63. Національно-визвольний рух на західноукраїнськиї землях в першій половині хіх ст. Вплив революції 1848-1849 р. На соціально-економічне і політичне становище українців.

У першій половині XIX ст. зароджується активний український рух у Галичині. Його ініціатором виступає уніатське духовенство. У 1816р. у Перемишлі виникає “Товариство галицьких греко-католицьких священників для поширення письма, просвіти й культури серед вірних на основі християнської релігії”, що ставило за мету поширення серед селян релігійної літератури українською мовою. Під тиском польського духовенства воно змушене було розпуститися. Розгортається друкування книжок українською мовою (граматика, катехізис та ін.) греко-католицькими священиками на Закарпатті.

Важливу роль відіграє гурток “Руська трійця” (1830-1837 рр.), заснований М.Шашкевичем, Я.Головацьким та І.Вагилевичем у Львові. Члени гуртка ставлять собі за мету перетворення української народної мови на мову літературну. Видаючи альманах “Русалка Дністровая”, гуртківці досягли того, що західноукраїнська інтелігенція стала переорієнтовуватись на народ.

Гуртківці довели, що українська мова може бути літературною.

У листопаді 1848 р. вибухнуло збройне повстання у Львові, де висувались вимоги введення автономії у Східній Галичині. Повстання зазнало поразки. У Північній Буковині у 1848 р. селяни відмовлялися виконувати феодальні повинності, захоплю вали поміщицькі володіння. Повстання очолив депутат австрійського рейхстагу Лук'ян Кобилиця. Владі вдалося придушити повстання лише через 1,5 року.

Значення революції у тому, що вона привела до ліквідації кріпосного права і піднесення національно-визвольного руху.

64. Національно-політичний рух українців у Галичині і Буковині під час революції революції 1848-1849 р.

Європейська революція знайшла сильний відгук в австрійських землях, спровокував певні важливі рухи; на протидію полякам та їх ідеї відновлення Польщі австрійський уряд підтримує «забутих» галицьких українців і ставить у чергу вирішення таких питань, як розділ Галичини на польську та українську, введення в українській Галичині української мови, звільнення українського селянства з-під влади польських панів. Укр. інтелігенція почала підіймати населення на захист своїх прав, створює політичне товариство «Головна Рада», що мало донести до відома уряду Австрії політичні і національні потреби населення. Восени 1848 р. відбувся конгрес прихильників культурного і нац.го розвитку галицької Укр., для визначення культур. І націонал. Потреб населення та створення відповідного плану дій. Рішення цього конгресу:1) відділення української мови від польської та російської; 2)створення єдиних граматичних норм; 3)укр. мова повинна бути введена в школах. Хоч австрійський уряд і йшов на зустріч всім побажанням укр., але Галичину на національні території він так і не розділив, зате прийняв рішення про відміну кріпацтва(1848р.)

Що ж до Буковини, ці події по-іншому вплинули на життя укр., адже румунське місцеве населення виступало за відділення Буковини від Галичина та об’єднання її з румунськими територіями, а українці виступили проти цієї вимоги і запропонували розділити Буковину на етнічні території. Але рух на Буковині був слабий, адже серед укр. було мало свідомих громадян.