- •Анатомо-фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності.
- •2.Поняття про мовленнєве порушення. Зіставлення норми і патології у мовленнєвому розвитку дітей.
- •3.Логопедія, як окрема галузь дефектологічної науки, її предмет, мета та завдання.
- •4.Сучасні класифікації порушень мовлення (клінічний та психолого-педагогічний аспекти).
- •5. Характеристика клініко-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень.
- •Характеристика психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень. (Роза Євгенівна Левіна)
- •Попередження розладів мовлення у дітей дошкільного і шкільного віку.
- •9. Зв'язок логопедії з іншими науками та їх значення в розвитку теорії і практики логопедії.
- •10. Загальна характеристика дислалії (визначення, причини, механізми, форми, поширеність в різних вікових групах).
- •11.Класифікація дислалії. Сучасні підходи.
- •12.Зміст та методика обстеження дітей із дислалією.
- •13. Основні принципи і система логопедичного впливу з подолання дислалії.
- •14. Розвиток артикуляційної моторики при усуненні вад звуковимови
- •15. Вади вимови звуків л, ль та методи їх усунення.
- •16. Вади вимови звуків л, ль. Методи їх усунення.
- •Вправи для підготовки артикуляційного апарату до постановки звуків л, л'
- •17 Вади вимови звуків р,рь та методи їх подолання.
- •18.Ринолалія як самостійна мовленнєва вада (визначення, класифікація, етіологія).
- •19.Класифікація ринолалії та її характеристика.
- •Відкрита органічна ринолалія (визначення, причини, класифікація).
- •4. Тотальне порушення звуковимови.
- •23. Особливості логопедичного обстеження дитини з ринолалією.
- •24.Загальна характеристика комплексного психолого-медико-педагогічного впливу при відкритій ринолалії.
- •25 Організація та зміст логопедичної роботи у до- та післяопераційному періодах при відкритій органічній ринолалії.
- •26 Дизартрія та анартрія(визнач, причини, механізми, форми)
- •27. Класифікація дизартрії. Історыя розвитку вчення про дизартрію.
- •28.Загальна характеристика форм дизартрії.
- •Стерта дизартрія. Загальна характеристика мінімальних проявів дизартрії.
- •1. Загальна моторика
- •30. Загальна характеристика псевдобульбарної дизартрії
- •31. Загальна характеристика бульбарної дизартрії.
- •33.Зміст психолого-педагогічного обстеження дитини дошкільного віку з дизартрією.
- •34.Загальна характеристика комплексного психолого-медико-педагогічного впливу при дизартрії.
- •35. Система корекційно-педагогічної роботи з подолання дизартрії
- •36.Визначення та характеристика загального недорозвинення мовлення у дітей.
- •37. Рівні мовленнєвого недорозвинення (за класифікацією р.Є.Левіної).
- •38.Характеристика знм і рівня.
- •39 Характеристика знм іі рівня.
- •40.Характеристика знм ііі рівня.
- •41.Загальна характеристика алалії (визначення, причини, механізми, симптоматика).
- •Характеристика мовленнєвих та немовленнєвих симптомів при алалії.
- •43. Загальна характеристика експресивної алалії
- •44. Зміст та методика обстеження дитини з алалією.
- •46. Зміст та методика логопедичної роботи з подолання сенсорної алалії.
- •47.Характеристика мовленнєвого розвитку розумово відсталих дітей.
- •48. Особливості корекційної логопедичної роботи з подолання системних порушень мовлення у розумово відсталих дітей.
- •49. Загальна характеристика афазії (визначення, причини, механізми, симптоматика).
- •51 Моторна еферентна афазія та особливості її подолання.
- •52 Сенсорна афазія та методи її подолання.
- •53. Загальна характеристика порушень темпу та ритму мовлення несудомного характеру (брадилалія, тахілалія, батаризм, полтерн)
- •54.Заїкання (визначення, причини, симптоматика).
- •Історія розвитку вчення про заїкання. Сучасні підходи, проблеми, перспективи. Класифікація заїкання.
- •56. Психолого-педагогічна характеристика дітей із невроточною та неврозоподібною формами заїкання.
- •57 Зміст та методика обстеження дитини із заїканням.
- •59. Загальна характеристика вад голосу.
- •60.Класифікація вад голосу.
- •61. Профілактика вад голосу.
- •62. Загальна характеристика дисграфії (визначення, причини, класифікація).
- •63.Загальна характеристика дислексії (визначення, причини, механізми, класифікація).
- •Порушення письма у дітей із вадами звукової системи мовлення.
- •65.Обладнання та документація логопедичного кабінету:
- •66. Організація і зміст роботи пмпк
- •67.Організація логопедичної допомоги в Україні.
- •1. Наведіть приклади вправ з розвитку фонематичного сприймання у дітей з ффнм.
- •2.Практичне: Приклади вправ з розвитку мовленнєвого дихання у дітей з ринолалією:
- •3. Наведіть приклади вправ з розвитку голосу у дітей з дизартрією.
- •9.Практичне. Складіть перелік завдань та вправ для обстеження граматичного ладу мовлення.
- •12.Зміст та методика обстеження дітей із дислалією.
3.Логопедія, як окрема галузь дефектологічної науки, її предмет, мета та завдання.
Логопедія – це наука про порушення мовлення, методи їх попередження та подолання засобами спеціального навчання і виховання, логопедія досліджує природу, механізми, симптоматику, перебіг, структуру і прояви вад мовленнєвої діяльності.
Предмет ом є вивчення закономірностей навчання і виховання осіб з порушеннями мовлення і пов’язаними з ними відхиленнями в психічному розвитку.
Об’єкт – стан мовленнєвих і не мовленнєвих процесів і функцій.
Суб’єкт – особа з порушенням мовлення та логопед.
Мета – вивчення мовленнєвих порушень, розробка методів профілактики порушень усунення або подолання, корекція.
Завдання:
вивчення онтогенезу мовленнєвої діяльності при різних формах мовленнєвих порушень
визначення поширеності симптоматики та ступінь виявлення порушеного мовлення
дослідження структури мовленнєвого порушення та їх вплив на психологічний розвиток людини.
Вивчення особливостей формування мовлення і мовленнєвих порушень у дітей з різними відхиленнями розвитку.
З’ясування етіології, механізмів,структура, симптоматика.
Розробка методів педагогічної діагностики мовленнєвих розладів.
Розробка принципів, методів та засобів усунення мовленнєвих розладів.
Удосконалення методів профілактики мовленнєвих розладів.
Організація логопедичної допомоги.
4.Сучасні класифікації порушень мовлення (клінічний та психолого-педагогічний аспекти).
1)Клініко-педагогічна класифікація
2)психолого-педагогічна класифікація
3)МКБ-10
Клініко - педагогічна класифікація. Її прибічники А.Куссмауль, В.Олтушевський, Г.Гуцман, С.М.Доброгаєв, М.Ю.Хватцев, Ф.А.Рау, О.В.Правдіна, С.С.Ляпідевський.
Базується на принципі від загального до часткового. Важливе місце відводиться психолого-лінгвістичним критеріям. За цією класифікацією всі мовленнєві порушення поділяються на 2 великі групи залежно від того, який вид (форма) мовлення є порушеним (писемне чи усне). До порушення усного мовлення відносять: дистонію(афонію), брадилалію, тахілалію,заїкування, дислалія, ринолалія, дизартрія, алалія, афазія.
Порушення писемного мовлення: дислексія, алексія, дисграфія, аграфія
Психолого-педагогічна класифікація. Була запропонована у 50-60 роках 20-го століття Р.Є.Левіною.
Базується на принципі від часткового до загального. В ній виділяють 2 групи порушень мовлення: перша – порушення засобів спілкування, куди входять фонетико-фонематичне до розвинення (ФФН) і загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ); друга група – порушення в застосуванні засобів спілкування, куди належить заїкування, яке розглядається як порушення комунікативної функції мовлення.
5. Характеристика клініко-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень.
Засновники: М.Є. Хватцев, О.Ф. Pay, О. В. Правдіна, С.С. Ляпідєвський, Б.М. Гриншпун та ін. Усі види порушень, які розглядаються у клініко-педагогічній класифікації, на основі психолого-лінгвістичних критеріїв (порушення форми мовлення — усного чи писемного; порушення виду мовленнєвої діяльності для кожної з форм: для усного — говоріння або слухання, для писемного — письма або читання.
Клініко-педагогічна класифікація :
Порушення усного мовлення
афонія, дисфонія – відсутність або порушення голосу;
брадилалія – патологічно уповільнений темп мовлення;
тахілалія – паталогічно пришвидшений темп мовлення;
заїкання – порушення темпо-ритмічної організації мовлення, зумовлене судомним станом мязів мовленнєвого апарату;
дислалія – порушення вимовної сторони мовлення за нормального слуху і збереженої інервації мовленнєвого апарату;
ринолалія – порушення темру голосу і звуковимови, зумовлене анатомо-фізіологічними вадами мовленнєвого апарату;
дизартрія - порушення вимовної сторони мовлення, зумовлене недостатньою інервацією мовленнєвого апарату. Порушення структурно-семантичного оформлення висловлювання;
алалія – відсутність або недорозвинення мовлення внаслідок органічного ураження мовленнєвих зон кори головного мозку;
афазія – повна або часткова втрата мовлення. спричинена локальним ураження ГМ.
Порушення писемного мовлення
Дислексія (алексія) – часткове (повне) порушення процесів читання.
Дисграфія (дислексія) – часткове (повне) специфічне порушення процесів письма.