3. Гроші

Враховуючи що вартість – це внутрішня властивість товару, формою прояву якої є мінлива вартість, можна зробити висновок що вартість одного товару виражається через вартість іншого товару. Розвинуті товарні відносини застосовують грошову форму вартості.

Етапи розвитку грошових відносин:

1. історично першою була проста, одинична або випадкова форма вартості.

ʺ хʺ товару А ʺуʺ товару В

2) повна або розгорнута форма вартості, коли в обмін систематично починають надходити одні і ті ж товари, які обмінюються на інші товари.

ʺХʺ товару А

3) поява загальної форми власності.

ʺХʺ товару А

4) грошова форма вартості, при якій роль загального еквівалента майже повністю закріпилася за золотом і сріблом.

золота.

Гроші – особливий товар, який виділився з усіх інших товарів і служить загальним еквівалентом при обміні товарів. Це товар, який виражає вартість інших товарів.

Суть грошей розкривається у їх функціях:

• міра вартості. Виражену в грошах вартість товару називають ціною. Ціни вимірюються за допомогою масштабу цін;

• засіб обігу

,

,

• засіб утворення скарбів або нагромадження;

• засіб платежу;

• світові гроші.

Закон грошового обігу та інфляція

Закон грошового обігу полягає у дотримуванні в обігу необхідної кількості грошей.

Для визначення необхідної кількості готівки викликає така формула:

КГ=

СЦ - сума цін реалізованих за рік товарів;

К - сума цін товарів проданих в кредит;

П - сума платежів, по яких наступив строк оплати;

ВП - платежів, що взаємно погашають не вимагаючи виклику готівки;

О - середня кількість оборотів грошової одиниці за рік(швидкість обороту грошей);

Надмірна кількість грошей в обігу породжує інфляцію, а поява їх нестачі спричинить дефляцію.

Інфляція – зміцнення грошей, які супроводжуються зростанням цін.

Причини інфляції:

а) надмірний випуск грошей, емісія;

б) скорочення виробництва товарів та послуг при незмінній грошовій масі (інфляція пропозицій);

в) ціни зростають внаслідок підвищення витрат виробництва(інфляція витрат).

Види інфляції:

• повзуча;

• галопуюча (ціни збільшуються ≥ 10%);

• гіперінфляція (вийшла з під контролю, 1,2% щодня);

• супергіперінфляція.

Закон вартості:

Об’єктивний економічний закон згідно з яким виробництво та обмін товарів здійснюється на основі суспільної вартості величина якої визначається витратами в суспільно необхідної праці.

Перетворення грошей в капітал

1. форма простого товарного обігу:

Т-Г-Т;

2. формула розвиненого(капіталістичного товару виробництва):

Г-Т-Г^ˈ;

Гˈ=Г+_∆Г - самозростаюча вартість.

Процес створення вартості і додаткової вартості

Вартість: W=C+V+M

W- вартість товару;

C- постійний капітал;

V- змінний капітал;

M- додаткова вартість.

Норма додаткової вартості:

Mˈ= .100, %

Нагромадження капіталу

–органічна будова капіталу

Тема6: Ринок

1. Сутність ринку та його функції.

2. Ринковий механізм та його основні елементи.

3. Конкуренція і монополія.

1. Сутність ринку та його функції

Ринок – сукупність економічних відносин між різними суб`єктами економіки з приводу купівлі-продажу товарів та послуг відповідно до законодавства товарного виробництва сукупності відносин з приводу обміну товарів, які здійснюються за допомогою грошей.

Суб`єктами ринку є виробники і споживачі продукції крім того це торгівельні та фінансові посередники.

Об`єкти ринку – всі вимоги товарів що постачаються на ринок: споживчі товари, товари виробничого призначення, наукові ідеї, робочі сили, нерухомість, послуги, гроші, цінні папери.

Найголовніше сутність ринку розкриває функції, які він виконує:

1. інформативна;

2. регулююча;

3. сануюча(оздоровча).

В економічній літературі зустрічається такі класифікаційні функції ринку:

1. відтворювальна;

2. регулююча (розподільча);

3. контрольна;

4. стимулююча;

5. інтегруюча.