Проект на тему « Що таке щастя»
Мета: - розкрити поняття «щастя» у дітей, уміння розрізняти його серед інших почуттів; формувати самостійну, ініціативну, активну позицію в шкільному навчанні;
- Розвивати пізнавальний інтерес, дослідницькі вміння (працювати з додатковою художньою літературою, словниками, інтернет ресурсами ), навички самостійної та групової роботи;
-Збагачувати словниковий запас дітей, розвивати вміння висловлювати свої думки,оцінювати свою діяльність: здійснювати самоаналіз і самооцінку, рефлексивні вміння і навички;
-Виховувати доброзичливість, увагу до людей, бажання бути щасливими і дарувати щастя іншим.
Навчальний предмет: Я і Україна. Громадянська освіта.
Учасники проекту: учні 4 класу, учитель, батьки.
Дидактична характеристика проекту:
Тип за складом учасників: груповий.
Тип за мірою реалізації міжпредметних зв’язків: монопредметний.
Тип за тривалістю виконання: короткотривалий.
Тип за результатами діяльності: інформаційно – пошуковий.
Об’єкт пізнання: поняття «щастя».
Спосіб розв’язання проблеми: робота із словниками, добір прислів’їв, приказок, віршів за темою, творча робота.
Освітній продукт: виготовлення плакату «Дім щастя».
Обладнання: плакат із зображенням будинку, листівки з зображенням квітів , картки для роботи в групах, відеоролик, мультимедійна презентація до проекту, програвач, фонограми пісень
(Перед захистом проекту учням було дано завдання самостійно ознайомитися з казкою Зоряни Живки «Що таке щастя», написати невелике міркування «Щастя – це…». На уроках української мови, під час проведення каліграфічних хвилинок, ми опрацювали прислів'я, приказки і фразеологізми про щастя, які теж відшукали учні.
Потім, об'єднавшись у групи, виконували завдання:
«Програмісти» - шукали в інтернеті фотографії, малюнки на тему «Щастя»:
«Митці» -вірші про щастя (можна було скласти власний вірш, або батьків);
«Філологи» - працювали з тлумачним та фразеологічним словниками.
«Художники» - допомагали в оформленні класу, створили фотовиставку з фотографій дітей «Зупинись, щаслива мить !»
«Актори» - готувались до читання (розігрування в особах) казок)
Захист проекту:
І. Організація класу.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми та завдань проекту.
Вступне слово вчителя.
Вчитель: - . Що таке щастя? Яке воно? Це питання завжди цікавило людей.(слайд №2 )
Давайте спробуємо сьогодні вияснити, дати відповідь на питання (слайд№ 3-завдання):
Що таке «щастя»?
На що воно схоже?
Що потрібно для щастя?
Вправа «Очікування».
(На зелених листочках діти пишуть свої очікування, передбачення від проекту і прикріплюють до «Дерева щастя», зачитуючи їх. )
Що я очікую від проекту (чи що я хочу дізнатися, навчитися)
ІІІ. Робота над проектом
1. Зараз ми послухаємо казку Зоряни Живки «Що таке щастя»
2.Повідомлення про авторку підготувала група «Програмісти»:
Справжнє
ім’я Зоя Жук. Народилася 1983 р. в м. Києві.
Закінчила Національний університет
«Києво-Могилянська Академія» за
спеціальністю «Філологія» (магістр,
2006). Автор проекту «Різдвяна Антологія»
(видавництво «Свічадо»), упорядник
відповідної серії святочних дитячих
книжок. Автор передмов до низки дитячих
видань (Київ, «Юніверс»). На замовлення
Православного Педагогічного Товариства
(Київ) у 2008 р. читала авторський курс
лекцій «Література для дітей у
християнському вихованні» для студентів
Педагогічних Курсів. Переможниця
конкурсу «Зимові візерунки дитячої
творчості» (2002). Дипломантка конкурсу
«Гранослов-2005». Пише вірші та малу прозу.
Твори для дітей публікувалися у ряді
тематичних збірників, альманасі «Сонячна
Мальвія» (2007), а також у часописах
«Малятко», «Пізнайко», «Стежинка»,
«Зернятко», «Крилаті», «Наша віра»,
«Місіонар», «Життя» та ін.. Мешкає у м.
Вінниця.
3.Читання в особах казки Зоряни Живки «Що таке щастя» (підготовлені учні - актори): (слайди №4 -6 з малюнками)
«У одному місті, у звичайному будинку жила маленька дівчинка Наталочка. Якось прокинулась вона вранці, визирнула у вікно, як хороше там! Сонячне проміння обігрівало двір. Все навколо блищало і, раділо від свого виду.
-Доброго ранку, сонечко! Яке ти радісне! Я також хочу бути щасливою!
Сонце лагідно всміхнулось, проте не промовило і слова у відповідь. Наталочка попрямувала до своєї бабусі.
-Бабусю, я хочу бути щасливою. Чи є у світі щастя?
-Є, золота моя, є.
-А яке воно? Як його знайти?
Бабуся замислилась.
-Усі люди шукають щастя, але ніхто насправді не знає, яке воно. Пам’ятаєш, я колись читала тобі казку про чарівні квіти, квіти щастя. Кожен, хто їх знайде, обов’язково стане найщасливішим у світі. Пошукай, може й ти знайдеш.
Наталочка доїла сніданок і швиденько побігла на вулицю. На подвір’ї було тихо, навіть горобці втомилися цвірінькати. Дівчинка озирнулась. Де ці квіти щастя?
На клумбі біля під’їзду росли тільки нагідки, чорнобривці та маргаритки. Все це звичайні квіти. Наталочка присіла на лаві.
-Нічого, скоро поїдемо на дачу, раптом вони там ростуть. – подумала дівчинка.
-Доброго ранку, Наталю! Чому така зажурена, може, загубила щось? – біля дівчинки сіла сусідка – бабуся Галя.
- Та ні, просто я шукаю квіти щастя. Я казку про них читала.
-Чому ж, це не казка. Я сама такі квіти колись шукала. Тільки знай, квіти не принесуть щастя, якщо їх просто зірвати. Їх треба виростити, виплекати самому. А ростуть ці квіти у душі людини. Хто їх має – завжди щасливий та вдоволений. Називаються вони: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, милосердя, доброта, вірність, стриманість.
-Гарно… Але де я зможу придбати насіння?
-У крамниці його не продають. Людина народжується із насінням у серці. Як будеш старанно його плекати, то з насіння ще й плоди зродять. Сама ти їх не зможеш побачити – інші люди помічатимуть їх у тобі. А ти навчишся бачити їх у інших людях. Ну, лишайся здорова!
Бабуся Галя пішла, а Наталочка ще довго сиділа і уявляла, на що будуть схожі квіти: любов, мабуть подібна до троянди, така ж тендітна і колюча; мир, як червона гвоздика, така ж спокійна і непорушна; стриманість схожа на квіти яблуні; милосердя – таке тендітне, як маргаритка; довготерпіння наче квіти барвінку, а от вірність у незабудці…
(Під час розповіді на вікна будинку наклеюються зображення квітів.)
Вчитель : - А дійсно, що таке «щастя»? Невже воно схоже на квіти, які проростають у нашому серці? Скільки нам потрібно, щоб бути щасливими?
Не
тільки у казках, а й у житті говорять:
«Що стіни – щастя, а любов до ближніх –
дах» Так і у нас зібрався будинок серця.
Але на його підвіконнях на вистачає
квітів. Пропоную вам дати відповідь на
питання, що таке щастя і дібрати квіти,
яких не вистачає.
