2.4 Осново- та словоскладання вивчити самостійно в матеріалах самостійної роботи.

При підготовці до практичного заняття студент повинен знати теоретичний матеріал:

- лексика за сферою вживання

- терміни і термінологія.

- основні групи медичних термінів

- походження, способи творення термінологічної лексики.

- правила вживання термінів.

Студент повинен вміти:

- використовувати набуті знання у процесі спілкування

- правильно записувати терміни

- правильно використовувати терміни свого фаху

Робота в зошиті:

1.Випишіть із наукового тексту 5 речень. Користуючись тлумачним або відповідним термінологічним словником, поясніть значення, вжитих у тексті термінів. Визначте групи, до яких відносяться дані терміни.

2.Випишіть 10 термінів різних груп, поясніть способи творення записаних термінів.

.

Теоретичний матеріал з підготовки до практичної роботи № 7

Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів

1.Багатозначність слова. Точність і доречність мовлення.

2.Синоніми, пароніми та омоніми у мові фаху

3.Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.

Особливе місце в лексичній стилістиці належить багатозначним словам, омонімам, синонімам антонімам.

Багатозначні слова- найширше представлені в художньому, публіцистичному, розмовному мовленні, де вони є засобом творення образності, емоційності, експресивності. У зазначених стилях багатозначні слова можуть уживатися і в прямому, і в переносному значенні, а в офіційно-діловому й науковому- як правило, лише у прямому значенні.

Омоніми - слова, однакові за звучанням і написанням, але зовсім різні за значенням: кома (стан людини і розділовий знак), ядро (горіх, будова клітини), тиск (атмосферний і кров`яний ).

Пароніми- слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою. Мовна практика свідчить, що за недостатньої уваги до лексичних значень слів такі слова часто не розрізняють і вживають довільно одне замість іншого, створюючи зміст висловленого.

Абонент - абонемент; адресат - адресант; ефектний -ефективний. Запам'ятайте значення слів-паронімів, що часто вживаються в мовленні медичного працівника: Апендикс - апендицит

Апендикс - червоподібний відросток сліпої кишки.

Апендицит - запалення апендикса. В'язи - м'язи

В`язи - шийні хребці, задня частина шиї.

М`язи - тканина живого організму, здатна скорочуватися,

забезпечуючи функцію руху частини тіла.

Кровний - кров'яний

Кровний - який має спільних предків.

Кровний - який міститься в крові або виник з крові ( кров "яна

плазма).

Стрес - струс

Стрес - загальна відповідь організму на дію внутрішніх або зовнішніх подразників(психічний стрес);

Струс -різкий коливальний рух, поштовх ( струс мозку).

Синоніми - це слова тієї ж самої частини мови, які означають те ж саме, але можуть відрізнятися одне від одного відтінками значення і вживання у мовленні. Синоніми бувають лексичні, морфологічні, синтаксичні, фразеологічні.

Поява синонімів та варіантів медичних термінів зумовлена декількома причинами, серед яких

найважливішими слід назвати:

1) паралельне вживання запозиченого та власнеукраїнського термінів;

2) розвиток медицини як науки, що супроводжується виникненням нових медичних понять та бажанням присвоїти поняттю найточнішу назву;

3) наявність кількох питомих термінів для розкриття одного поняття;

4) існування двох чи більше запозичених термінів, різних за походженням.

Лексичні синоніми - це подібні або тотожні за значенням слова. Використовуються у мовленні для уникнення повторів. Абсолютні синоніми виникають, коли замість власне українського слова використовується слово іншомовного походження з таким самим значенням: абіогенез – самозараження, абсорбція – вбирання, автоінфекція – самозараження, адаптація – пристосування, ін’єкція – вливання, впорскування, лейкемія – недокрів’я, ембріон – зародок, еритроцити – червонокрівці,оплески - аплодисменти, доказ – аргументи.Зловживати іншомовними словами не слід.

Абсолютні синоніми однаковою мірою називають та визначають певну медичну реалію,

наприклад: безголовість – ацефалія – природжена відсутність голови у плода внаслідок

аномалії розвитку; недокрів’я – анемія – стан, що характеризується зменшенням

еритроцитів і зниженням вмісту гемоглобіну в одиниці об’єму крові та ін.

Здебільшого слова-синоніми об'єднуються у певний синонімічний ряд. Декілька синонімів, що мають одне спільне значення, називаються синонімічним рядом.

Найуживаніше і стилістично нейтральне слово синонімічного ряду називають домінантною.

Наприклад, у медичній термінології поняття «виступ на тілі живого організму» іменується відросток, наріст, апофіз. Домінантними в цьому синонімічному ряду виступають терміни: відросток, наріст, які вживаються відповідно на позначення відгалуження будь-якого органа в будь-якому живому організмі, наприклад: відростки шийних хребців. У медичній термінології названі слова вживаються на позначення хворобливої пухлини, ненормального потовщення будь-якої частини організму людини. Термін апофіз означає лише виступ кістки, відросток, що є одним цілим з тілом кістки. Таким чином, виражаючи єдине поняття (виступ, наріст на чому-небудь), названі терміни пов’язані між собою (від загального до конкретного).

Так, у синонімічному ряду дбати, піклуватися, турбуватися, непокоїтися, хвилюватися, тривожитися найуживанішим і стилістично нейтральним є слово дбати.

У медичній термінології найбільш розповсюдженою є морфологічна варіантність. Тут можна виділити суфіксальний та префіксальний типи.

При суфіксальному варіюванні виділяються такі моделі: а) іменник з нульовим суфіксом у поєднанні з суфіксальним утворенням (вимір – вимірювання, набряк – набрякання,трема – тремтіння, кість – кістка, зондаж – зондування, натиск – натискування, висип– висипання, позіхи – позіхання, тощо);

б) однокореневі слова на позначення одного й того ж поняття, оформлені за допомогою різних суфіксів (безкостий – безкістковий,мигдальний – мигдалевий, рогівка – роговиця, больовий – болючий, зараження –заражування, накладання – накладення, опромінення – опромінювання, пересадження –пересаджування, знезараження – знезаражування

Другий тип морфологічної варіантності термінів полягає в оформленні однокореневих слів різними префіксами, наприклад: безплідність – неплідність,безстатевий – нестатевий, видужання – одужання, вроджений – уроджений,відмороження – обмороження, сповільнений – уповільнений тощо. З наведених прикладів видно, що, незважаючи на наявність деяких змін формальних засобів вираження, зміст термінів лишається незмінним.

У синонімічні зв’язки вступають не тільки терміни-однослови, але й складені назви, наприклад: перитоніт – запалення очеревини, апное – відсутність дихання, міома –

м’язова пухлина, сколіоз – бокове викривлення хребта, варикоз – розширення вен.

Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.

Використання складноскорочених слів, абревіатур,графічних скорочень стало продуктивним у ХХ столітті, коли поширення інформації у зв’язку з науково- технічною і соціальною революціями стало вимагати ущільнення мовних засобів.

Складноскорочені слова і абревіатури утворюються по різному:

- від початкових частин окремих слів:отоларинголог

- початкової частини першого слова і початкових звуків наступних слів: Мінмолодспорт

- початкової частини першого слова і повного другого слова: оперблок, медсестра

- початкових звуків або початкових букв кожного окремого слова (власне це абревіація)- УЗД АТ,

Складноскорочення пишуться з великої літери, якщо вони є власними назвами, тобто виконують адресну функцію і вживаються на позначення установ одинично і не відмінюються: ВНЗ, КРВНЗ, США.

З малої літери пишуться складноскорочення, якщо вони є звичайними назвами (оперблок, медсестра), відмінюються (оперблоку, медсестри) і перетворилися у звичайні слова-корені, за допомогою яких будуються нові слова (неп, бо за часів непу, непівська модель розвитку економіки).

При комбінованому записі деяких абревіатур в одному слові поєднуються два способи словотвору (ДонНТУ-складноскорочення від власної назви Донецький і НТУ – невідмінювана абревіатура від національний технічний університет), або поступового переходу абревіатур до розряду звичайних слів, коли вони починають відмінюватися, що й підкреслюється додаванням закінчення (СНІДу).

Графічні скорочення. Абревіатури є самостійними словами, які мають усі граматичні ознаки, а тому їх слід відрізняти від звичайних графічних скорочень відповідних слів і словосполучень.Останні не мають абревіатурної вимови і власних граматичних характеристик: вони передаються на письмі малими літерами, після яких ставиться крапка (крім стандартних скорочень з метричної системи мір: мм, см), курсиром, через скісну лінію, з написанням через дефіс, якщо скорочення у середині слова.

Наприклад: ВНЗ (ве-ен-зе) – абревіатура, бо вона має літерну вимову, а написання б-ка (бібліотека), в.о. (виконуючий обов’язки), к.м.н. (кандидат медичних наук) – скорочення, оскільки вони не співпадають з вимовою і з окремою граматичною характеристикою слів.

Щоб не помилитися у вживанні скорочень, необхідно користуватися «Словником скорочень української мови».

При підготовці до практичного заняття студент повинен знати теоретичний матеріал:

-особливості використання багатозначних слів, синонімів, паронімів, омонімів у професійному мовленні;

- складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні в тексті.

Студент повинен вміти:

-знаходити в тексті й доречно використовувати у професійному мовленні синоніми, пароніми, омоніми;

- досконало володіти навичками грамотного написання слів (у тому числі лексико іншомовного походження;

- користуватися словниками, редагувати тексти.

- записувати складноскорочені слова і абревіатури.