2.3. Елементарні ґрунтотворні процеси

Формування ґрунтів – процес багатофакторний і дуже складний, однак у ньому можна виділити ряд простих, пізнання яких уже на самому початку курсу лісового гругтознавства сприятиме кращому розумінню суті формування властивостей ґрунтів, шляхів управління ними. Умовно основні процеси ґрунтоутворення можна назвати елементарними:

- гумусонакопичення – перетворення свіжих рослинних і тварин-них решток у ґрунті, що супроводжується утворенням нових специ-фічних гумусових речовин. Накопичення у товщі ґрунту гумусу, формування гумусово-акумулятивного горизонту відбувається у випадках, коли у ґрунт рослинних решток надходить більше, ніж їх мінералізується;

- опідзолювання – ґрунтовий процес, який полягає в руйнуванні первинних і вторинних мінералів під дією мікроорганізмів, органічних кислот, що утворюються при розкладі органічних решток і виносі продуктів руйнування у нижню частину ґрунтового профілю, що призводить до формування освітленого (елювіального) горизонту і протікає під хвойними лісами в умовах з промивним або періодично - промивним водним режимом;

- лесиваж – переміщення мулистих і колоїдних часток з верх-нього горизонту ґрунту в нижні водним потоком без їх руйнування. Проявляється в умовах помірно теплого волого клімату на ґрунтах з промивним водним режимом, але спостерігається і після прокла-дання дренажу;

- заболочування – формування в ґрунті анаеробних умов, зумов-лених перезволоженням і супроводжуються накопиченням закисних сполук, а часто і органічних решток;

- оглеєння – в результаті заболочування і переважання віднов-лювальних хімічних процесів, відбувається руйнування мінераль-них речовин ґрунту з утворенням в’язкого безструктурного глеєвого горизонту сіро-блакитного кольору;

- накопичення торфу – наступний за оглеєнням етап розвитку заболочування, який полягає у накопиченні на поверхні ґрунту або водойм, що заростають, напіврозкладених рослинних решток – торфу;

- озалізнення – процес, що розвивається в ґрунтах з близьким до поверхні ґрунту заляганням ґрунтових вод. Він проявляється у тому випадку, коли ґрунтовий розчин збагачений закисними сполуками феруму і мангану. Розчин, що піднімається по капілярах ґрунту уверх, контактує з повітрям. Внаслідок оксидації гідрооксиди феруму та інших металів випадають в осад, формуючи болотну залізну руду, яка утворює рудякові зерна і горизонти. Цей процес сприяє закупорці дренажу – „озалізнення дрен”;

- засолення – збагачення ґрунту легкорозчинними солями внаслідок постійного або періодичного потоку мінералізованих ґрунтових вод спрямованих вверх („випітний” водний режим);

- осолонцювання – процес, що відбувається при промиванні натрієвих солончаків і солончакуватих ґрунтів (природно або при зрошенні). При цьому катіон натрію входить до вбирного комплексу ґрунту і викликає диспергацію його твердої фази, збільшує її рухомість, погіршує фізичні властивості ґрунту;

- осолодіння – деградація засолених ґрунтів, при якій інтенсивно руйнуються мінеральні колоїди твердої фази в умовах промивання ґрунтів прісними або слабо мінералізованими водами із накопи-ченням аморфного кремнезему;

- оглинювання – утворення глини в тій або іншій частині ґрун-тового профілю (на місці) як наслідок процесу ґрунтоутворення;

- латеритизація – утворення латериту (від латинського latero – цегла) щільної або такої, що твердіє при виході на денну поверхню породи, яка збагачена оксидами феруму, іноді мангану, які її цементують. Цей процес переважає в породах вивітрювання тропічних областей.

Крім перерахованих, до елементарних ґрунтових процесів від-носять: накопичення в ґрунті карбонатів, гіпсу, мергелю, розсолен-ня і ряд процесів первинного ґрунтоутворення.