
- •55. Переяслівська Рада 1654 р., її політико-правові наслідки для України.
- •48. Правове становище селянства в українських землях у складі Російської імперії в кінці XVII – XVIII ст.
- •51. Набуття українськими землями рис суверенної держави внаслідок Визвольної війни 1648-1654 р.Р.
- •52. Система управління в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.).
- •54. Розвиток права в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.)
- •56. Політико-правове значення розподілу України на Правобережну та Лівобережну (XVII ст.)
- •58. Зміст прав і обов¢язків гетьманського уряду за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).
- •59. Функції і компетенція гетьмана України за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).
- •60. Роль церкви в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.).
- •73. Особливості радянізації та юридичне оформлення приєднання Північної Буковини та Закарпаття до срср.
- •75. Розвиток сімейно-шлюбного законодавства в Радянській Україні (1917 – кінець 30-х р.Р.).
- •76. Законотворчість доби Гетьманату п. Скоропадського
- •82. Особливості розвитку процесуального права в Україні в період будівництва соціалізму (1917 р. По 1935 рр.).
- •86. Судова реформа 1864 року в Російській імперії.
- •93. Державне будівництво унр доби Директорії.
- •105. Кодифікація законодавства урср у 60-х-80-х рр.
- •96. Становлення і розвиток судово-прокурорської системи в Україні в 1921-1929 р.Р.
- •100. Механізм державного управління в Радянській Україні в 1917-1920 рр.
- •101. Розвиток права у західноукраїнських землях у 19 ст.
- •102. Юридичне оформлення срср. Декларація і договір.
- •104. Характерні ознаки радянського кримінального законодавства в Україні в 1917-1935 рр.
- •109.Міська реформа 1870 р.
- •115. Прийняття Верховною Радою 16 липня 1990 р. “Декларації про державний суверенітет України”.
86. Судова реформа 1864 року в Російській імперії.
Російські чиновники вважали, що суди повинні захищати інтереси Д., а права особи- справа другорядна. Вироки виносилися із врахуванням класових відмінностей: дворянам- легші вироки, нижчим верствам наслення- суворіші покарання.Судова реформа перетворила феодальне право на буржуазне.
Суд перетворився на гласний
· Обвинувачееня підтримував прокурор, захист адвокат.
· В суді брали участь присяжні засідателі від всіх станів.
· Окружні суди (По одному на губернію)- Суди першої інстанції.Якщо вироки виносилися з участю присяжних засідателів, то вони важжалися остаточними. Якщо вироки були винесені без участі присяжних, то їх можна було оскаржити в судовій палаті. (В У. їх було 3 : Київська, Харківська, Одеська).
· Сенат –вища касаційна інстанція, який міг скасувати або переглянути судове рішення.
· Мирові судді вирішували дрібні справи, обиралися терміном на 3 роки на земських зборах.
В судочинстві збереглися пережитки кріпасництва: окремі суди для духовенства і для військових, збереження волосного суду для селян, який мав право засуджувати селян до принизливого покарання різками.
87. Характерні ознаки трудового законодавства в Україні у 60-ті – першій половині 80-х р.р. XX стЗагаьні принципи радянського трудового права і норми, що регулюють трудові відносини, містили прийняті 15 липня 1970р. основи законодавства СРСР і союзних республік про працю. 10 грудня 1971р. був прийнятий кодекс законів про працю УРСР.Він складався з 18 розділів.Кодекс регулював такі види договорів : Колективний і трудовий. Встановлювався робочий час, час відпочинку. Відбівалось унормівання праці. Існували гарантії і компенсації, гарантії про покладання на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації. Всановлювалась трудова дисципліна, відбувалася охорона праці.Також виокремлювалися праця жінок і праця молоді. Існували пільги для працівників, які поєднують работу з навчанням. Вирішувалися індивідуальні трудові спори. Існували професійні спілки. Відбувалася участь працівників в управліні підприємствами, організаціями. Також, існувало державне соц. Страхування. Відбівався нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.
12 серпня 1983р. президія ВР СРСР прийняла указ про внесення змін до трудового законодавства. Зміни були спрямовані, перш за все на змінення трудової дисципліни, що було характерним для командно- адміністративної системи.
89. Селянська реформа 1861 року в Російській імперії, її правові наслідки для України.19 лютого 1861 р. цар Олександр 2 підписв «Маніфест про скасування кріпацтва»- документ епохального значення. Селяни отримали волю, але без землі!Пощтовхом до реформи булла ніщівна поразка Росії в Кримській війні. Цар Олександр 2 заявив, що краще скасувати кріпацтво «згори», ніж чекати, доки кріпаки скасують його «знизу».Грошей у селян було мало, або взагалі не було. Передбачалося, що уряд виплатить поміщикам 80% вартості землі у формі облігацій, а селяни виплатять цю сумму разом з відсотками уряду протягом 49 років. Решту вартості землі, тобто 20 % селяни мали виплатити безпосередньо поміщікові грішми або відробити. Для тих, кому зовсім не під силу був фінансовий тягар, пропонувався крихітний «дарчий» наділ 2,5 акра.Особливості і правові наслідки реформи в Україні:
1.Аграрна реорма в У. відбувалася за «місцевими положеннями»
2.Українські селяни втратили більше 15 % земельних ділянок.
3.Українські поміщіки привласнили собі ліси, луки, водоймища, які раніше були загальою власністю. Собі поміщики залишили родючі землі, а гірші продавали селянам.
4.В Росії 95% селян жили общинами, тому викуп поміщикам за землю сплачували всі члени общини разомю В У. 80 % селян правобережжя і 70% селян лівобережжя вели особисте господарство, тому года про викуп землі мала особистий характер.
5.На Лівоб. У. і Півд. У. земельна ділянка в 1,6 разів меньша ніж в інших місцевостях Росії.
Значення реформи:
1.Для вільних селян відкрилися нові можливості. Вони могли купувати рухоме і нерухоме майно, займатися не тільки с-госп., а і торгівлею, промислами, відкривати ремвсничі підприємства,вступати в цехи і купецькі гільдії .
2.Робочі сили перетворилися на товар.
3. На зміну феодалізму прийшов більш прогресивний тип виробництва- капіталістичний.
90. Законотворчість УНР і діяльність судів доби Директорії.У справі судоутворення Директорія зберегла ті судові інститути, які існували за ЦР. Так, 2 січня 1919р. затверджується закон про відновлення діяльності Генерального суду. Назву «Генеральний суд» було змінено на «Надвищий суд». 24 січня 1919р. було біднвлено дію закону «Про заведення апеляційних судів», прийнятого ЦР 1 грудня 1917р. Продовжували функціонувати деякі ланки царської судової системи. Так, 19 лютого 1919р. Директорія затвердила закон «Про вибори та призначення мирових суддів». 26 січня 1919р. директорія затвердила Закон про надзвичайні військові суди, а 4 серпня 1920р. нову редакцію цього закону.Суд складався з Голови і 4 членів. В засіданнях суду брали участь прокурор, оборонець та секретар. Суд міг розглядати справи цивільних осіб, за окремі вчинки. Вироки, винесені цимисудами, не підлягають оскарженню, виконувались негайно. Особи, засуджені до смертної кари, мали право протягом 6ти годин після оголошення вироку звернутися з проханням про помилування, або полегшення вироку до Директорії, а в діючій армії до Головного Отамана. Право нагляду над Надзвичайними Військовими Судами надавалося Головному військовому прокуророві.
Н.В.С. діяли протягом всього часу влади Директорії в У.
За період існування УНР з 4 безеня 1917р. до 29 квітня 1918р. ЦР прийняла ряд змін, законів та універсалів:
- I Універсал ЦР 10 червня 1917р.
- II Універсал ЦР 3 липня 1917р.
- III Універсал ЦР 25 жовтня 1917р.
- IV Універсал ЦР 9 січня 1918р.
- Був заключений Брест –Литовський мирний договір.
- Був заключений господарський договір з Німеччиною і Австро-Угорщиною.
- Прийнята Конституція УНР
- Були внесені зміни до земельного кодексу, ухвалені закони про громадянство УНР, державний герб (тризуб), грошову систему, адм.-тер. Поділ.