46. Зміст та методика логопедичної роботи з подолання сенсорної алалії.

Алалія — відсутність або недорозвинення мовлення, спричинене органічним ураженням мовленнєвих зон кори головного мозку внутрішньоутробно або у ранному віці ( до 3 р.) .

Сенсорна алалія- це первинне недорозвинення імпресивного мовлення центрального органічного ґенезу. Уражається центр Верніке – задні відділи верхньої скроневої звивини.

Однією зі специфічних особливостей корекційної роботи з подолання сенсорної алалії є необхідність створення спеціаль­них умов до акустичного оточення дитини. Ураховуючи, що стан слухового сприймання дитини залежить від попереднього акустичного навантаження, а також те, що цей вид сприйман­ня швидко виснажує дитину вдома та в дошкільному закладі, слід обмежити використання звукових пристроїв (електричний дзвінок, дзвінок телефону, радіо, телевізор). Ці заходи мають забезпечити жорсткий слухо-мовленнєвий режим, що регулює періоди слухового навантаження та відпочинку (Н.Трауготт).

Обмеження, що накладаються на акустичне оточення, мають пробудити інтерес дитини до звуків довкілля та звуків мовлення.

Корекційна робота розпочинається з активізації слухової уваги слухового сприймання з опорою на найбільш збережені його форми - сприймання звуків природи, музики, шумів. Спо­чатку формують розрізнення звуків далеких за акустичними ознаками та поступово переходять до розрізнення звуків близь­ких за звучанням.

Наступним етапом є введення до занять контрастних та сильних за акустичними ознаками звуків (а, у, р). При цьому до кожного звука, що вводиться в сферу слухового сприймання ди­тини, варто дібрати яскравий образ (картинку, іграшку тощо), щоб дитині було легше його запам'ятовувати й актуалізувати.

На наступних етапах роботу проводять над слуховою дифе­ренціацією голосних та приголосних звуків, далеких за акустико-артикуляційними ознаками, і лише потім - близьких.

У міру формування слухової диференціації фонем проводять роботу з диференціації складів і слів та з розвитку власних ви­мовних навичок дітей.

Звуковимова формується з опорою на зорове, тактильне, вібраційне сприймання, що має компенсувати недоліки розпі­знавання корисних ознак фонем на слух.

Оскільки при сенсорній алалії фонематичні уявлення дітей формуються зі значним запізненням і на неправильній акус­тичній основі, доцільним є навчання дітей читанню глобальним методом. Таким чином, фонематичні уявлення дітей про звуковий склад слів будуть формуватися через зорові еталони - буквені позначення звукового складу слова (Н.Трауготт, Є.Соботович).

Запорукою успіху корекційної роботи є формування конт­ролю (самоконтролю) дитини за сприйнятою та породжуваною інформацією. Ураховуючи специфіку формування фонематич­них процесів в умовах органічного порушення мозкових ме­ханізмів, що його забезпечують, до контролю варто залучати не лише збережені аналізатори, але й пізнавальну діяльність ди­тини. Слід учити її орієнтуватися на ситуацію, загальний смисл висловлювання, що уможливить зменшення кількості помилок, пов'язаних з неточністю сприймання мовленнєвої інформації. Для цього М.Жинкін радить створювати ситуації, у яких дити­на на основі умовиводів, урахування ситуацій та контексту мог­ла б правильно визначити зміст вислову в цілому.

У процесі корекційної роботи слід зосередитися на форму­ванні спрямованості уваги дітей на граматичні одиниці мовлен­ня, на тому, як вони впливають на зміну значення слова та ре­чення в цілому. Для цього варто створювати ситуації, у яких граматичне оформлення слів виконує смислорозрізнювальну функції (Покажи де: прийшов у садок - прийшла у садок, літак летить — літаки летять, книжка - книжки, заєць — зайчик, хлопчик малює олівець — хлопчик малює олівцем).

Важливо забезпечити спілкування дитини з однолітками, які не мають порушень мовленнєвого розвитку, адже у процесі комунікації вона не лише вчитиметься використовувати здо­буті знання та навички у природних умовах, але й засвоювати­ме нові, сприйняті від інших дітей.