Висновки

Проведеними заходами спрямованими на встановлення методики розвитку прудкості у школярів середніх класів засобами гімнастики,перш за все необхідно зазначити, що прудкість – це здібність до високої швидкості рухів, що виконується за відсутністю значного зовнішнього опору і не вимагає великих енергозатрат. Виходячи із визначення ми бачимо, що основними складовими прудкості є швидкість, найменші енергозатрати, а також відсутність значного опору, тобто наявність складових, що зумовлені, як об’єктивним, так і суб’єктивним характером в основній, більшій мірі.

Виходячи із вищевикладеного приходимо до висновку, що саме фізіологічний розвиток особи, безпосередньо в дитячому шкільному віці має найбільший вплив на розвиток прудкості.

Серед основних методів розвитку прудкості школяра є внесення до програми фізичного розвитку та культури якомога більшої кількості гімнастичних вправ, як поодинці так і в комплексі. Окрім того встановлено, що саме в шкільні роки відбувається максимальний ріст та розвиток організму дитини – школяра, що необхідно супроводжувати використанням різних методів, серед яких необхідно зазначити наступні: метод аналізу, метод синтезу, метод узагальнення (індукції) та метод дедукції.

В ході проведення методологічної роботи визначено, що прудкість – це важлива якість, відмінна надзвичайною специфікою прояву в життєдіяльності людського організму як єдиного цілого, так як вона заснована на перших здобутих досвідах руху, які супроводжують особу від народження і до біологічної смерті, а основною рушійною силою прудкості є гімнастика. Із вищевикладеного ми бачимо, що саме за допомогою гімнастики, яка розвиває природні здібності людини, безпосередньо прудкості, особа, яка володіє хоча б початковими етапами гімнастики може з легкістю пристосуватись до фізичного навантаження в іншому виді спорту чи діяльності людини.

На мою думку запровадження нових гімнастичних вправ, збільшення часу їх застосування та вивчення в школі, надання тривалого періоду на вивчення впливу гімнастики на організм людини, дозволить нам краще систематизувати вже набутий досвід нашими попередниками ???, а також поглибити знання.

Окрім того, я вважаю, що за наявності нових знань, нових навичок та нових вмінь можливим буде і створення нових вправ, нових снарядів для осіб та запровадження гімнастики не тільки для осіб шкільного віку, а й для дорослих, так як організм весь час живе та розвивається, але по різному.

Отже, на даний час ми бачимо ситуацію в наступному світлі: суспільство стає комп’ютеризоване, інформація постає для людей на першому місці, а от фізичний, фізіологічний розвиток посуваються на другий, задній план, що як не дивно спостерігається як в пострадянських країнах, так і в країнах, що розвиваються, виключенням з яких не є наша держава – Україна. В подальшому це призведе до «фізичного» вимирання, не смерті, а лише існування особи, саме тому необхідно прививати любов до фізичної культури ще в дитячі роки, як батькам, так і вчителям, вихователям, викладачам, як вдома, так і в навчальних закладах різних акредитацій.