3.3. Експортний лізинг.

Експортний лізинг відносять до альтернативних форм кредитування міжнародної торгівлі. В широкому розумінні лізинг – це кредит, що надається під основні засоби. Число учасників лізингової угоди залежно від економічних умов може бути різним. Здебільшого у лізинговій операції беруть участь три сторони: продавець товару (експортер), лізингоотримувач (імпортер) та лізингодавець. Лізингодавцем може бути банк або лізингова компанія (часто лізингова компанія є дочірньою компанією банку). При укладенні угод на великі суми кількість учасників може досягати семи осіб, до числа яких входять брокерські та трастові фірми.

Лізинг дає змогу експортерові негайно і в повному обсязі отримати платіж, оскільки обладнання продається лізингодавцеві і експортер звільняється від усіх фінансових проблем, пов’язаних з цим товаром, за винятком зобов’язань за гарантійними строками.

Переваги використання лізингу для експортера:

1. усунення можливого ризику неплатежу;

2. можливість реалізації на певний час обладнання, яке не використовується;

3. використання лізингу як засобу маркетингу;

4. поліпшення ліквідності та рентабельності;

5. розширення фінансових можливостей;

6. прискорення оновлення продукції.

Лізинг, як інструмент кредитування у сфері зовнішньоекономічних відносин, є особливо вигідним тоді, коли через його механізм можна отримати податкові чи митні пільги. Правовий та митні аспекти міжнародного лізингу є досить складними у зв’язку з неоднаковою інтерпретацією його у законодавстві різних країн (проте можна спостерігати тенденцію щодо уніфікації правил здійснення лізингових операцій). Слід враховувати також валютні ризики та ризики країни, які виникають при цій операції. Для того щоб послабити притаманні лізингу негативні риси, лізингові компанії (банки) створюють об’єднання з лізинговими компаніями інших країн, які володіють правовою ситуацією у своїй країні і можуть передбачити її розвиток. Ще однією можливістю здійснення міжнародного лізингу є відкриття дочірньої лізингової фірми за кордоном.

Для міжнародного лізингу характерне залучення мобільних інвестиційних товарів (машини, технологічне обладнання). До об’єктів лізингу також відносять великі виробничі об’єкти (фабрики, заводи, нафтові платформи). Зауважимо, що об’єкти лізингу можуть використовуватися не тільки в країні лізингоотримувача.

4. Валютно-фінансові та платіжні умови міжнародного кредиту.

До головних умов міжнародного кредиту належать: валюта кредиту і валюта платежу, сума, термін, умови використання і погашення, вартість, вид забезпечення, методи страхування ризиків.

Валютою міжнародного кредиту є національні грошові одиниці, євровалюти (з кінця 50-х ХХ ст.), міжнародні лічильні грошові одиниці.

Сума (ліміт) кредиту – частина позичкового капіталу, який надається в товарній чи грошовій формі позичальнику.

Термін міжнародного кредиту залежить від ряду факторів:

а) цільового призначення кредиту;

б) співвідношення попиту і пропозиції аналогічних кредитів;

в) розміру контракту;

г) національного законодавства;

д) традиційної практики кредитування;

є) міждержавних угод.

Залежно від умов погашення розрізняють кредити:

а) з рівномірним погашенням рівними долями протягом узгодженого терміну;

б) з нерівномірним погашенням в залежності від зафіксованого в угоді принципу і графіка;

в) з одноразовим погашенням всієї суми відразу;

г) ануїтетні (рівні річні внески основної суми позики і процентів).

Розрізняють договірні і приховані елементи вартості кредиту.

Договірні поділяються на: основні (суми, які боржник безпосередньо виплачує кредитору, проценти, витрати на оформлення застави комісії); додаткові (суми, які виплачуються позичальником третім особам, наприклад, за гарантією). Понад основні проценти банк знімає спеціальні одноразові комісії: комісія за переговори; комісія за управління; комісія за участь; агентська комісія; комісія за зобов’язання надати кредит. Процентні ставки по міжнародних кредитах базуються на процентних ставках країн – провідних кредиторів (США, Японії, Німеччини).

До прихованих елементів вартості кредиту відносять інші витрати, пов’язані з одержанням і використанням кредиту і не згадані в угоді.

Важливою характеристикою міжнародного кредиту є його забезпечення. Забезпечення може бути фінансово-товарне і юридичне.

При визначенні валютно-фінансових умов міжнародного кредиту кредитор перш за все звертає увагу на кредитоспроможність позичальника. Тому однією з умов міжнародного кредиту є захист від кредитних, валютних та інших ризиків.

15