Фото автора
Фото 1. Мирогощанський піщаний кар’єр
Фото 2.Рачинський піщаний кар’єр
Фото 3. Краєвиди Мізоцького кряжу біля с.Мирогоща
Фото 4.Відслонення гірських порід у Рачинському кар’єрі
Фото 5. Балка ,що поросла лісом
Фото 6. Яр
Фото 7. Відслонення вапняків та пісковиків у Мирогощанському
кар’єрі
Фото 8.Мирогощанський кар’єр .Відслонення вапняків та пісковиків
Фото 9. Вивчаємо відслонення лесовидних суглинків в одному з ярів
Фото 10 . Нора лисиці у товщі пісковиків та пісків. Рачинський кар’єр.
Фото 11. Краса Мізоцького кряжу
Фото 12. Липенське озеро на території кряжу
Фото 13. Верхівя яру
Фото 14. Мальовничі краєвиди кряжу біля с . Мирогоща
Зиль Марія Іванівна
учениця 9 класу ЗОШ № 14 м.Рівного
вихованка РМЦТУМу
Науковий керівник:
Керівник гуртка «Юні геологи» РМЦТУМу
Висоцька Тетяна Петрівна
Керівник:
Вчитель географії вищої
категорії ЗОШ № 14 м.Рівного
Мащук Тетяна Василівна
Науково-дослідницька робота
Унікальність рельєфу Мізоцького кряжу Тези:
Мізоцький кряж – геоморфологічна та геологічна пам’ятка Рівненщини. Найбільш підвищена частина території області між ріками Іква та Горинь в центральній частині Рівненського лісостепу.
Кряж відповідає Волино-Подільській плиті з дуже складною блоковою будовою кристалічного фундаменту та значною неотектонічною активністю.
Під час трансгресій територія кряжу періодично затоплювалася морем. У протерозої вона характеризувалась валдайською серією, що представлена конгломератами, алевролітами, які на денну поверхню не виходять.
Палеозой характеризується відкладами силуру, що представлені товщею карбонатів-вапняків, мергелів з прошарками аргілітів. Територія кряжу знаходилась у замкнутій водоймі. Відбувалось підняття території. Відклади девону (доломіти і гіпси) представлені слабше.
У мезозої відбувалась перерва в осадконагромадженні, яка перервалась трансгресією у крейдовому періоді. Вся поверхня Мізоцького кряжу перекрита товщею верхньокрейдових порід сеноманського, туринського, кон’якського, сантонського ярусів.
Кайнозой – багато відкладів сарматського ярусу (піски, пісковики, вапняки-черепашники) перекритих четвертинними відкладами. Висхідні рухи території у кінці неогенового на початку антропогенового періодів, звільнення від сарматських морів.
Велика роль антропогенних відкладів у будові рельєфу, у впливі на режим грунтових вод і рослинний покрив, утворення грунтів. Алювіальний комплекс – домінуючий серед четвертинних утворень описуваної території, найбільш поширений у межах річкових долин. Незначне поширення нерозчленованих еолово-делювіальних утворень, еолових та елювіальних відкладів.
Палеонтологічні знахідки на території Мізоцького кряжу: уламки скам’янілого дерева, кальцитові псевдокристали типу ФОНТЕБЛО, двостулкові молюски (Molusca), м’якотілі, губки, рідше корали, зуби копитних тварин, рештки кісток мамонта, північного оленя, печерної гієни, песця. Верхньоплейстоценовахолодолюбива фауна – мамонтова фауна.
Велика роль долинних ландшафтів у сучасних фізико-географічних умовах Мізоцького кряжу (своєрідність материнських порід, мікрокліматичних умов, незначна глибина залягання грунтових вод).
Рельєф Мізоцького кряжу характеризується великою густотою горизонтального розчленування у складі якого домінантна роль належить ярам і балкам, значна роль і річкових долин.Інші форми рельєфу: річкові долини, горби, вали, пасма, окремі височини. Значне поширення лесовидних суглинків, значні абсолютні і відносні висоти. Рельєф досліджуваної території тісно пов’язаний з геологічною будовою.
Річки Мізоцького кряжу характеризуються вузьким руслом у верхів’ї та розширеним у знижених ділянках місцевості, коритоподібними долинами, часто заболоченими заплавами.
Морфометричний аналіз ярів. Яри займають великі площі, крутизна схилів 10 - 15◦; глибина від 1 до 12 метрів; коритоподібна або V-подібна форма поперечного перерізу. Схили задерновані або порослі лісом, чагарниками; середня густота ярів – 0,07 км/км². Відбувається швидкий лінійний ріст.
Карстові форми поширені на півдні та південному-заході кряжу: блюдце подібні і чашоподібні карстові лійки, де накопичуються талі, дощові води і далі фільтруються у верхньокрейдових відкладах. Трапляються поодинокі випадки активізації карстових процесів.
Водна ерозія спричиняє процес розмиву грунтів і рихлих підстилаючи їх порід.
Заходи боротьби з яружно-балковою сіткою: агротехнічні міроприємства – поперечна оранка, вирощування полезахисних смуг; лісотехнічні міроприємства – водопоглинаючі лісові смуги, прияружні і балкові смуги; гідротехнічні міроприємства – вали і канави, закріплення схилів з метою регулювання стоку талих і дощових вод.
Проведення власних спостережень і досліджень на основі архівних, літературних даних, екскурсій по Мізоцькому кряжу, складання діаграм, фотографування місцевості, збір зразків гірських порід для колекції.