
- •Сучасні тенденції розвитку тнк
- •Розділ 1. Сучасний стан діяльності тнк
- •1.1. Тнк у сучасному світовому господарстві
- •1.2. Джерела ефективної діяльності тнк
- •Розділ 2. Тнк у світовому економічному просторі
- •2.1. Взаємовідносини тнк і держави
- •2.2. Вплив тнк на країни базування та приймаючі країни
- •Розділ 3. Тнк як фактор здійснення глобального впливу
- •3.1. Тнк як рушійна сила процесу глобалізації
- •3.2. Основні загрози глобалізації та зростання тнк
- •Висновки
Розділ 3. Тнк як фактор здійснення глобального впливу
3.1. Тнк як рушійна сила процесу глобалізації
Глобалізація стала однією з головних тенденцій у розвитку світової економіки, яка проявляється у постійному розширенні економічної взаємодії та взаємозв'язку держав. Величезну роль в ній грають міжнародні компанії, в рамках яких здійснюється перетік значної частини ресурсів. Концентрація людських ресурсів, науково-технічних знань та досвіду, централізоване управління дозволяють таким ТНК оптимально розміщувати джерела постачання, виробництво і ринки збуту. Використовуючи сучасні системи планування та інформаційні технології, транснаціональні компанії отримують вигоду від міжнародних відмінностей в економічній політиці, величини податків й митних зборів, темпів інфляції, ставок заробітної плати, продуктивності, технічних стандартів і т. д.
Одна з ознак наступу ери економічного глобалізму полягає у безпрецедентній транснаціоналізації виробництва, торговельної та банківської діяльності. Під цим терміном розуміється обростання національних «батьківських»компаній численними дочірніми фірмами і філіями в різних куточках світу. ТНК перетворилися на головну рушійну силу процесу економічної глобалізації. Лавиноподібне зростання ТНК останнім часом пояснюється багатьма причинами, серед яких на першому місці, мабуть, знаходиться конкуренція, що змушує знижувати витрати, збільшуючи масштаби виробництва й вводячи новітні технології, шукати нові ринки, дешеву робочу силу, розміщувати виробництво там, де нижче оподаткування.1
Концентрація людських ресурсів, науково-технічних знань і досвіду, централізоване управління дозволяють міжнародним компаніям оптимально розміщувати джерела постачання, виробництво і ринки збуту. Використовуючи сучасні системи планування та інформаційні технології, транснаціональні компанії отримують вигоду від міжнародних відмінностей в економічній політиці, величини податків і митних зборів, темпів інфляції, ставок заробітної плати, продуктивності, технічних стандартів і т. д. Посилення конкурентної боротьби, прагнення здешевити розробку і використання новітніх технологій спонукає найбільші ТНК йти на ті чи інші форми злиття, що стає все більш характерною тенденцією, особливо в авіакосмічній та автомобільній промисловості. Безперечно, що поява нових індустріальних держав та індустріалізація світу, що розвивається багато в чому пояснюються діяльністю ТНК, які сприяли розміщенню в них сучасних виробництв, в першу чергу невисокої або середньої технологічної складності.1
Основним інструментом експансії ТНК служать прямі іноземні інвестиції, що дозволяють створювати в інших країнах філії як шляхом будівництва нових підприємств, так і взяття під контроль та реконструкції існуючих. Експорт капіталів у вигляді прямих інвестицій зростає вдвічі - втричі швидше, ніж світова торгівля. Промислово розвинені країни експортують капітал насамперед один одному, все більш і більш інтегруючи тим самим свої національні економіки. У світовому обсязі прямих зарубіжних інвестицій на частку промислово розвинених країн припадає понад 70%, а на країни, що розвиваються - менше 30%. Це говорить про те, що інтенсивність економічної глобалізації в різних частинах світу неоднакова і прямо пов'язана з рівнями економічного розвитку країн. У межах країн так званого «золотого мільярда» вона призводить до особливо помітних результатів.2 Наприклад, виявилася тенденція до розвитку внутрішньогалузевої торгівлі. У результаті зростання міжнародного обміну стає менш сприйнятливою до конфліктів, ніж в еру панування міжгалузевого обміну, коли експортна експансія певних товарів з одних країн могла призвести до згортання відповідних галузей в інших.
Останнім часом типовою тенденцією стає злиття великих компаній переважно однорідного профілю, а також придбання транснаціональними корпораціями у свою повну або часткову власність вже існуючих іноземних підприємств. Спонукальним мотивом є зниження витрат за рахунок збільшення серійності виробництва, технологічної кооперації та об'єднання дослідних потенціалів, кращого завантаження потужностей, а також набуття більшої ваги на ринку. 1 Наприклад, у виробництві товарів народного споживання високоефективні технології, що розробляються у власних країнах поєднуються з дешевою і відносно кваліфікованою робочою силою інших країн, що сприяє зниженню виробничих витрат, підвищення продуктивності і збільшення прибутку. Низький рівень зарплат у таких компаніях, є низьким тільки в порівнянні із зарплатами співробітників материнської компанії, але не щодо місцевих компаній. Завдяки цьому, ТНК стимулюють збільшення рівня доходів населення менш розвинених країн. Інтегруючи робочу силу різних країн і пред'являючи їй повсюдно одні й ті ж вимоги, ТНК відіграють важливу роль у поширенні міжнародних стандартів. Адже, споживачі в країнах з менш розвиненою економікою, в яких є дочірні компанії, виробляють і споживають товари з таким же рівнем якості, як і в країнах материнських компаній, але за нижчою ціною.
ТНК також пред'являють підвищені вимоги до охорони навколишнього середовища з боку своїх дочірніх компаній, що є ще одним плюсом діяльності ТНК. Позитивним можна вважати й вплив ТНК на прискорення науково-технічного прогресу, тому що вони володіють великими фінансовими ресурсами. ТНК здатні охопити ринок науково-технічних кадрів і застосувати технологічні знання в глобальному масштабі. Для утримання лідерства їм необхідно постійно нарощувати і удосконалювати інноваційні можливості. Основною формою передачі технології в рамках системи ТНК є постачання власних афілійованих компаній документацією з центру.2 Таким чином, ТНК позитивно впливають на зростання продуктивності праці, поліпшення його умов і рівня життя трудящих, економію на витратах виробництва і розвиток науки, технології та комунікацій. З іншого боку, зменшується кількість робочих місць у розвинених країнах, знижується економічна самостійність країн, що розвиваються. Але, незважаючи на це процес глобалізації продовжує активно розвиватися.
Отже, роль ТНК у глобалізаційних процесах аж ніяк не однозначна, бо вони загострюють суперечності між національною і глобальною економікою. Та до того ж не можна залишати поза увагою і наявність взаємозалежності глобалізації й ТНК. До того ж експансія ТНК була б просто неможливою без революційних досягнень сучасного технічного прогресу, лібералізації і відкритості національних ринків. З одного боку, їм потрібні ринкові свободи, а з іншого - зростаюча частка світової торгівлі, що здійснюється в порядку внутрішньофірмового обороту, фактично виключається зі сфери ринкового обміну та прямої конкуренції. В цілому ж динаміка і тенденції розвитку ТНК в світі свідчать про те, що йде процес подальшої транснаціоналізації економік окремих країн та світу вцілому. ТНК дуже швидко набувають все більшої сили. Це є об’єктивний процес який вже не можна зупинити.