Розділ II. Методи і організація дослідження

Для вирішення поставлених завдань у процесі аналізу літератури були використані теоретичні загальнонаукові методи дослідження, серед яких аналіз, синтез, узагальнення, порівняння.

Спочатку було узагальнено і систематизовано матеріал стосовно методики розвитку прудкості у школярів середніх класів засобами рухливих ігор.

Метод узагальнення – це уявний перехід від класу розглянутих окремих об’єктів на більш високу ступінь абстракції шляхом виявлення загальних ознак, застосованих до кожного з розглянутих об’єктів.

Потім використовувався метод аналізу літератури – це процедура уявного чи реального розчленовування досліджуваного об’єкта з метою його більш глибокого пізнання. Сутність аналізу складається в зведенні складних понять чи уявлень про об’єкт до більш загальних і простих.

Синтез – процедура з’єднання різних елементів, сторін, складових об’єкта чи предметав єдине ціле в процесі наукового пізнання чи практичної діяльності. Сутність синтезу як наукового методу полягає в тому, що дана процедура дозволяє одержувати нове знання про об’єкт на основі установлення відносин, властивостей, взаємодії і зв’язків його частин.

У роботі також використовується метод індукції – вид узагальнення, зв’язаний з передбаченням результатів спостережень і експериментів на основі даних досвіду. Індукція виступає як засіб розробки статистичної гіпотези, вона як узагальнення є джерелом можливих суджень – гіпотез, що перевіряються згодом у системі принципів.

Дедукція - використання загальних наукових положень для дослідження конкретних явищ. Дедуктивний метод – форма мислення, що дозволяє на основі логічних правил з окремих загальних даних виводити нове, менш загальне припущення.

РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРУДКОСТІ В ГІМНАСТИЦІ

Прудкість – це важка якість, відмінна надзвичайною специфікою прояви. Гімнаст і, скажемо баскетболіст, по – своєму прудкі у своєї специфічної рухливої діяльності, але залишаються не прудкими в інших ситуаціях. Тому порівняння прудкості у представників різних спортивних спеціалізацій наврядче цілеспрямовано. Це може в кінці кінців привести до суттєвих методологічних помилок, що і спостерігається зараз у практиці.

Справа в тому, що на основі недостатньо глибокого аналізу рухливої діяльності в різних спеціалізація усім спортсменам даються рекомендації о необхідності широкого використання спортивних ігор, снарядової гімнастики як засобу фізичної підготовки( або на перевірку виходить, що ігреки і гімнасти «найпрудкіші». При цьому забувається така виключно важка деталь, як техніка спеціалізованих рухів, без якої неможна скористатися вказаними видами спорту. Тому перш ніж використовувати баскетбол для фізичної підготовки, гімнаст, наприклад, повинен вивчати майже усі технічні дії, необхідні для введення цієї гри, а ігровик – оволодіти основами техніки рухів на гімнастичних знаряддях – тобто тими руховими навиками, яким в кожному виді спорту посвячений увесь тренувальний процес.

При надзвичайної насиченості тренування спортсмен у спеціалізованій рухливої діяльності практичне здійснення таких рекомендацій просто неможливо. І мова повинна йти не о використанні, наприклад, баскетболу або волейболу, а тільки о окремих елементах цих ігор, о відносно простих рухливих діях, не пов’язаних з специфічною технікою. Тільки в цьому випадку застосування їх опиніться дійсним, а затрати часу виправданими.

Фізіологія і психологія вчать нас, що усякі рухи, яким би новим воно не казалось, здійснюється завжди на основі старих координованих зв’язків, на основі раніше рухливого досвіду. Тому, з однієї сторони, чим більше рухливий досвід, тим більше передпосилок к формуванню нових зв’язків, тим більше можливість для прояву прудкості.

Але з іншого боку, об’єм рухливого досвіду повинен бути не безграничним, а лиш таким, щоб забезпечувати успішне здійснення спеціалізованої діяльності, у вході якої він може бути збільшений і ідеалізований у співвідношенні з виникаючою необхідністю.

В цілому ж все це говорить о необхідності серйозного відношення к питанням розвитку прудкості саме в початку спортивного шляху гімнасту, коли закладаються основи його майбутнього ідеалу. Це і необхідно і можливо, оскільки вже к 6-7 рокам рухливий досвід і сума відповідних представлень і поняття опиняються в міру достатніми для свідомого оволодіння новими формами рухливих дій і підвищення точності, результативності і економічності рухів (В.І.Філіпович).

У зв’язку з тим що до цих пір не встановлені єдині погляди на саму сутність прудкості і не вироблені достатньо обумовлені і точні критерії оцінки її, важко визначити раціональні шляхи розвитку цієї якості. Згідно даним спеціальної літератури, прудкість визначається чи рівнем готовності виконати ту чи іншу рухливу дії, або швидкістю освоєння новими швидкісними діями. Крім того, одним з показником прудкості може служити спосібність швидко перестроювати швидкісну діяльність у відношенні з потребами зі змінюючими обставинами (В.М.Зациорський, 1970; В.І.Філіпович, 1973).

Як і в подавляючому більшості видів спорту, в гімнастиці оцінка прудкості відбувається за комплексною проявою сили, гнучкості і швидкості, які складають природну основу цієї швидкісної якості. Вони, з одного боку, визначають рівень розвитку прудкості, а з іншого – можливість їх раціонального комплексного використання у формі прудкості.

Тому основою у вихованні прудкості являється окреме, а потім (головним образом)комплексний розвиток вказаних якостей в умовах взаємопов’язаних проявів.

Головними методичними напрямами в розвитку прудкості є наступні (за В.І. Філіповим, 1973):

1) удосконалення просторової точності елементарних рухів;

2) розвиток здатності координувати рух різних ланок рухливого апарату;

3) удосконалення структури природних рухливих актів;

4) розширення запасу рухливих вмінь і навичок;

5) формування вмінь раціонально застосовувати придбані рухливі навики в різних умовах.

Засіб для розв’язання цих задач загальновідомі і, на наш погляд, тут не вимагається їх детально розглядати. В той же час слідує сказати ще о деяких загальних особливостях прудкості, які обов’язково повинні знаходити відображення в змісті педагогічного процесу її розвитку.

1. Для виховання прудкості використовується вправа з елементами новизни, автоматизація навику знижує ефективність вправи як засобу, виховання прудкості.

2. Найбільш цінними є вправи, пов’язані з проявом швидкістю рухливої реакції.

3. Не слідує занадто спрощувати засоби виховання прудкості, дробити вправи до найменших частин. Вправи повинні бути доступні, але не елементарні.

4. В процесі розвитку прудкості користь приносять різні вправи відповідного характеру. Однак слідує пам’ятати, що, наприклад, прудкість рук мало буде впливати на успіх прояву прудкості в ситуаціях, де потребується участь багатьох груп м’язів, втілюючих складно-координуючи рух декількох або усіма частинами тіла. Тому найбільш ціні ті вправи, в яких приймають участь багато груп м’язів.

5. Виконання вправ для розвитку прудкості потребує великої точності і чіткості м’язистих почуттів. Вони можливі тільки тоді, коли організм займающегося не втомлений. Тому вправи слідує виконувати тільки до наступання втомлення.

6. У зв’язку зі специфікою гімнастики і її впливу на займающихся, спільним розвитком прудкості ціле образно займатися лише в на початковому етапі тренування (в попередній підготовці). В подальшому удосконалення прудкості відбувається за рахунок спеціалізованої рухливої діяльності гімнастів.

За рівнем розвитку прудкості слідкують, застосовує контрольні завдання, за характером близькі до специфічної рухливої діяльності гімнастів. З цією метою зручно використовувати комбіновані вправи, складаючи з достатньо добре вивчених рухів, але використовувати в не зовсім звичних (звичках) ситуаціях.

Наприклад: кувирок вперед – з поворотом боком к основному напряму кувирок в сторону – з поворотом боком кувирок в сторону – з поворотом к основному напряму кувирок вперед – стрибок з поворотом на і приземленням в заданій точці. Або: 3-4 кувирка (вперед, у сторону, назад)

З поворотом – біг по бревну – стрибок – пролезання між ніжками коня – влізання по двом мотузкам почергові перехватами рук з одного на другий – стрибок на гірку матів в позначеному місці приземлення.

Вправи такого типу можуть бути самими різновидними. Головне, щоб вони за можливістю повно відображали здібності гімнастів у володінні своїм тілом.

Засоби для планування навчального матеріалу:

• акробатичні вправи;

• смуги перешкод;

• біг з різних вихідних положень;

• човниковий біг;

• рухливі ігри з елементами гімнастики.

Різновиди стрибків із завданням із змінною напряму:

• стрибок з повороту через різноманітні предмети;

• естафети що складаються з комбінованих вправ (програма 5-9).

Вправи для розвитку прудкості

Вправи	1-й рік навчання	2-й рік навчання
	методичні вказівки
Стрибки:
1. Зі скакалкою подвійні та прості, з поворотами	На двох і зі змінною і. (4 по 9), 25-30 ст.	Подвійні, 35-40 ст.
2. В довжину з місця	Штовханням з двох і з однієї	Штовханням однієї і двома з нахилу
3. З місця на гірку матів	Три серії по 12 ст. з перервами 5хв. Висота гірки 25-30 см	Три серії по 20 ст. з перервами 5хв. Висота гірки 35-40см
4. Через гімн. лавку або мотузку (на висоті 20-30см)	З двох ніг, уперед, назад, боком	__
5. Те ж з переміщенням стрибками вп., впр., вл. через 4м мотузку висотою 25-30см	__	На двох і по черзі на одній, двох
6. На поролоновому кубі або гірці з 4 матів	3-4 серії по 6 ст. з перервами 6хв	3-4 серії по 10 ст. з перервами 5хв
7. На обох і. з переміщенням вп. і наз.	На всій довжині акробатичної доріжки або на помісті для в/у -2-3 прямі з зупинками у формі ходьби 5-7хв
8. В довжину, стрибком на майданчику 50х50см	З висотою 40-45см	З висотою 45-50см
9. Те ж на гірку матів	45-55см	50-60см

Засоби,методи і методичні прийоми, методи контролю ефективності за використанням засобів розвитку прудкості

Таблиця 1

№ п/п	Структура сили	Засоби, ким Обґрунтовані	Методи і методичні прийоми ким обгрунтовані	Методи контролю, ким запропоновані
1.	Латентний час рухової реакції	Вправи які вимагають швидкого реагування; Вправи, в яких концентрується увага на швидкому початку рухової реакції; Естафети; Рухливі ігри	Повторний, ігровий	Рефлексометрія; Хват падаючої гімнастичної палки Дітриха; Худолій О.М., 2004 рік
2.	Швидкість одиночного руху	Фізичні вправи локального характеру; Бігові вправи на коротких відрізках	Повторний; Метод ненавантаженого руху; Комплексний метод	Біг за 6сек., Біг на 30 м сходу; Біг на 60 м; Худолій О.М. 2004 рік.
3.	Частота ненавантаженого руху	Стрибки зі скакалкою з максимальною частотою; Біг на місці протягом 5с. з максимальною частотою кроків протягом 10-15с.	Повторний; Метод ненавантаженого руху; Комплексний метод	Біг на місці; Біг на місці зі сплеском долонями під колінами; Темпінг тест Худолій О.М. 2004 рік.

На основі проаналізованої літератури, мною була складена таблиця засобів,методів і методичних прийомів, методів контролю ефективності за використанням засобів розвитку прудкості. За даними цієї таблиці можна зробити наступні висновки: У процесі підготовки учнів використовуються: метод ненавантаженого руху, повторний метод, ігровий метод а також комплексний метод, який включає в себе різне співвідношення методів, які вказувалися раніше.