2. Кредитування імпорту.

2.1. Кредитування на основі векселя.

У сфері міжнародної торгівлі досить поширеним інструментом розрахунків та кредитування є вексель. Його використання забезпечує оформлення кредитних відносин між учасниками зовнішньоторговельних угод (експортером та імпортером) та банками. Сутність даної операції полягає в тому, що експортер виставляє тратту для акцепту не на імпортера, а на банк імпортера. Формально цей кредит надає експортер, але різниця між звичайним комерційним кредитом і акцептним полягає в тому, що акцептантом є банк, і це суттєво змінює взаємовідносини між сторонами. При цьому акцепт може бути обмеженим частиною вексельної суми (частковий акцепт).

При акцептному кредиті для експортера втрачає значення ризик неплатежу, оскільки він має акцепт великого банку. У цьому разі ризик неплатежу (ризик непогашення кредиту) бере на себе банк, тому він наражається і на валютний ризик, і на ризик країни. Залежно від сумарного розміру ризиків установлюється розмір комісії за акцепт. Комісія сплачується відразу і не повертається, навіть якщо імпортер не скористався кредитом.

При цій операції банк імпортера не використовує своїх ресурсів для кредитування (банк оплачує тратту лише у разі неспроможності імпортера здійснити оплату зі свого боку). Акцептуючи тратту, банк лише гарантує для експортера оплату товару. Як правило, акцептні кредити відкриваються під товарні акредитиви або під заставу товару, що імпортується. Строк акцептного кредиту здебільшого встановлюється до трьох місяців.

У міжнародній практиці часто використовується акцептно-рамбурсний кредит – поєднання акцепту тратти експортера банком третьої країни і переведення суми векселя імпортером банку-акцептанту. Його виникнення пов’язане з вимогами експортерів отримати тратту, акцептовану великим першокласним банком. Механізм акцептно-рамбурсної операції такий же, як і акцептної. Основна відмінність полягає в тому, що банк імпортера не сам акцептує вексель, а забезпечує для імпортера одержання акцепту великого міжнародного банку.

При цьому експортер домовляється з імпортером, що платіж за товар буде здійснений через банк шляхом акцепту останнім тратти, виставленої експортером, якщо він не впевнений у платоспроможності імпортера або зацікавлений у швидкому отриманні вирученої за продані товари валюти до настання строку векселя. При досягненні домовленості імпортер дає доручення своєму банку укласти угоду про акцепт. Банк-акцептант, в свою чергу, вимагає гарантії своєчасної оплати векселя і виставляє на банк експортера безвідкличний акцептний акредитив, що передбачає акцепт тратти. Отримавши про це повідомлення, експортер відвантажує товар, виписує тратту та комерційні документи, направляє їх у свій банк, який зазвичай враховує вексель. Банк експортера пересилає тратту та документи банку-акцептанту, який акцептує тратту та направляє її банку експортера, а товарні документи – банку імпортера.

Банк імпортера передає імпортеру товарні документи, а банк експортера перевраховує акцептовану тратту. Після цього вона обертається на світовому ринку позичкових капіталів, котрий виступає в даній операції як сукупний кредитор. До настання строку тратти імпортер рамбурсує валюту своєму банку. Банк імпортера переводить банку-акцептанту суму тратти за декілька днів до строку її оплати. При настанні строку останній тримач тратти пред’являє її до оплати у банк-акцептант, котрий перевіряє достовірність векселя, послідовність індосаменту, щоб переконатись, що останній тримач законний.

Умови акцептно-рамбурсного кредиту – ліміт, строк кредиту, процентна ставка, порядок оформлення, використання, погашення – визначаються на основі попередньої міжбанківської домовленості.