3. Етапи виконання магістерської кваліфікаційної роботи

Процес виконання і підготовка до захисту магістерської кваліфікаційної роботи складається з таких етапів.

1. Вивчення методичних вказівок щодо написання магістерської кваліфікаційної роботи.

2. Вибір теми магістерської кваліфікаційної роботи і подання відповідної заяви (додатки А, Б, В).

3. Розробка разом з науковим керівником плану-завдання магістерської кваліфікаційної роботи і графіка її виконання.

4. Збирання матеріалів в установі, базі дослідження і робота з літературою.

5. Ознайомлення з вимогами щодо структури та оформлення роботи;

6. Написання магістерської кваліфікаційної роботи згідно із діючими стандартами:

6.1.Написання першого розділу роботи.

6.2. Написання другого розділу роботи.

6.3.Написання третього розділу роботи. Розробка пропозицій щодо вдосконалення об’єкту дослідження та розвитку обраного напряму наукової роботи.

6.4. Формування висновків, а також інших необхідних супровідних елементів.

7. Передача першого варіанту магістерської кваліфікаційної роботи на перевірку науковому керівнику.

8. Доопрацювання та оформлення остаточного варіанту магістерської кваліфікаційної роботи.

9. Передача оформленої (але не переплетеної) магістерської кваліфікаційної роботи науковому керівникові і отримання дозволу на переплетення роботи.

10. Переплетення роботи і підготовка висновку наукового керівника про виконану магістерську кваліфікаційну роботу.

11. Передача магістерської кваліфікаційної роботи і висновку наукового керівника завідуючому кафедрою управління документно-інформаційними комунікаціями та отримання дозволу завідуючого кафедри на захист магістерської роботи (попередній захист роботи).

12. Зовнішнє рецензування магістерської кваліфікаційної роботи.

13. Підготовка презентаційних матеріалів та доповіді на захист, узгодження їх з науковим керівником.

14. Публічний захист магістерської кваліфікаційної роботи в Державній екзаменаційний комісії із захисту магістерських робіт.

Графік виконання магістерської кваліфікаційної роботи затверджується на початку навчального року, контролюється науковим керівником і завідуючим кафедри. За порушення графіка студент може бути недопущений до захисту магістерської кваліфікаційної роботи.

4. Структура, зміст і обсяг магістерської кваліфікаційної роботи

Магістерська кваліфікаційна робота як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, характеризуватись послідовністю і завершеністю.

Магістерська кваліфікаційна робота має містити такі структурні елементи:

титульний аркуш (додаток Г);

Завдання на виконання магістерської кваліфікаційної роботи.

Анотація українською мовою. (Зміст анотацій наведено в додатку Л)

Анотація російською мовою.

Анотація однією із іноземних мов (англійською, французькою, німецькою).

Зміст.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за

необхідністю).

Вступ.

1. Теоретико-методичний розділ, який складається із трьох (або більше) параграфів (вказується конкретна назва залежно від обраної теми).

Висновки до першого розділу.

2. Аналітико-дослідницький розділ, який розкривається на матеріалах установи або іншої бази (середовища) дослідження (складається з трьох або більше параграфів).

Висновки до другого розділу.

3. Проектно-рекомендаційний розділ, який визначає шляхи подолання проблем, виявлених в результаті дослідження, і складається із з трьох або більше параграфів).

3.1. Напрями розвитку інформаційних технологій, електронного документування, документно-інформаційної діяльності, шляхи удосконалення документно-інформаційного забезпечення управління в органах державного управління та місцевого самоврядування.

3.2. Пропозиції з вдосконалення діяльності установи за визначеним напрямом дослідження.

3.3. Вплив рекомендацій на результат діяльності установи (підвищення суспільної ролі установи в соціальному середовищі, поліпшення якості документів, удосконалення роботи з документами або удосконалення документно-інформаційного забезпечення управління, розвиток документно-інформаційних комунікацій та документно-інформаційних систем тощо).

Висновки до третього розділу.

Висновки та пропозиції.

Перелік використаних джерел.

Додатки.

Кожний структурний елемент роботи починається з нової сторінки.

Зміст магістерської кваліфікаційної роботи визначається її темою. Загальний обсяг роботи має бути в межах 80-90 сторінок комп’ютерного тексту формату А4 через 1,5 інтервалу без урахування переліку використаних інформаційних джерел і додатків.

План роботи має бути складним, тобто рекомендується така структура магістерської кваліфікаційної роботи: титульна сторінка, зміст, вступ, три розділи (кожен з яких містить не менше двох параграфів), висновки та пропозиції (заключна частина), перелік використаних інформаційних джерел (список літератури), додатки.

Робота виконується за тематикою завдань професійної діяльності за матеріалами установи або іншої бази дослідження обов'язково з використанням комп'ютерних технологій як інструменту дослідження, містить елементи наукової новизни.

Титульна сторінка магістерської кваліфікаційної роботи оформлюється згідно з формою, наведеною у додатку Г.

Анотація. Призначена для подання стислої інформації щодо обсягу, побудови, спрямованості та сутності проведених робіт. Друкується трьома мовами на окремих аркушах, кожна з яких займає 1 сторінку. Форму анотації та її структуру наведено у додатку Л.

Зміст магістерської кваліфікаційної роботи може займати 1-1,5 сторінки. У ньому вказуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням початкових сторінок. Зміст роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

У вступі (2-5 стор.) дається обґрунтування актуальності і практичного значення обраної теми; формулюються мета, завдання і об'єкт дослідження та доводиться можливість розробки обраної теми магістерської кваліфікаційної роботи на матеріалах даної установи, підприємства, організації; наводиться перелік методів дослідження, які планується застосувати при проведенні дослідної роботи; наукова новизна одержаних результатів; практичне значення одержаних результатів; особистий внесок магістранта; наводяться отримані результати; повідомляється, чи пройшла робота якусь апробацію (публікація результатів дослідження, участь у конференціях тощо), чи впроваджені результати у замовника або в іншій установі.

У вступі розкриваються:

- актуальність теми (подається коротка характеристика стану проблеми, що досліджується, обґрунтовується доцільність розробки даної теми). Наводиться перелік провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, що працюють над проблемою, та зазначаються недосліджені аспекти. Ґрунтуючись на даних літератури, необхідно аргументувати теоретичну та практичну значимість обраної теми, вказати стан вивченості питання, відмітити перспективи, які відкриває вивчення цієї теми.

- мета роботи (мета роботи тісно переплітається з темою роботи). Мета має бути сформульована чітко. Слід уникати дуже масштабних або надто вузьких формулювань;

- завдання роботи повинні точно відповідати меті і розкривати її суть. Робота не повинна мати багато задач, бажано зосередитись на чотирьох п’яти задачах. Вирішення завдань дозволяє досліднику досягти мети.

- об’єкт дослідження (зазначають об’єкт, вибраний для дослідження);

- предмет дослідження (визначають той аспект, який підлягає дослідженню в межах зазначеного об’єкту).

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Доводиться можливість розробки обраної теми магістерської роботи на матеріалах даної установи; наводиться перелік методів дослідження, які планується застосувати при проведенні дослідної роботи; наводяться отримані результати.

- наукова новизна отриманих результатів.

- практичне значення отриманих результатів (зазначають, де і яким чином можуть бути використані результати дослідження); Повідомляється, чи пройшла робота апробацію (публікація результатів дослідження, участь у конференціях тощо), чи впроваджені результати у замовника або в іншій організації.

- структура роботи (наводять загальний обсяг роботи (в тому числі кількість сторінок на яких містяться додатки, а також структуру роботи, кількість рисунків, таблиць та додатків).

Основну частину роботи рекомендується поділити на три розділи: теоретичний, аналітичний і практичний. У межах кожного розділу, як правило, виділяють від 3-х до 5-ти підрозділів (параграфів), що мають відображати логічну послідовність дослідження й розробки власних пропозицій.

Перший розділ (20-25 стор., структурно складається з 3-5 параграфів) має суто теоретичний характер, містить літературний огляд теорії проблеми, і висвітлює науково-теоретичні аспекти та аналіз проблеми. В ньому вивчається вітчизняний та зарубіжний досвід, міститься аналіз і оцінка стану теоретичних напрацювань з обраної теми та конкретних сфер функціонування об’єкта дослідження. У цьому розділі аналізуються існуючі різні погляди (в тому числі власні) на окремі аспекти проблеми, виявити невирішені проблеми, що існують у документознавстві та інформаційно-документному забезпеченні державного управління та місцевого самоврядування, які потребують розв’язання в теоретичному, методичному та прикладному плані. Розділ обов’язково повинен бути насичений теоретичною інформацією (оглядом літературних джерел, публікацій, наукових робіт, звітів при цьому слід обов’язково посилатися на літературні джерела, публікації, наукові роботи, звіти), що відображає відповідні результати досліджень у даній сфері за останні 3-5 років.

Важливо при цьому зупинитися на короткому огляді методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних розділах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами системного, економічного, соціологічного та іншого видів аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатніших для дослідження обраної теми. Визначаючи основні підходи до розробки теми, опрацьовуючи теоретичні узагальнення, автор має сформулювати пропозиції та висновки таким чином, щоб вони мали елементи наукової новизни.

Другий розділ (20-25 стор., в якому можна виділити 3-5 відносно самостійних параграфів) призначається для аналізу стану питань, що досліджуються. Він повинен містити ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми на матеріалах конкретної установи, аналітичні розрахунки показників, результати обробки анкет тощо. При виконанні аналітичної частини повинні бути використані методи аналітико-синтетичної переробки інформації, економічного, соціологічного, структурного аналізу тощо. Характер і зміст дослідження повинен базуватися на використанні загальних і спеціальних методів дослідження, сучасних методик, застосуванні математичних моделей. В цьому розділі бажано, щоб автор запропонував власні або зробив обґрунтування застосування відомих методів дослідження та обробки інформації, як окремих, так і в комбінації. Ці засоби мають враховувати сучасні наукові методи управління, актуальні організаційні структури управління інформаційною діяльністю підприємства (організації), методи ефективного управління об’єктами інформаційної діяльності, психофізіологічні методи, сучасні інформаційні технології документно-інформаційної діяльності та основні аспекти охорони праці при роботі з документами, інформаційними системами і об’єктами тощо.

За результати аналітичної роботи, розрахунки та висновки, які зроблені на цій основі, відповідальність несе студент - автор магістерської роботи.

У третьому розділі (20-25 стор., виділяється 3-5 самостійних параграфи) міститься розгорнута характеристика напрямів вдосконалення діяльності установи (об’єкту дослідження) у вирішенні проблеми, яка досліджувалась студентом та пропозицій автора з практичного вирішення досліджуваної проблеми.

Це можуть бути методичні обґрунтування щодо удосконалення роботи установи або управління інформаційною діяльністю, вирішення практичної задачі щодо поліпшення функціонування об’єкта дослідження (удосконалення роботи з ним), застосування відомих науково-практичних розробок до розв’язання конкретної ситуації (проблеми), прикладне застосування існуючих методів, способів та прийомів до вирішення практичних задач тощо.

Рекомендаційна частина третього розділу має бути присвячена питанням усунення виявлених в об’єкті дослідження недоліків. Повинна міститися розгорнута характеристика напрямів вдосконалення діяльності установи у вирішенні проблеми, яка досліджувалась студентом, та пропозиції автора з практичного вирішення досліджуваної проблеми.

У цьому розділі подаються:

- розроблена магістром система вдосконалення об’єкту дослідження на основі використання існуючих або модернізації діючих механізмів, моделей, алгоритмів тощо та їх опис;

- практичне випробування запропонованого рішення;

- оцінка отриманих результатів з урахуванням ефекту від їх впровадження.

Це можуть бути пропозиції щодо удосконалення роботи установи або управління інформаційною діяльністю, вирішення практичної задачі щодо поліпшення функціонування об’єкта дослідження (удосконалення роботи з ним), застосування відомих науково-практичних розробок до розв’язання конкретної ситуації (проблеми), прикладне застосування існуючих методів, способів та прийомів до вирішення практичних задач тощо.

Обов’язковою вимогою є застосування програмного забезпечення як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів. Магістрант повинен показати вміння досліджувати дію запропонованих моделей та методик з використанням комп'ютерного моделювання, комп'ютерних програм або комплексів. Крім того,один із параграфів третього розділу має бути пов’язаний із використанням комп’ютерів та інформаційних технологій в документно-інформаційній сфері (діяльності).

В цьому розділі магістрант повинен продемонструвати вміння обґрунтованого застосування сучасного інструментарію та методик із вдосконалення документно-інформаційної діяльності в практиці діяльності державних органів управління та місцевого самоврядування.

Зміст заходів, що пропонуються й спрямовані на вирішення розглянутих питань, необхідно розкрити та обґрунтувати.

Рекомендації й пропозиції повинні мати наукове підґрунтя й виходити з результатів аналізу, отриманого в попередніх розділах роботи. Кожна пропозиція має бути представлена у вигляді обґрунтованих конкретних рекомендацій чи моделей, що здійснюється із використанням комп’ютерів чи на основі сучасних інформаційних технологій.

У параграфах може бути представлений опис технології реалізації запропонованих моделей дослідження, розроблені алгоритми дослідження, показані фактичні результати розрахунків та зроблені висновки.

Однією з ознак високої якості магістерської роботи є застосування інформаційних технологій та програмного забезпечення як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів.

У цьому розділі оцінюється точність та достовірність одержаних висновків, які узгоджуються з теоретичними даними, формулюються остаточні висновки і описується їх можливе застосування на практиці.

Обов’язковою вимогою до третього розділу магістерської роботи є розрахунок економічного або соціального ефекту від впровадження пропозицій автора у практику роботи конкретної установи, підприємства, організації.

Магістерська кваліфікаційна робота повинна містити параграф, присвячений удосконаленню управління досліджуваним об’єктом та процесами на базі сучасних інформаційних технологій. Всі розрахунки повинні бути виконаними за допомогою відповідних комп'ютерних програм і сучасних інформаційних технологій.

Висновки та пропозиції (3-5 стор.) є завершальною частиною магістерської кваліфікаційної роботи. Вони містять стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, пропозицій автора та їх економічної ефективності. Висновки повинні бути конкретними і змістовним, витікати із проведеного дослідження. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором дослідження поставленої мети і завдань.

Використані інформаційні джерела (список літератури) містить складений перелік використаних літературних джерел або Web-сайтів. Всі використані джерела повинні бути розташованими у такій послідовності:

• Закони України;

• Укази Президента України;

• Постанови Уряду;

  • інструкції та нормативні акти міністерств і відомств;

  • наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами;

  • наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами;

• матеріали господарської діяльності установ, підприємств та організацій;

• Web-сайти.

Список використаних джерел повинен включати не менше 80 позицій. До списку літератури включаються всі використані джерела, які розміщуються в алфавітному порядку (або в порядку появи посилань у тексті роботи, якщо це погоджено з науковим керівником).

Посилання у тексті на джерела наводять у вигляді порядкового номера джерела за списком у квадратних дужках та сторінки, на якій написана цитата, наприклад: [14, с.25]. Зразок оформлення списку використаних джерел та порядок їх внесення в перелік наведено у додатку Е.

Завершують дослідження додатки, що містять аналітичні таблиці та інші матеріали, опрацьовані автором, але через об’ємність не вміщені у текст магістерської роботи.

У додатки також можуть бути винесені схеми організаційної структури установи, таблиці допоміжного характеру, схеми алгоритмів, креслення, , зразки комп'ютерних екранів, зразки форм таблиць, анкети опитування тощо. Додатки оформлюються на окремих сторінках магістерської роботи. Кожен додаток починається з нової сторінки і має свій заголовок і номер.

Ознайомлення з літературними джерелами доцільно починати у такій послідовності:

• нормативні документи (закони, законодавчі акти);

• наукові видання (монографії, підручники, навчальні посібники, періодичні видання);

• статистичні дані.

Бажано розглядати джерела у зворотному хронологічному порядку, спочатку найновіші публікації, потім — минулорічної, дворічної і т.д. давнини.

Серйозну увагу слід приділити підбору і вивченню нормативно-правових актів, які публікуються в таких офіційних виданнях, як: «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», «Урядовий кур’єр», Закони України; Укази Президента України та інші нормативні акти. Допомогу в пошуку літературних джерел нададуть також реферативні видання, які містять скорочене викладення змісту первинних документів (або їх частини) з основними фактичними даними і висновками.

Типові помилки при написанні магістерської кваліфікаційної роботи:

• зміст роботи не відповідає плану або не розкриває її суть повністю або частково;

• сформульовані розділи не відбивають реальну ситуацію і стан об’єкту;

• мета дослідження не пов’язана з проблемою;

• робота являє собою компіляцію або плагіат;

• не зроблено глибокого і всебічного аналізу сучасних документів, нової спеціальної літератури;

• в роботі відсутня наукова новизна;

• не розкрито зміст особистого експериментального дослідження;

• кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням;

• у роботі немає посилань на першоджерела;

• опис джерел наведено довільно без дотримання стандартів;

• обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно з помилками.