Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра фінансів
Контрольна робота
Фінанси інноваційної діяльності
на тему: «Інноваційний розвиток верстатобудівних компаній Західної Європи»
Варіант 5
Виконав:
студент групи ЕФІм-11
Грицик Андрій
Прийняв:
асист. Желізняк Р. Й.
Львів 2013
ЗМІСТ
|
Сторінки |
|
3 |
|
3 |
|
4 |
|
10 |
|
13 |
|
14 |
ВСТУП
Темою даної контрольної роботи є «Інноваційний розвиток верстатобудівних компаній Західної Європи». Метою даної роботи є дослідити інноваційний розвиток верстатобудівних компаній Західної Європи, розробити пропозиції щодо подальших інновацій у даній галузі.
Для розкриття цієї теми перш за все потрібно розібратись із суттю поняття «інновації». Згідно Закону України «Про інноваційну діяльність», інновації - новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.
На даний час подальший розвиток економіки будь-якої держави не можливий без впровадження певних інноваційних продуктів й інноваційного розвитку загалом. Це насамперед стосується і впровадження інновацій на верстатобудівних компаніях Західної Європи, адже тільки з вдосконаленням засобів виробництва, зокрема верстатів, людство зможе подолати чимало важливих проблем, які пов’язані з виробництвом товарів і надання послу шкідливих речовин, з мінімізацією енергетичних затрат, із зменшенням собі вропи.
Основними перевагами інноваційних вартості продукції тощо. Тому, як на мене, дослідження інноваційного розвитку верстатобудівних компаній Західної Європи є доволі актуальним.
Об’єктом дослідження даної роботи виступає інноваційна діяльність розвиток верстатобудівних компаній Західної Є
програм у порівнянні з звичайними є: спрямованість на перспективний розвиток; гнучке реагування на суспільні потреби; зменшується потреба у фізичних зусиллях і матеріальних активах, а з’являється потреба у інтелектуальних зусиллях і нематеріальних активах. Основними недоліками інноваційних програм є: ризиковість; спрямованість на довгострокове виживання; потреба у значній кількості фінансових ресурсів для їх реалізації.
Розділ 1. Теоретична частина.
Верстатобудування – це галузь машинобудування, що виробляє обладнання для обробки сировини, конструкційних матеріалів, деталей машин і механізмів шляхом механічної або комбінованої (електро-, оптико-, термомеханічної і т.д.) дії, а також устаткування з механізації та автоматизації складальних процесів у промисловості. Тобто, верстатобудування є провідним сектором у сфері виробництва засобів виробництва, оскільки він забезпечує останніми всі інші галузі машинобудування та самого себе. Це провідна галузь загального машинобудування, за рівнем розвитку якої насамперед можна робити висновки про рівень індустріалізації країни.
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vcpi/Ist/2011_1/ang.htm
Поява металоріжучих верстатів пов'язана з розвитком великого капіталістичного виробництва, з організацією перших промислових підприємств заводського типу. Широке поширення машин-знарядь, а потім і парових машин вимагало підвищення точності обробки деталей. Це завдання могло бути вирішена лише з винаходом машин для виробництва машин, і в першу чергу металоріжучих верстатів з механічним супортом. Російський механік А. Д. Нартов в 1738 побудував перший в світі верстат з механічним супортом і набором змінних зубчастих коліс.
У Великобританії в кінці 18 ст. склалися сприятливі умови для розвитку машинного виробництва машин. До 1790-х рр. відносяться роботи англійського механіка Р. Модслі по створенню верстата з механічним супортом. Механічний супорт, перенесений з токарного на інші металоріжучі верстати, поклав початок верстатам з розвиненим виконавчим механізмом.
Надалі основні типи металоріжучих верстатів були сконструйовані в Німеччині, Франції і інших країнах; над їх створенням працювали багато винахідників. Так, наприклад, в 1820—30-х рр. американець Е. Уїтні розробив для збройових заводів Кольта декілька конструкцій фрезерних верстатів, в 1829 патент на фрезерний верстат був виданий на ім'я Дж. Несміту, в 1861 — патент на вдосконалений фрезерний верстат - на ім'я американської фірми «Браун і Шарп». До другої половини 19 ст. було в основному розроблено моделі фрезерних, револьверних, стругальних, довбальних і інших верстатів, головним чином для задоволення потреб залізнодорожнього будівництва і океанського пароплавства. Верстати здобули популярність під маркою найбільших машинобудівних фірм «Вітворт», «Несміт», «Селлерс», «Пратт» і інші. У 1-ій половині 19 ст. провідну роль в світовому верстатобудуванні відігравала Великобританія; у другій половині 19 ст. її випередили США. У цей же період верстатобудування почало розвиватися в Німеччині.
В Росії першим підприємством по виробництву металообробних верстатів був завод Берда в Петербурзі (1790). У 1815металоріжучі верстати став випускати Тульський збройовий завод.
У ХХ столітті верстатобудування розвивалось ще швидшими темпами. Це насамперед було пов’язано з розвитком економіки більшості країн, що вимагало автоматизації більшості виробничих процесів. З розвитком інформаційних технологій у другій половині ХХ ст. активізувався і розвиток верстатобудування. Більшість верстатів стали автоматизованими і керувалися не людиною, а за допомогою комп’ютерної техніки і роботів. Це дозволило підвищити ефективність виробництва і запобігти виробничому травматизму.
Плахотнік О. Дослідження сучасних тенденцій розвитку вітчизняного машинобудування / О. Плахотнік / Економічний аналіз. – 2009. – Вип. 4. – с. 58–61.
Проблемами машинобудування присвячено ряд праць вітчизняних і зарубіжних вчених. Варто виділити праці вітчизняних вчених Соломатіної Н. К., Захарченка В. І., Микитенка В. В., Овсієнко О. В., Шевцової С. В., Аннєнкової Н. Г., Б. Данилишина, О. Є. Кузьмін, І. П. Мандрик і зарубіжних вчених Бернера М. С., Де Каніо С. Д., Кітамото Д., Лоскутова О. В., Понаровкіна Д. Б. та ін. Більшість даних праць розглядає машинобудівну галузь як цілісний, фінансово незалежний комплекс, проте в сучасних умовах, в основному через відсутність інноваційного виробництва, необхідно розглянути питання державного фінансування та стимулювання машинобудівного виробництва.
Сьогоднішній стан справ у сфері інвестиційної діяльності на підприємствах машинобудування, зокрема верстатобудування, у країнах Західної Європи вивчали Попкова А. С., Пирог О. В., Гринько Т. В., Дутчак Ю. В., В. Баранцев, Н.П. Ткачова та інші. Тож для детального дослідження даного питання проаналізуємо твердження науковців, що займались вивченням інноваційної діяльності у верстатобудуванні.
Як зазначає Т. В. Гринько, на даний час світова економіка проходить фазовий перехід між технологічними циклами, і місце країни в світовій системі господарських відносин на сьогодні визначається мірою розвитку в ній базисних інновацій нового технологічного періоду. Одним з основних показників економічного розвитку країни та індикатором її інноваційної системи є рівень розвитку машинобудування, яке є важливою галуззю промисловості розвинутих країн. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vdpu/Sv_g/2012_4/5.pdf Н.П. Ткачова стверджує, що на сучасному етапі розвитку світової економіки машинобудівний комплекс, зокрема верстатобудування, як одна з провідних його галузей, є ключовим комплексом для економіки кожної розвинутої країни, відіграє вирішальну роль у створенні та оновленні її матеріально-технічної бази У сучасних умовах йому належить виключно важлива роль в прискоренні науково-технічного прогресу. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vcpi/TPtEV/2011_25/statiya/Tkachova.pdf На думку І.В. Долини, впровадження високопродуктивного і прецензійного обладнання, якісно нових технологічних процесів, які базуються на інноваційному принципі – це основний шлях до збільшення виробничих потужностей сучасного виробництва. Таке обладнання і такі технологічні процеси повинні широко використовуватися при виготовленні наукомісткої продукції, яка відповідає кращим світовим досягненням і користується підвищеним попитом на світовому ринку. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vcpi/TPtEV/2013_22/statti/24dolina.pdf
Іванченко І. Г. підкреслює важливість верстатобудування для розвитку економіки загалом. За його словами, верстатобудування постачає народному господарству верстати, транспортні засоби (судна, тепловози, електровози, вагони, автомобілі, літаки тощо), сільськогосподарські машини, екскаватори, генератори для електростанцій, технологічне обладнання для заводів, фабрик і цим самим сприяє розвитку всіх галузей економіки. Випускаючи засоби виробництва для різних галузей народного господарства, машинобудування забезпечує комплексну механізацію і автоматизацію виробництва. Рівень розвитку наукоємного машинобудування позначається на забезпеченні конкурентоспроможності економіки країни, зростання ВВП, підвищення якості життя населення. Иванченко О. Г. Инновационное развитие машиностроения: современные оценки и методы достижения [Электронный ресурс] / О. Г. Иванченко, М. С. Паклина. – Режим доступа: http://www.dvags.ru/downLoad /rio/j2011-3/2.doc. Юдін М. А. звертає увагу на те, що у таких розвинутих країнах, як Японія, Німеччина, США доля машинобудування у промисловості складає близько 40 – 50%, що свідчить про визначальну роль машинобудівного комплексу в економіці високорозвинених країн.
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/bi/2012_2/111-115.pdf
Загалом, аналізуючи ступінь висвітлення проблеми у літературних джерелах, варто сказала, що досить мало українських вчених займається вивченням розвитку верстатобудування, як окремої галузі економіки, незважаючи на її важливість для розвитку економіки країни в цілому. Тим паче це стосується розвитку верстатобудування у країнах Західної Європи, та впровадження інновацій у цю галузь.