1. Аналітична машина Бебіджа

Винахід першої програмованої обчислювальної машини належить видатному англійському математику Чарлзу Бебіджу (1830 р.). Він присвятив майже все своє життя цій праці, але так і не створив діючу модель. Бебідж назвав свій винахід «Аналітична машина». За планом машина мала діяти завдяки: силі пару. При цьому вона була б здатна сприймати команди, виконувати обчислення та видавати необхідні результати у надрукованому вигляді. Про­грами в свою чергу мали кодуватися та переноситись на перфокарти. Ідея використання перфокарт була запозичена Бебіджем у французького винахідника Жозефа Жаккара (кінець XVIII ст.). Для контролю ткацьких операцій Жаккар використовував отвори, пробиті в картках. Картки з різним розташуванням отворів давали різні візерунки на плетінні тканини. По суті, Бебідж був першим, хто використав перфокарти стосовно обчислювальних машин.

2. Системи зчислень. Системи кодування. ???

3. Одиниці виміру інформації.

Біт - найменша одиниця виміру інформації

Байт - 8 біт

Кілобайт - 1024 байт

Мегабайт - 1024 кілобайта

Гігабайт - 1024 мегабайта

Терабайт - 1024 - гігабайта

Петабайт - 1024 терабайта

Ексабайт - 1024 петабайта

Зетабайт - 1024 ексабайта

Йотабайт - 1024 зебатайта

4. Одиниці виміру інформації..Покоління еом.

Покоління ЕОМ:

І — використання електровакуумних ламп (ENIAC, МЕСМ)

ІІ — використання транзисторів

ІІІ — використання інтегральних схем

IV — використання мікропроцесорів

Перше покоління (1950—1960 рр.). ЕОМ цього покоління будувалося на дискретних елементах і вакуумних лампах, мали великі габарити, масу, потужність, володіючи при цьому малою надійністю. Вони використовувалися в основному для вирішення науково-технічних завдань атомної промисловості, реактивної авіації та ракетобудування. Машини цього покоління мали швидкодію близько 10-20 тисяч операцій в секунду і ВП порядку 1К (1024 слова). У цей же період з'явилися перші прості мови для автоматизованого програмування.

Друге покоління (1960—1965 рр.).

Як елементна база використовувалися дискретні напівпровідникові прилади і мініатюрні дискретні деталі. Основна технологія збірки — одно-та двосторонній друкований монтаж невисокої щільності. У порівнянні з попереднім поколінням різко зменшилися габарити і енергозатрати, зросла надійність. Зросли також швидкодія (500 приблизно тисяч оп / с) і об'єм оперативної пам'яті (16-32К слів). З'явилися мови високого рівня (Фортран, Алгол, Кобол) і відповідні їм транслятори.

Третє покоління (1965—1970 рр.).

Як елементної бази використовувалися інтегральні схеми малої інтеграції з десятками активних елементів на кристал, а також гібридні мікросхеми з дискретних елементів. Основна технологія збірки — двосторонній друкований монтаж високої щільності. Це скоротило габарити і потужність, підвищило швидкодію, знизило вартість універсальних (великих) ЕОМ. Але найголовніше — з'явилася можливість створення малогабаритних, надійних, дешевих машин — мініЕВМ.

Четверте покоління (1970 - сер.90-х років).

У процесі вдосконалення мікросхем збільшувалася їхня надійність і щільність розміщених в них елементів. З'явилися великі інтегральні схеми (ВІС), у яких на один квадратний сантиметр припадає декілька десятків тисяч елементів. Завдяки ВІС на одному невеличкому кристалі кремнію стало можливим розмістити таку велику електронну схему, як процесор ЕОМ (про процесори йтиметься пізніше). Однокристальні процесори згодом почали називати мікропроцесорами. Перший мікропроцесор був створений компанією Intel (США) у 1971 р. Це був 4-розрядний Intel 4004, що містив 2250 транзисторів і виконував 60 тис. операцій за секунду.

П'яте покоління (сер.90-х років - наші часи).

Починаючи із середини 90-х років, у потужних комп'ютерах застосовуються супермасштабні ВІС, які вміщують сотні тисяч елементів на квадратний сантиметр. Багато фахівців почали говорити про комп'ютери п'ятого покоління. Характерною рисою комп'ютерів п'ятого покоління повинно бути використання штучного інтелекту і природних мов спілкування.