Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0528037_7A316_istoriya_ukrainskogo_suspilstva.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
291.31 Кб
Скачать

81. Внутрішня і зовнішня політика зунр; історичне значення.

Внаслідок поразки у війні в жовтні 1918 р. Австро-Угорська імперія почала розпадатися. Західні українці опинилися у становищі, подібному до того, в якому перебували їхні співвітчизники на сході після падіння Російської імперії.

09.11.1918 р. - утворення Державного Секретаріату (14 осіб - з них 8 націонал-демократи ) на чолі з Костем Левицьким

  • 13.11.1918 р. - проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР.

Внутрішня політика:а) у промисловості. встановлення державного контролю над нафтовидобувними та нафтопереробними підприємствами. б) у аграрному секторі. ліквідація великого землеволодіння. > збереження приватної власності на землю та інші засоби виробництва;> ліси мали перейти у власність держави.в) у фінансовій сфері.> впровадження власної валюти – гривні г) у сфері соціального захисту. закон про 8-годинний робочий день;д) в освітній сфері.> проведено освітню реформу: школи оголошувалися державними, а вчителі – державними службовцями;> відкрито 30 українських середніх шкіл;> дозволено відкривати школи для нацменшин. Загалом внутрішня політика ЗУНР характеризувалася непослідовністю.

Головні завдання зовнішньої політики: 1) існувала гостра потреба в організації центрального апарату зовнішньополітичного відомства та дипломатичних представників за кордоном;2) політика, спрямована на визнання ЗУНР та УНР на міжнародній арені, що означало здобуття прихильності країн Антанти (мирні переговори в Парижі );3) налагодження відносин з найближчими сусідами: ЧСР, Угорщиною, та Румунією;4) діяльність, спрямована на об'єднання з УНР. Це було головним завданням.

1 грудня 1918р. у Фастові ЗУНР та Директорія уклали попередню угоду про об’єднання ЗУНР та УНР. - 22.01.1919 р. - офіційне проголошення Акту злуки в Києві (делегацію ЗУНР очолював Л.Бачинський).

  • ЗУНР стала називатися Західна Область УНР;

  • Є. Петрушевич став членом Директорії.

ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ. Засвідчило споконвічне прагнення українського народу до створення незалежної соборної держави.

Наслідки ЗУНР:

  • На першому місці стало завдання нац держ будівництва;

  • Належна увага приділялася ств боєздатної нац. армії

  • ЗУНР засвідчила прагнення укр. населення до незалежної та соборної Укр д-ви

  • Період існування ЗУНР увійшов в історію як героїчний епізод у боротьбі укр. Народу за незалежність.

82. Утворення Директорії унр, її реформи і зовнішньополітичні орієнтації.

Директорія УНР — найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року.

Непослідовна політика гетьмана П. Скоропадського при¬скорила падіння його влади. 14 листопада 1918 р. Укр. нац. союз утворив для керівництва антигетьманським повстанням тимчасовий верховний орган під назвою Директорія у складі п'яти осіб: В.Винниченко (голова), С.Петлюра, А.Андрієвський, А.Макаренко та Ф.Швець. Обраного заочно С. Петлюру було затверджено Головним Отаманом Армії УНР.

Відразу після зайняття Києва (14 грудня 1918 року Директорія прийняла Декларацію, у якій проголошувалося про повалення поміщицько-монархічного гетьманського панування та ліквідацію органів влади Гетьманату. Було відновлено дію законів УНР й ухвалено нові: усі дрібні й трудові селянські господарства залишалися їхнім власникам, а решта земель переходила у власність малоземельних і безземельних селян без викупу, відновлювався 8-годинний робочий день, права на колективні договори, страйки, права профспілок, закон про автокефалію Української Православної Церкви та ін.

Через такий радикалізм Директорія залишилася без підтримки переважної більшості спеціалістів, промисловців та чиновників державного апарату.

Директорії вдалося добитися розширення міжнародних зв'язків УНР. Україну визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Ватикан, Італія і ряд інших держав. Але їй не вдалося налагодити нормальних стосунків з країнами, від яких залежала доля УНР: радянською Росією, державами Антанти та Польщею.

У листопаді 1920 р. Директорія припинила своє існування, а С.Петлюра змушений був емігрувати за кордон. Туди відбув і уряд УНР.