні.
- •1. Наведіть приклади вправ з розвитку фонематичного сприймання у дітей з ффнм.
- •2.Практичне: Приклади вправ з розвитку мовленнєвого дихання у дітей з ринолалією:
- •3. Наведіть приклади вправ з розвитку голосу у дітей з дизартрією.
- •9.Практичне. Складіть перелік завдань та вправ для обстеження граматичного ладу мовлення.
- •12.Зміст та методика обстеження дітей із дислалією.
63.Загальна характеристика дислексії (визначення, причини, механізми, класифікація).
Дислексія - вибіркове порушення здатності до оволодіння навичкою читання при збереженні загальної здібності до навчання.
Дислексія – часткове специфічне порушення процесу читання, яке виражається стійкими специфічними помилками, які зумовлені несформованістю або розладами функцій, що забезпечують процес читання. За ступенем вираженості розрізняють: алексію – повну неможливість оволодіння читанням або повну його втрату, та дислексію – труднощі в оволодінні читання та дефект його формування. Дислексія може бути самостійним розладом та проявлятися поряд з іншими важкими порушеннями мовлення - дислаліями, дизартріями, алаліями.
Дислексія виникає внаслідок несформованості мов-х та немовленнєвих психічних функцій, які забезпечують процес оволодіння читанням у нормі. Психолінгвістичний аспект вивчення порушень читання розглядає дислексію як порушення різних операцій процесу читання(зорового сприймання та розрізнення букв,вибору фонеми, злиття звуків у склади, синтезу слів у речення, співвіднесення їх зі значенням) внаслідок не сформованості сенсомоторних, мовних та семантичних операцій.
О.токарєва з урахуванням первинного порушення аналізаторів виділяю акустичні, оптичні та моторні дислексії.
Р.Лалаєва окреслила такі види дислексій: оптична, мне стична, фонематична, семантична, аграматична, тактильна(у сліпих).
Фонематичні дислексії обумовлені недорозвиненням функції фонемної системи: слуховимовної диференціації фонем, фонематичного аналізу і синтезу. При недорозвитку функцій фонематичного аналізу та синтезу у дітей спостерігається побуквене читання, спотворення звукової сторони слова ( вставки, пропуски, перестановки звуків), труднощі читання оберненого складу. Наприклад, аптека – „патека”, булка – „бука”, поклала – „покалала”. В основі цих порушень читання лежить недорозвиток функцій фонематичного аналізу.
Частіше за все у дітей з порушеннями читання виявляється несформованою найбільш складна форма функції фонематичного аналізу - визначення кількості, послідовності і місця звуків в слові. При фонематичних дислексіях у більшості дітей відмічається недорозвинення і порушення усного мовлення (неправильне використання деяких граматичних форм, обмежений словник).
Оптичні порушення читання пов'язані з недорозвиненням вищих зорових функцій: зорового аналізу і синтезу, оптико-просторових уявлень. Діти стикаються з труднощами в конструюванні зображень, у визначенні схожості і відмінності зорових зображень, в перетворенні фігур. У них спостерігаються неточності змальовування і конструювання: а) спрощення фігур, зменшення кількості елементів, б) неправильне просторове розташування ліній в порівнянні з зразком. В процесі оволодіння читанням у цих дітей відмічаються труднощі в засвоєнні схожих графічних букв, їх змішування та заміни (т-г, д-л, в-з, х-к).
Аграматичні порушення читання часто спостерігається у дітей з загальними недорозвитком мовлення. При такому порушенні відмічаються неправильне вживання відмінкових закінчень, неправильне узгодження різних частин мови та ін.
Мнестичні порушення читання пов’язані з труднощами встановлення зв’язків між звуками і буквами. Ці порушення проявлялись в труднощах засвоєння всіх букв, у недиференційованих замінах букв при читанні. Дитина на запам’ятовувала, яка буква відповідає тому чи іншому звуку.
Семантичні порушення читання (механічне читання) – це порушення розуміння читаного при технічно правильному читанні. Семантичні дислексії викликаються двома факторами: 1) недорозвиток звуко-складового синтезу; 2) нечіткістю, недиференційованістю уявлень про синтаксичні зв’язки слів в середині речення. Розподіл слова на склади в процесі читання – часта причина нерозуміння читаного слова, речення. Учні з порушенням звуко-складового синтезу, читаючи слово по складам, не можуть об’єднати ці склади в єдине слово, співвіднести розділене на склади слово та відповідне слово в усному мовленні, тобто не впізнає його. В такому випадку дитина читає механічно, не розуміючи змісту тієї інформації, яку вона розшифровує. У дітей з семантичними порушеннями читання недостатньо сформована можливість синтезувати, встановлювати в своєму уявленні розділені на склади слова і речення. . Внаслідок не сформованості граматичних узагальнень діти з семантичними дислексіями в процесі читання речень і тексту не знаходять зв’язку між словами в реченні.