42. Характеристика мовленнєвих та немовленнєвих симптомів при алалії.

Алалія – відсутність чи недорозвинення мовлення внаслідок органічного ураження мовленнєвих зон кори головного мозку внутрішньо утробно або в ранній період розвитку дитини (до 3 років).

Вчені – Гутцман , Трауготт , Ковшиков , Соботович , Власенко , Юртайкін , Тищенко.

При алалії весь процес становлення мовлення проходить в умовах патологічного стану ЦНС. Порушення характеризуються різноманіттям симптоматики і не мають єдиної нозології. Симптоми виражені в різній ступені , від тотальної до часткової німоти. При алалії мають місце мовленнєві і не мовленнєві симптоми , між якими існують складні опосередковані співвідношення. В симптоматиці розладів при алалії переважаючими є мовленнєві порушення..

Алалія являє собою системне недорозвинення мовлення , при якому порушуються всі компоненти мовлення : фонетико-фонематична сторона , лексико-граматичний лад. Серед немовленнєвих розладів при алалії виділяють моторні , сенсорні , психопатологічні симптоми.

43. Загальна характеристика експресивної алалії

Науковці: Р. Коен, Г. Гутцман, Соботович, Лєвіна

Моторна алалія - ​​це системне недорозвинення експресивного мовлення (активне усне висловлювання) центрального органічного характеру, викликане поразкою мовленнєвих зон кори головного мозку у внутрішньоутробному або ранньому періоді розвитку мовлення. Це порушення обумовлене несформованістю язикових операцій процесу породження мовленнєвих висловлювань при відносному збереженні смислових і сенсомоторних операцій.

При афферентній алалії механізм порушення мовлення зводиться до кінестетичної апраксиї, при еферентній - до кінетичної апраксії.

Причини виникнення моторної алалії:

Родові травми і асфіксії.

Внутрішньоутробні енцефаліти і менінгіти.

Несприятливі умови розвитку.

Інтоксикація плоду.

Вроджена обтяженість.

Внутрішньоутробні або ранні прижиттєві травми мозку.

Хвороби раннього дитинства з обтяженням на мозок.

Симптоми моторної алалії:

Мовленнєві:

Діти мають достатні звуковимовні можливості, але вони не здатні ними користуватися. Порушення носять фонематичний характер, у них порушена операція вибору звуку для оформлення мовленнєвого висловлювання. У мовленні моторних алаліків переважають літеральні парафазії (заміна звуку в слові на інший), персеверації (нав'язливе відтворення звуків або слів), елізії (випадання звуків).

Так само є порушення смислової сторони мовлення. У пасивному словнику у цих дітей слів значно більше ніж вони використовують в активному мовленні. Спостерігається переважання предметного словника, в той час як дієслівний словник різко обмежений, як розуміння дієслів, так і використання в мовленні.

Діти замінюють одні слова іншими, близькими за змістом, входять разом з ними в одне асоціативне поле, наприклад, замість слова стіл говорять стілець і т. д. У мовленні можуть спостерігатися контамінації, коли дитина в мовленні об'єднує склади, що відносяться до різних слів, в одне слово.

Порушення граматичної будови мовлення виявляється в неправильному узгодженні слів за кількістю, роду, відмінку, часу. Діти опускають у мовленні прийменники. Звернене мовлення більшість моторних алаліків розуміють на номінативному рівні (знають в основному назви предметів).

Немовленнєві:

Спостерігаються виражені неврологічні порушення:

• Оральна апраксія (рухові порушення цілеспрямованих рухів і дій лицьової мускулатури з розладом складних рухів губ і язика).

• Загальна моторна незручність, у дітей з моторною алалією порушена рівновага.

• Порушення дрібної моторики.

• Ознаки мінімальної мозкової дисфункції.

• виражені вегетативно-судинні зміни.

Психопатологічні симптоми:

• Дуже характерний мовленнєвий негативізм (небажання говорити).

• Психічний розвиток дітей по-різному відстає від норми.

• Нерівномірно формуються вищі психічні функцій (пам'ять, увага, мислення і т. д.).

• Локальні ураження кори головного мозку зачіпають і мовленнєві зони, які знаходяться неподалік.

• Ускладнено програмування своїх дій, спостерігається зниження довільності дій.

• Діти бувають загальмовані, але частіше розгальмовані і імпульсивні.

• Погано адаптуються до умов, які їх оточують.

• Присутня виражена несформованість ігрових дій.

• Діти уразливі, замкнуті і нерідко агресивні.