61. Профілактика вад голосу.
Для попередження різних голосових розладів дуже важлива охорона і виховання голосу з раннього дитинства.
Діти з раннього віку повинні чути м'які мелодійні голоси з точними і виразними інтонаціями. Маючи нахил до копіювання, вони легко засвоюють інтонацію і спосіб голосоподачі навколишніх їх дорослих.
Часто виявляється, що під час розмови діти й дорослі дихають неправильно. Тому необхідна постановка дихання і голосу, що має профілактичне значення.
Правильним вважається дихання, при якому в момент вдиху грудна клітка розширюється не тільки вперед і назад, але і в сторони, а видих починається зі скорочення м'язів живота і лише після цього, включається до дихання грудна клітка. При досить послідовному тренуванні відпрацювати правильне дихання неважко.
Що стосується постановки голосу, то робиться це так: треба ширше відкрити рот і горло, а потім зосередити свою увагу на тому, де звучить голос. Хворий повинен, першу вправу виконувати разом з лікарем, а потім вже самостійно. Якщо займаються з дитиною, то треба пояснити зміст вправ, їхню мету. Треба обов'язково підбадьорити дитину: «Відкрий ширше рот. Важко? Ще трошки. Подивися в дзеркало. Маленький язичок в горлі повинен бути піднятий вгору. Ось так. Добре. Голос виникне в області гортані. Так, там, де це невеличке підвищення на шиї. Мабуть, у кадика. Тепер зроби мукання, як корівка. Спробуй ще раз! »
Потім настає етап «мукання» не просто коротких звуків «м», а складів «мо», «ма», потім і слів «мама», «море», «мопс» та інших (що починаються звуком «м» ). Після цього більш складний етап: рахувати вголос до 30 на одному диханні. Через кілька днів нову вправу - віршований текст. Заключний етап лікування полягає в читанні будь-якого друкованого тексту вголос з аналогічними вимогами. Всього потрібно 5-7 занять з інтервалами в 2-3 дні.
І звичайно ж, при всіх видах порушення голосу з метою профілактики приділяється увага загальному фізичному розвитку: прогулянок, ігор, загартовування, ранкової гімнастики. Основними профілактичними заходами попередження патології голосy є загартовування організму, оволодіння навичками найбільш раціонального діафрагмального дихання і м'якої атаки голосоподачі. А також слід остерігатися простудних захворювань.
62. Загальна характеристика дисграфії (визначення, причини, класифікація).
Дисграфія – це часткове, специфічне, стійке порушення писемного мовлення, основним симптомом якого є наявність стійких помилок на письмі, не дивлячись на достатній рівень інтелектуального розвитку, регулярності навчання, а також за відсутності грубих порушень слухового та зорового аналізаторів.
Причини дисграфії:
В наслідок негативних чинників (у пренатальному, натальному і постнатальному періодах;
Спадкова обтяженість (батьки або родичі мали будь-яку мовл. ваду);
Незрілість головного мозку;
ЗПР, РВ, гіперактивність і т.д.
Якщо людина у групі ризику (є схильність до виникнення такого порушення) (порушені фонемат. процеси, звуковимова, не сформований самоконтроль).
Існує багато класифікацій дисграфії: За Хватцевим, за Токаревою та ін..
На даний час найбільше користуються класифікаціями: за Лалаєвою та за Корнєвим.
Класифікація за Лалаєвою (за характером помилки):
Класифікація за Корнєвим:
