33. Виконавчі органи управління корпоративних підприємств

Якщо за­гальні збори учасників формують волю корпорації, то органом її волевиявлення незалежно від виду є виконавчий орган, який здійснює функцію з безпосереднього управління корпорацією (ч. 1 ст. 161 ЦК; ч. 2 ст. 145 ЦК України, глава IX Закону «Про акціонерні товариства», ст. 62 Закону «Про господарські това­риства»). Вик органи виріш. усі питання пов’язані з управлінням та діяльністю підпр., крім питань, що є саме компетен. цього вищого або іншого органу підпр. Вик.орган підзвітний Заг. зборам, а в акціонерних тов. і кооперативах наглядовій та спостережній раді. Членами виконав органу можуть бути будь-яка фіз. особа,яка має повну цив. дієздатність і не є членом Наглядової (Спостережної) ради чи Ревізійної комісії. До складу вик. органу можуть входити особи, які не є членами учасниками підприємства. У будь-який час члени вик. органу можуть бути усунені від вик. своїх обов’язків, якщо в статуті підпр. не передбачено конкретні підстави такого усунення. Відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦК виконавчим органом AT, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Вико­навчий орган діє від імені AT у межах, встановлених статутом AT і законом. У частині 2 ст. 161 ЦК передбачено різні моделі побудови виконавчого органу AT. Він може бути колегіальним (правлін­ня, дирекція) чи одноосібним (директор, генеральний дирек­тор). У товаристві може бути лише один виконавчий орган. Чинним законодавством України не передбачено вимог щодо кількості та складу виконавчого органу AT. Ці питання мають бути визначені у статуті або внутрішньо­му положенні про виконавчий орган AT. На практиці існують різні моделі формування колегіального виконавчого органу — до нього можуть обиратися представники великих акціонерів (тобто використовується принцип представництва капіталів), фахівці з певних питань (функціональний принцип), керівники структурних та відокремлених підрозділів (структурний чи те­риторіальний принцип). Ці моделі можуть змішуватися. Закон не містить вимог щодо організації діяльності виконав­чого органу. Відповідні норми мають бути закріплені у статуті чи окремому положенні про виконавчий орган (їх зміст залежа­тиме від того, в якій формі утворений виконавчий орган). На засіданні колегіального виконавчого органу мають право бути присутніми члени наглядової ради, а також представник профспілкового або іншого уповноваженого трудовим колекти­вом органу. На засіданні колегіального виконавчого органу ве­деться протокол, який містить відкриту для ознайомлення ін­формацію. Відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦК виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Згідно з ч. З ст. 47 Закону «Про господарські товариства» загальні збори можуть винести рішення про переда­чу частини належних їм прав до компетенції правління.

33. Наглядова (Спостережна) рада

Законодавством передбачено можлив. створ. у деяких підпр. нагляд. орган

Такий орган можуть називати:

1)Наглядова рада(АТ)

2)Спостережна рада (у кооператив)

3)Рада товариства (не визначено для яких саме підпр.)

Створення такогооргану обумовлено необхідністю здійснювати пост. Контроль за діяльністю виконавч органу , а також захисту прав та інтересів учасників, членів корп. підприємств.період. між Заг. зборами

Наглядова рада АТ – це орган , що здійснює захист права акціонерн. товар. і в межах компетенції контролює та регулює діяльність виконавч органу

В АТ з кількістю 10 і більше осіб, створен. Наглядов. Ради є обов.

Порядок роботи визнач. ЗУ «Про АТ»,статутом, положенням про наглядову раду, цив-прав. чи труд. догов. – контрактами підписан. з членами Наглядової ради.

За Законом «Про акціонерні товариства» члени на­глядової ради не можуть перебувати у трудових відносинах з товариством. Натомість чинне законодавство не забороняє укладати тру­дові договори з членами наглядової ради.

Виключна компетенція Наглядової ради:

1)підготовка та скликання ЗЗ

2) обрання та прип. повноважень голови і членів виконавч органу АТ

3)затвердження положень які, пов’язані з діял. Товариства

4) Прийн. рішення про вчинен. значних правочинів (на суму від 10 до 25 % вартості майна товариства)

5)інші питання , які внесені до їх компетен законом або статутом.

Питання, що не внесено до виключ компетенції не можуть вирішув. Іншими органами товариства, крім ЗЗ за винятком випадків встановлен. ЗУ «Про АТ». Наглядова рада обирається загальними зборами та підзвітна їм у своїй діяльності. Обрання членів наглядової ради публічно­го (ПАТ) товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування. Для формування складу наглядової ради приват­ного товариства існують два варіанти: або за принципом пропор­ційності представництва у її складі представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам акцій з правом го­лосу, або шляхом кумулятивного голосування. Той чи інший спосіб визначається статутом AT. Кількісний склад наглядової ради встановлюється загальни­ми зборами AT, але з урахуванням вимог Закону про те, що в разі наявності в товаристві акціонерів — власників простих ак­цій від 100 до 1000 осіб, до складу наглядової ради мають входи­ти не менше ніж п'ять осіб; з кількістю понад 1000 — не менше ніж сім осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 10 000 осіб — не менше ніж дев'ять осіб. Члени наглядової ради акціонерного товариства обирають­ся з числа фізичних осіб, які мають повну дієздатність. Член наглядової ради здійснює свої повноваження на підста­ві договору з товариством, що підписується від імені останнього особою, уповноваженою загальними зборами. Члени наглядової ради не можуть бути членами його ви­конавчого органу та ревізійної комісії. Голова Н. Р. обираються членами цієї ради зі свого складу , прямою більшістю голосів. Засідання проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал. Кворум Н.Р.- більша половина складу

На засід Н.Р. кожен член має один голос. Статутом може бути передбачено право вид. голосу

Голови Н .Р. у разі рівного розподілу голосів прийм. рішення.

З.З. можуть прийняти рішення про додаткове прип. повноважень членів Н. Р.

У кооперативі функції нагляду викон. Спостережна рада

Коопер рада здійснює контроль за додерж статуту та контрол діял. Виконачого органу

Спостереж рада може створюват. У кооперативі з кількістю 50 осіб+

Формується у кількості 3-5 осіб. Зборами з членів кооперативу (зборами уповноваж виключно з числа членів кооперативу)

Члени кооперативу у С Р вилючно на громад засадах. С. Р. у своїй діяльності підзвітна вищ органу у кооперативі

До складу не можуть входити члени вищ. органу та ревіз комісії.

Порядок діяльності С.Р. встановл. Законом про кооперацію та статутом кооперативу.

35)Ревізійна комісія (ревізор)

Ревізійна комісія передбачається ГК та законами «Про господарські товариства» та «Про акціонерні товариства». Згід­но зі ст. 73 останнього нона обирається загальними зборами для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності AT. При цьому встановлюється, що в AT з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства до 100 осіб запроваджується посада ревізора (або обирається ревізійна комісія), а в товари­ствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій товари­ства більш як 100 осіб обов'язково обирається ревізійна комісія. Обрання членів Р. К. (ревізора) належ. до компетен. вищ. органу корп. підпр.

Ревізійна комісія (ревізор) може обиратися для проведен­ня спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період. Строк повноважень чле­нів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до да­ти проведення чергових річних загальних зборів, якщо статутом товариства або положенням про ревізійну комісію чи рішенням загальних зборів AT не передбачено інший строк повноважень, але не більше ніж на п'ять років.

Ревізор або члени ревізійної комісії є абсолютно незалежни­ми, що забезпечує об'єктивність їх оцінки діяльності AT. Для цього законом встановлюється, що не можуть бути членами ре­візійної комісії (ревізором): член наглядової ради; член вико­навчого органу; корпоративний секретар; члени інших органів товариства. Не можуть входити члени ревізійної комісії (реві­зор) і до складу лічильної комісії товариства. Натомість у Законі «Про акціонерні товариства», на відміну від Закону «Про госпо­дарські товариства» (ст.63), не вказується на те, що формувати­ся ревізійна комісія має тільки з числа акціонерів. Тобто залишається правило про те, що лише учасники можуть входити до складу ревізійної комісії, тільки стосовно товариства з обмеже­ною або додатковою відповідальністю. Ревізор/члени ревізійної комісії наділені досить вагомими правами та обов'язками, зокрема, вони мають право вносити про­позиції до порядку денного загальних зборів та вимагати скли­кання позачергових загальних зборів. Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право бути присутніми на загальних зборах та брати участь в обговоренні питань порядку денного з правом дорадчого голосу, а також у засіданнях наглядової ради та вико­навчого органу у випадках, передбачених Законом «Про акціо­нерні товариства», статутом або внутрішніми положеннями то­вариства. Звичайно, це стосується того випадку, коли членами ревізійної комісії є не акціонери, а сторонні для AT особи. Ревізор/ревізійна комісія здійснює контроль шляхом про­ведення перевірок фінансово-господарської діяльності AT за результатами фінансового року, якщо інше не передбачено ста­тутом товариства, положенням про ревізійну комісію або рішен­ням загальних зборів. Природно, що для належного виконання ревізором/ревізійною комісією своїх повноважень вони мають право набути доступу до всіх необхідних для перевірки докуме­нтів. Це їм забезпечує виконавчий орган товариства. За підсумками перевірок фінансово-господарської діяльнос­ті AT ревізійна комісія (ревізор) готує висновок, в якому міс­титься інформація, якою або підтверджується достовірність та повнота даних фінансової звітності за відповідний період, або навпаки — наводяться факти порушення законодавства. Все це доводиться до відома учасників/акціонерів на загальних зборах і тягне за собою відповідну реакцію щодо визнання позитивною або навпаки діяльності органів товариства. В останньому випад­ку, звичайно, постає питання про заміну певних посад, а можли­во, про притягнення до відповідальності членів відповідних ор­ганів товариства згідно з ч. 4 ст. 92 ЦК та ст. 63 Закону «Про акціонерні товариства».