
- •Анатомо-фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності.
- •2.Поняття про мовленнєве порушення. Зіставлення норми і патології у мовленнєвому розвитку дітей.
- •3.Логопедія, як окрема галузь дефектологічної науки, її предмет, мета та завдання.
- •4.Сучасні класифікації порушень мовлення (клінічний та психолого-педагогічний аспекти).
- •5. Характеристика клініко-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень.
- •Характеристика психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень. (Роза Євгенівна Левіна)
- •Попередження розладів мовлення у дітей дошкільного і шкільного віку.
- •9. Зв'язок логопедії з іншими науками та їх значення в розвитку теорії і практики логопедії.
- •10. Загальна характеристика дислалії (визначення, причини, механізми, форми, поширеність в різних вікових групах).
- •11.Класифікація дислалії. Сучасні підходи.
- •12.Зміст та методика обстеження дітей із дислалією.
- •13. Основні принципи і система логопедичного впливу з подолання дислалії.
- •14. Розвиток артикуляційної моторики при усуненні вад звуковимови
- •15. Вади вимови звуків л, ль та методи їх усунення.
- •16. Вади вимови звуків л, ль. Методи їх усунення.
- •Вправи для підготовки артикуляційного апарату до постановки звуків л, л'
- •17 Вади вимови звуків р,рь та методи їх подолання.
- •18.Ринолалія як самостійна мовленнєва вада (визначення, класифікація, етіологія).
- •19.Класифікація ринолалії та її характеристика.
- •Відкрита органічна ринолалія (визначення, причини, класифікація).
- •4. Тотальне порушення звуковимови.
- •23. Особливості логопедичного обстеження дитини з ринолалією.
- •24.Загальна характеристика комплексного психолого-медико-педагогічного впливу при відкритій ринолалії.
- •25 Організація та зміст логопедичної роботи у до- та післяопераційному періодах при відкритій органічній ринолалії.
- •26 Дизартрія та анартрія(визнач, причини, механізми, форми)
- •27. Класифікація дизартрії. Історыя розвитку вчення про дизартрію.
- •28.Загальна характеристика форм дизартрії.
- •Стерта дизартрія. Загальна характеристика мінімальних проявів дизартрії.
- •1. Загальна моторика
- •30. Загальна характеристика псевдобульбарної дизартрії
- •31. Загальна характеристика бульбарної дизартрії.
- •33.Зміст психолого-педагогічного обстеження дитини дошкільного віку з дизартрією.
- •34.Загальна характеристика комплексного психолого-медико-педагогічного впливу при дизартрії.
- •35. Система корекційно-педагогічної роботи з подолання дизартрії
- •36.Визначення та характеристика загального недорозвинення мовлення у дітей.
- •37. Рівні мовленнєвого недорозвинення (за класифікацією р.Є.Левіної).
- •38.Характеристика знм і рівня.
- •39 Характеристика знм іі рівня.
- •40.Характеристика знм ііі рівня.
- •41.Загальна характеристика алалії (визначення, причини, механізми, симптоматика).
- •Характеристика мовленнєвих та немовленнєвих симптомів при алалії.
- •43. Загальна характеристика експресивної алалії
- •44. Зміст та методика обстеження дитини з алалією.
- •46. Зміст та методика логопедичної роботи з подолання сенсорної алалії.
- •47.Характеристика мовленнєвого розвитку розумово відсталих дітей.
- •48. Особливості корекційної логопедичної роботи з подолання системних порушень мовлення у розумово відсталих дітей.
- •49. Загальна характеристика афазії (визначення, причини, механізми, симптоматика).
- •51 Моторна еферентна афазія та особливості її подолання.
- •52 Сенсорна афазія та методи її подолання.
- •53. Загальна характеристика порушень темпу та ритму мовлення несудомного характеру (брадилалія, тахілалія, батаризм, полтерн)
- •54.Заїкання (визначення, причини, симптоматика).
- •Історія розвитку вчення про заїкання. Сучасні підходи, проблеми, перспективи. Класифікація заїкання.
- •56. Психолого-педагогічна характеристика дітей із невроточною та неврозоподібною формами заїкання.
- •57 Зміст та методика обстеження дитини із заїканням.
- •59. Загальна характеристика вад голосу.
- •60.Класифікація вад голосу.
- •61. Профілактика вад голосу.
- •62. Загальна характеристика дисграфії (визначення, причини, класифікація).
- •63.Загальна характеристика дислексії (визначення, причини, механізми, класифікація).
- •Порушення письма у дітей із вадами звукової системи мовлення.
- •65.Обладнання та документація логопедичного кабінету:
- •66. Організація і зміст роботи пмпк
- •67.Організація логопедичної допомоги в Україні.
- •1. Наведіть приклади вправ з розвитку фонематичного сприймання у дітей з ффнм.
- •2.Практичне: Приклади вправ з розвитку мовленнєвого дихання у дітей з ринолалією:
- •3. Наведіть приклади вправ з розвитку голосу у дітей з дизартрією.
- •9.Практичне. Складіть перелік завдань та вправ для обстеження граматичного ладу мовлення.
- •12.Зміст та методика обстеження дітей із дислалією.
38.Характеристика знм і рівня.
Відсутність фразового мовлення. Активний словник складається з невеликої кількості універсальних слів, звукових комплексів. Широко використовуються вказівні жести, міміка. Дитина користується одним і тим же комплексом для позначення предметів, дій і якостей. Назви дій замінюються назвами предметв і навпаки. В мові переважають кореневі слова, лишені флексій. Пасивний словник ширший активного. Відсутнє розуміння граматичних змін слова. Звукова сторона мовлення характеризується фонетичною невизначеністю. Відмічається нестійке фонетичне оформлення. Кількість дефектних звуків м.б. більшим ніж правильних. Обмежена можливість сприйняття і відтворення складової структури слів. Не розуміють граматичні категорії. Граматичні форми –це форми засвоєні з мовлення дорослого, але самі їх не утворюють, тобто граматика відсутня. Відсутність фразового мовлення.
39 Характеристика знм іі рівня.
Діагностична ознака- поява фрази. Граматично не оформлена. До 4 ролків і в нормі дит має нераталогічний аграматизм. Звукова база розширена є гол, приг середнього онтогенезу. Немає складниїх приг, проблеми з сонорами, африкатами, відсутні зв які вимовляються при верхньому підйомі язика р, л,ж,ш,ч. Змішування, спотворення, заміна зв. Проблеми: звуковий аналіз, читання, письмо. Лексика: словник розширюється. Проблема: складова структура слова, перестановка скл, зациклювання на скл. Страждає ритміко-інтонац стор. Мовл. Невиразне, бідне, спрощене. Причина: дефіцит лексики. Назви простих дій, прикм. Речення просте непоширене(1-2 сл.). синтаксичні конструкції є, але багато аграмат імпрес хар. Звязене мовлення: дит встурає в діалог, але не ініціює його сама (неповний, короткий) монологічні ф-ми недоступні.
40.Характеристика знм ііі рівня.
ЗНМ (загальне недорозвинення мовлення) – це системне порушення усіх компонентів мовлення: фонетики, лексики та граматики у дітей із первинно збереженим інтелектом та нормальним слухом.
У дітей із ЗНМ ІІІ рівня спостерігається розгорнуте фразове мовлення з елементами фонетико-фонематичним та лексико-граматичним недорозвиненням. Дитина користується усіма частинами мовлення, правильно вживає прості фрази. Намагається будувати складнопідрядні та складносурядні речення. Розповідає про себе та про свою сім'ю. Розуміння зверненого мовлення наближене до норми, проте відмічаються аграматизми, недостатнє розуміння категорії префікс, корінь, суфікс. У висловлюваннях переважають прості поширені речення
41.Загальна характеристика алалії (визначення, причини, механізми, симптоматика).
Алалія – це відсутність або недорозвиток мовлення спричинене органічним ураженням кори ГМ внутрішньо утробно або в ранньому віці до 3 років.
Вчені, що займались питанням алалії А.Куссмауль, Р.Шультесс, Г.Гутцман, А.Либманн, М.Е. Хватцев, Н.Н.Трауготт, В.К.Орфинська, Р.Є.Лєвіна, Б.М.Гриншпун, Є.Ф.Соботович, В.А.Ковшиков, С.Н.Шаховська, та ін.
Серед етіологічних факторів виділяють: пологові травми та асфіксії, внутрішньоутробні енцефаліти, менінгіти, несприятливі умови розвитку, інтоксикації плоду, внутрішньоутробні або ранні прижиттєві травми мозку, захворювання раннього дитинства з ускладненнями на мозок, ММД, та ін. деякі автори (Коен, Зеєман, та ін) підкреслювали роль спадковості.
Питання про механізми алалії в даний час є найбільш складним і дискусійним.
Існуючі концепції пояснення механізму алалії умовно поділяються на сенсомоторні, психологічні та мовні. Прихильники сенсомоторних концепцій пов'язують мовне недорозвинення при алалії з патологією сенсомоторних функцій (слуховою агнозією, апраксією). Відповідно з психологічними концепціями при алалії відзначається патологія деяких сторін психічної діяльності. Прихильники мовної концепції пов'язують недорозвинення мови з несформованістю мовних операцій процесу сприйняття і породження мовних висловлювань. Остання точка зору є більш обгрунтованою і відповідає сучасним науковим уявленням про мовлення як про багаторівневу діяльность, яка має складну структуру і не може бути зведена тільки до сенсомоторного рівня.
Алалія є одним з найскладніших мовленнєвих дефектів, за якого порушеними виявляються операції відбирання і програмування на всіх етапах виникнення і сприймання мовленнєвого висловлювання, внаслідок чого мовленнєва діяльність глобально несформована, тобто майже відсутня. При алалії мають місце мовленнєві й не мовленнєві симптоми, між якими виникають складні опосередковані взаємозв'язки. У логопедії у симптоматиці при алалії перевага надається мовленнєвим порушенням. Не розвивається система мовних засобів (фонетичних, граматичних, лексичних), порушується мотиваційно-спонукальний рівень формування мовлення. При цьому спостерігаються грубі семантичні дефекти. Серед немовленнєвих розладів при алалії розрізняють моторні, сенсорні, психопатологічні симптоми. Порушеним виявляється процес управління мовленнєвими рухами або процес сприймання і розуміння зверненого мовлення.
У сучасній логопедії алалію поділяють на дві форми: моторну (експресивну) та сенсорну; здійснюються логокорекційні програми щодо подолання цієї вади мовлення із врахуванням механізмів дефекту та всього симптомокомплексу виявів кожної з них.