6.4. Процесуальні строки

Розглядаючи господарські справи, господарські суди забезпечують не тільки правильне, але й своєчасне їх вирішення. Цьому сприяє встановлення процесуальних строків, тобто періоду часу, протя­гом якого має бути вчинена певна процесуальна дія господарським судом, сторонами, іншими учасниками господарського процесу. Встановлення процесуальних строків є гарантією забезпечення як­найшвидшого відновлення порушених прав та охоронюваних за­коном інтересів учасників господарських правовідносин. Значення процесуальних строків полягає в тому, що вони забезпечують стабільність і визначеність господарських процесуальних право­відносин, реальність судового захисту прав суб'єктів, які беруть участь у справі, можливість підготуватися й виконати певні проце­суальні дії. Тому правове регулювання строків розгляду і вирішен­ня справ у господарських судах, виконання рішень суду, здійснен­ня певних процесуальних дій набувають важливого значення. Отже, важливим засобом забезпечення захисту прав під час розгля­ду справи господарським судом є період часу, протягом якого здійснюється судовий розгляд або певні процесуальні дії, які нази­ваються процесуальними строками.

Під строком у праві розуміють певний період, із закінченням якого закон пов'язує виникнення тих чи інших юридичних наслід­ків. Процесуальний строк - це проміжок часу, протягом якого господарський суд, сторони та інші учасники процесу повинні ви­конати певні процесуальні дії¹. Процесуальний строк також визна­чається як встановлений законом або господарським судом промі­жок часу, протягом якого повинна або може бути здійснена та чи інша процесуальна дія або закінчена певна частина провадження у справі.

За загальним правилом, закріпленим у ст. 50 ГПК України, процесуальні дії вчиняються в строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України. У тих випадках, коли процесу­альні строки не встановлені, вони призначаються господарським судом.

Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що має неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено про­тягом усього періоду. Перебіг процесуального строку починається з

¹ Притика Д.М., Тітов М.І., Гайворонський В.М. Господарський процесуаль­ний кодекс України: Наук.-практ. коментар. - X.: Консум, 2003. - С 123.

цня, наступного після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Він триває безперервно, до нього зарахо­вуються і неробочі дні, крім випадків, передбачених ст. 51 ГПК України.

Перебіг процесуального строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календар­ної дати або настання події, якими визначено його початок.

У юридичній літературі виділяють два види строків:

1) строки господарського судочинства - строки, які звернені до суду та які встановлюють періоди часу, протягом якого здійснюються певні частини провадження у справі в госпо­дарському суді;

2)строки окремих процесуальних дій - розрізняються за су­б'єктами, які здійснюють певні дії. Так, строки, протягом яких мають бути здійснені окремі процесуальні дії, встанов­люються законом і мають на меті надання провадженню в господарському суду оперативності.

Господарським процесуальним кодексом України встановлені такі процесуальні строки:

• п'ятиденний строк для надсилання матеріалів справи за встановленою підсудністю (ч. 1 ст. 17 ГПК України);

• п'ятиденний строк для винесення й надсилання ухвали про відмову в прийнятті позовної заяви (ч. 2 ст. 62 ГПК України);

• п'ятиденний строк для винесення й надсилання ухвали про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду (ч. 2 ст. 63 ГПК України);

• п'ятиденний строк для винесення й надсилання ухвали про порушення провадження в справі (ч. 1 ст. 64 ГПК України);

• двомісячний строк для вирішення спору (ч. 1 ст. 69 ГПК України);

• місячний строк для вирішення спору про стягнення заборго­ваності за опротестованим векселем (ч. 2 ст. 69 ГПК України);

• місячний строк для продовження строку вирішення спору у виняткових випадках. Рішення приймає голова господар­ського суду або його заступник (ч. З ст. 69 ГПК України);

• п'ятиденний строк для розсилання рішень та ухвал госпо­дарського суду (ст. 87 ГПК України);

• десятиденний строк подання апеляційної скарги або внесен­ня апеляційного подання з дня прийняття рішення місце­вим господарським судом, а в разі, коли в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рі­шення - із дня підписання рішення, оформленого відповід­но до ст. 84 ГПК України (ч. 1 ст. 93 ГПК України);

144

145

п'ятиденний строк для надсилання місцевим господарським судом одержаної апеляційної скарги або подання разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду; тримісячний термін із дня прийняття рішення місцевим су­дом для відновлення пропущеного строку подання апеля­ційної скарги (ч. 2 ст. 93 ГПК України); двомісячний строк для розгляду апеляційної скарги (подан­ня) на рішення місцевого господарського суду з дня надхо­дження справи разом з апеляційною скаргою (поданням) в апеляційну інстанцію (ст. 102 ГПК України); п'ятиденний строк для надсилання сторонам постанови апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляцій­ної скарги (подання) із дня її прийняття (ч. 4 ст. 105 ГПК України);

п'ятиденний строк для надсилання скарги (подання) разом із справою місцевим господарським судом або апеляційним господарським судом, який прийняв оскаржуване рішення або постанову до Вищого господарського суду України (ч. 2 ст. 109 ГПК України);

місячний строк для подання (внесення) касаційної скарги (подання) із дня набрання рішенням місцевого господарсь­кого суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили (ст. 110 ГПК України);

двомісячний строк розгляду касаційної скарги (подання) Ви­щим господарським судом України з дня надходження спра­ви разом із касаційною скаргою (поданням) до Вищого гос­подарського суду України (ст. 111-8 ГПК України); п'ятиденний строк для надсилання сторонам у справі поста­нови касаційної інстанції з дня її прийняття (ч. 4 ст. 111-11 ГПК України);

місячний строк для подання касаційної скарги, касаційно­го подання Генерального прокурора України на постанову Вищого господарського суду України до Верховного Суду України через Вищий господарський суд України (ч. 1 ст. 111-16 ГПК України);

десятиденний строк для надсилання Вищим господарським судом України касаційної скарги (подання) разом із спра­вою до Верховного Суду України з дня надходження скарги (подання);

місячний строк для порушення за згодою не менш ніж п'яти суддів Верховного Суду України провадження з перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарсь­кого Суду України з дня надходження касаційної скарги чи касаційного подання (ч. 1 ст. 111-17 ГПК України);

• п'ятиденний строк для надсилання сторонам постанови Вер­ховного Суду України з дня її ухвалення (ч. 4 ст. 111-10 ГПК України);

• двомісячний строк для перегляду за нововиявленими обста­винами за заявою сторони, поданням прокурора судового рішення господарського суду з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (ст. 113 ГПК України);

• місячний строк для розгляду господарським судом заяви, подання прокурора про перегляд рішення, ухвали, поста­нови за нововиявленими обставинами з дня її надходження (ч. З ст. 114 ГПК України);

• п'ятиденний строк для надсилання сторонам, прокурору рі­шення, ухвали, постанови за результатами перегляду судо­вих рішень за нововиявленими обставинами з дня їх прийнят­тя (ч. 6 ст. 114 ГПК України);

• тримісячний строк для пред'явлення стягувачем наказу до виконання з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого в разі відстрочки вико­нання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку. У цей строк не зарахову­ється час, на який виконання судового рішення було зупи­нене (ст. 118 ГПК України);

• десятиденний строк для розгляду за заявою сторони, держав­ного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою в разі наявності обставин, що ускла­днюють виконання рішення або роблять його неможливим у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його за­ступника й у виняткових випадках, залежно від обставин справи суд може прийняти рішення відстрочити або розстро­чити виконання рішення, ухвали, постанови, замінити спо­сіб та порядок їх виконання (ч. 1 ст. 121 ГПК України);

• десятиденний строк для подачі стягувачем до господарсько­го суду скарги на дії чи бездіяльність органів Державної ви­конавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена (ч. 1 ст. 121-1 ГПК України).

Крім Господарського процесуального кодексу України, окремі процесуальні строки встановлено також Законом України «Про від­новлення платоспроможності боржника або визнання його банк­рутом».

У деяких випадках процесуальний строк визначається шляхом зазначення певної події, до настання якої можливе вчинення тієї

146

147

чи іншої процесуальної дії. Так, згідно з ч. 4 ст. 20 ГПК України відвід судді може заявлятися до початку вирішення спору. Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову. Згідно з ч. 1 ст. 24 ГПК України господарський суд має право за наявності достатніх під­став до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Процесуальні дії, строк вчинення яких законодавством не вста­новлений, здійснюються в строки, призначені господарським су­дом, що встановлено ч. 1 ст. 50 ГПК України. Визначаючи проце­суальні строки в таких випадках, господарський суд має виходити з конкретних обставин справи, з реальності встановлених строків для вчинення процесуальних дій.

Закінчення процесуальних строків визначено ст. 51 ГПК Укра­їни. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця стро­ку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Частина 3 ст. 51 ГПК України не визначає, як бути у випадку, якщо останній день строку виявиться неробочим не для всіх учасників господарського процесу, наприклад, для господар­ського суду - неробочий, а для сторін - робочий. На думку авторів науково-практичного коментарю, слід вважати, що в цій частині йдеться про неробочий день саме для господарського суду. Якщо в останнього цей день неробочий, то ні господарський суд, ні заінте­ресовані особи не мають можливості виконати в цей день будь-які процесуальні дії¹.

Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчи­нена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші доку­менти здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строну, строк не вважається пропущеним.

Згідно зі ст. 52 ГПК України перебіг усіх незакінчених процесу­альних строків зупиняється із зупиненням провадження у справі, відповідно до ст. 79 ГПК України. Зупинення провадження у справі

зупиняє й усі поточні процесуальні строки, що не закінчилися до того часу, коли настала подія, через яку господарський суд зупиняє провадження у справі. Зупинення триває до усунення тієї обстави­ни, що була підставою зупинення провадження у справі. Такими обставинами можуть бути неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання - компетент­ними органами. Господарський суд може зупинити провадження у справі і в деяких випадках, передбачених ст. 79 ГПК України, як за своєю ініціативою, так і за клопотанням сторони чи прокурора, який бере участь у судовому процесі.

З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Про поновлення провадження у справі ви­носиться ухвала, і перебіг строків продовжується з дня її винесен­ня, тобто з дня поновлення провадження у справі.

Стаття 53 ГПК України передбачає можливість поновлення процесуальних строків, За заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску вста­новленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, про що зазначається в рішенні, ухвалі чи по­станові господарського суду. Відмінність продовження від віднов­лення полягає в тому, що:

• можуть бути продовжені лише строки, призначені господар­ським судом;

• питання продовження процесуального строку господарсь­кий суд може вирішувати за заявою сторони, прокурора чи з власної ініціативи як до його закінчення, так і після.

Якщо строки встановлені законом, то господарський суд не може змінити їх тривалість, а може відновити за наявності підстав.

Питання для самоконтролю

1. Що розуміється під судовими витратами?

2. Який порядок сплати державного мита?

3. Які передбачено наслідки несплати державного мита?

4. У яких випадках повертається державне мито?

5. Що розуміється під іншими судовими витратами?

1. Який порядок сплати витрат на інформаційно-технічне забез­печення судового процесу?

6. Яке значення мають процесуальні строки?

¹ Притика Д.М., Тітов М.І., Гайворонський В.М. Господарський процесу­альний кодекс України: Наук.-практ. коментар. - X.: Консум, 2003. - С. 125.

148

149

Список рекомендованих джерел