
- •Розділ і.
- •Тема 1. Бухгалтерський облік.
- •Тема 2. Бухгалтерський баланс.
- •Тема 3. Система рахунків бухгалтерського обліку.
- •Тема 4. Документація господарських операцій.
- •Тема 5. Регістри бухгалтерського обліку.
- •Розділ іі.
- •Тема 1. Облік грошових коштів, розрахунків та кредитів банку.
- •Тема 2. Облік на торговельних підприємствах.
- •Тема 3. Облік розрахунків з оплати праці.
- •Тема 4. Облік капіталів.
- •Тема 5. Облік основних засобів, мшп.
- •Тема 6. Облік доходів, витрат на збут та фінансових результатів.
- •Тема 7. Бухгалтерська та фінансова звітність.
Тема 3. Система рахунків бухгалтерського обліку.
Господарські операції безпосередньо відображаються:
А) в балансі;
Б) на рахунках;
В) на рахунках і в балансі одночасно.
Спосіб групування і поточного відображення за певними ознаками наявності та руху засобів підприємства і їх джерел та господарських процесів – це:
А) подвійний запис;
Б) рахунки;
В) інвентаризація.
Ліва сторона рахунка має назву:
А) кредит;
Б) дебет;
В) плюс.
Процес відкриття рахунка – це:
А) запис оборотів за дебетом і кредитом;
Б) запис початкового сальдо на підставі статей балансу;
В) надання рахунку назви.
Кожен рахунок обов’язково має містити:
А) оборот;
Б) назву;
В) початкове сальдо.
Наявність на певний момент часу засобів, коштів і джерел – це:
А) оборот;
Б) залишок;
В) сума.
Накопичена інформація про рух об’єкта обліку, відображено за дебетом і кредитом називається:
А) сальдо;
Б) оборот;
В) залишок;
Підсумки записів у правій частині рахунка називають:
А) дебетовим оборотом;
Б) кредитовим оборотом;
В) початковим сальдо.
Залежно від обліку активів чи джерел їх утворення бухгалтерські рахунки поділяють на:
А) балансові й позабалансові;
Б) активні й пасивні;
В) активні, пасивні й контрактивні.
За будовою активні й пасивні рахунки відрізняються:
А) оборотами;
Б) початковим сальдо;
В) назвами.
Сальдо в активних рахунках записується:
А) у кредиті;
Б) у дебеті;
В) як у дебеті, так і в кредиті.
Рахунки, які відображають джерела господарських засобів, є:
А) активними;
Б) пасивними;
В) позабалансовими.
Сума всіх кредитових залишків відображає:
А) власний капітал;
Б) загальний обсяг джерел господарських засобів;
В) загальну вартість господарських засобів.
На тій стороні рахунка, де показується залишок, відображається його:
А) оборот;
Б) збільшення;
В) зменшення.
Пасивні рахунки призначені для обліку:
А) дебіторської заборгованості;
Б) капіталу;
В) обліку основних засобів.
Активні рахунки призначені для обліку:
А) кредиторської заборгованості;
Б) дебіторської заборгованості;
В) капіталу.
Дебетовий оборот за активним рахунком показує:
А) збільшення капіталу;
Б) збільшення майна;
В) зменшення капіталу.
Дебетовий оборот за пасивним рахунком показує:
А) збільшення господарських засобів;
Б) збільшення зобов’язань;
В) зменшення капіталу.
Для визначення кінцевого сальдо за активним рахунком необхідно:
А) до початкового дебетового сальдо додати дебетовий оборот і відняти кредитовий;
Б) до початкового дебетового сальдо додати кредитовий оборот і відняти дебетовий;
В) від початкового дебетового залишку відняти кредитовий оборот і відняти дебетовий.
У пасивних рахунках для визначення кінцевого сальдо необхідно:
А) Ск=КО-ДО-Сп;
Б) Ск=КО+Сп-ДО;
В) Ск=ДО+Сп-КО.
Подвійним записом називають відображення кожної господарської операції двічі:
А) в активі й пасиві балансу;
Б) за дебетом одного і кредитом іншого рахунка;
В) за дебетом і кредитом одного рахунка.
Бухгалтерська проводка, за якої один рахунок дебетується, а другий кредитується на одну і ту же суму називається:
А) відкритою;
Б) простою;
В) закритою.
Бухгалтерська проводка, за якої один рахунок дебетується, а декілька кредитуються на суму або навпаки, називається:
А) позабалансовою;
Б) складною;
В) простою.
Запис операцій у календарній послідовності їх виникнення називається:
А) систематичним записом;
Б) хронологічним записом;
В) простим записом.
Запис, який здійснюється в спеціальних журналах з обов’язковим відображенням нумерації господарських операцій, їх змісту, сум і кореспондуючих рахунків, є:
А) систематичним;
Б) хронологічним;
В) журнальним.
Прикладом систематичного обліку є:
А) журнал реєстрації господарських операцій;
Б) оборотна відомість за рахунком;
В) журнали – ордери.
Залежно від обсягів інформації і рівня узагальнення рахунки поділяють:
А) активні й пасивні;
Б) синтетичні й аналітичні;
В) закриті й відкриті.
Рахунки, призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел та господарських операцій у грошовому вимірнику називають:
А) аналітичними;
Б) синтетичними;
В) синтетично – аналітичними.
Грошові, натуральні й трудові вимірники використовують у:
А) синтетичному обліку;
Б) аналітичному обліку;
В) і в синтетичному , і в аналітичному обліку.
Облік, що здійснюється за допомогою синтетичних рахунків, називається:
А) аналітичним обліком;
Б) синтетичним обліком;
В) синтетично – аналітичним обліком.