Розділ 2. Тнк у світовому економічному просторі

2.1. Взаємовідносини тнк і держави

Сьогодні ТНК перетворилися із об’єктів на суб’єкти міжнародної політики, активно беруть участь у всіх глобальних процесах, що відбуваються у світі . В усіх країнах загальновизнаним є факт дуже широких можливостей ТНК і неухильного розширення їхньої діяльності поза національними кордонами. Загальновизнана також їх роль у широких вкладеннях капіталу в національну економіку.

Однією з надзвичайно складних і суперечливих проблем, якій дається різна характеристика в працях іноземних авторів, є проблема взаємовідношення ТНК з національними урядами. На думку експертів ООН ТНК сприяють економічній інтеграції у світі. У доповіді ЮНКТАД про транснаціональні корпорації експерти ООН роблять висновок, що ТНК втручаються в сфери, які традиційно вважались областю державних інтересів. Разом з тим мова йде про прямування до повної інтеграції світової економіки під керівництвом ТНК.

Останнім часом взаємовідносини ТНК і держави зазнали великі зміни. Якщо раніше уряди намагалися обмежити діяльність ТНК, то сьогодні ТНК розглядаються ними як засіб зміцнення національних позицій, створення національних переваг.

Система відносин між державою та ТНК являє собою єдність протиріч. З одного боку, ТНК є важливим інструментом зовнішньоекономічного і зовнішньополітичного впливу, і держава не може не використовувати це в інтересах свого панування на світовій арені. З іншого боку, єдність інтересів не виключає наявність протиріч, головним з яких є протиріччя між інтернаціональним глобальним характером операцій ТНК і територіально обмеженою юрисдикцією держави. Держава постійно намагається затвердити контроль над вивезенням капіталу, товарів, технологій. ТНК, здійснюючи свою стратегію одержання довгострокових прибутків, впливають на економічну кон'юнктуру країни-базування або країни, що приймає, та в результаті вступають у протиріччя з певними засобами державного регулювання економіки.¹

Транснаціональним корпораціям належить вирішальна роль у глобалізації світової економіки, адже про розмах їх діяльності свідчить наявність у їх розпорядженні коштів, що часто перевищують розмір національного доходу національних держав. Водночас низка дослідників вважає, що в перспективі ТНК зможуть стати домінуючою силою світового господарства, замінивши національні держави в ролі основних його об’єктів. Зараз провідну роль у глобальних процесах відіграють ТНК США, за характером і масштабами торгово-інвестиційної експансії випереджаючи промислові й фінансові компанії інших країн. Але цей розрив поступово скорочується за рахунок посилення позицій ТНК держав Західної Європи та Японії, а також появи транснаціональних корпорацій країн, що розвиваються.

ТНК відіграють провідну роль не лише у світовій економіці, а й у міжнародному політичному житті. Вони все інтенсивніше впливають на політичні процеси в світі: втручаються у формування зовнішньої та внутрішньої політики держав, втілюють її у життя, мають у своєму розпорядженні арсенал коштів і можливостей реалізації та контролю власних інтересів. Адже, стратегічна єдність інтересів ТНК і держав цілком конкретно виявляється й у тому факті, що державна політика, партійна система, армія не можуть існувати без опори на фінансово-технічну підтримку ТНК. Природно, неможливо одержувати від якоїсь організації багато тисяч доларів і при цьому не потрапляти під її вплив. Дійсно, більшість корпорацій вважають, що ці "пожертвування" у підсумку виливаються у вигідне для них законодавство і політичний курс.²

Зараз статус ТНК мають понад 61 тис. корпорацій, які контролюють за межами своїх країн 900 тис. прямих іноземних представництв, що на інвестиційному ринку становить близько 7 трлн. доларів. Серед величезної кількості корпорацій панівну роль у світовій економіці відіграють лише 500 потужних ТНК, що реалізують 80% світової виробничої продукції електроніки та хімії, 95 – фармацевтики, 76% – продукції машинобудування. Найпотужніші 85 компаній контролюють 70% усіх іноземних інвестицій.¹ П’ять найбільших ТНК здійснюють контроль над виробництвом понад половини загальносвітового обсягу товарів тривалого користування і стільки ж у галузях літакобудування, електронного устаткування, автомобілебудування та інших галузях продукції. І лише дві-три західні компанії контролюють половину світових телекомунікаційних мереж.

Досить різноманітною є галузева структура ТНК: 60% компаній зайняті у сфері виробництва, 37 – послуг і 3% у добувній промисловості та сільському господарстві. Завдяки глибокій інтегрованості на міжнародних ринках, ТНК стають диктаторами економічної політики у світі. При цьому дуже часто інтереси компаній розходяться зі стратегією національного розвитку країн, в яких вони представлені. Філіали ТНК, які діють у різних країнах світу, є потужним економічним механізмом, який керується з країн базування компаній і практично обминає контроль національних держав.²

Отже, діяльність ТНК сприяє перетворенню світу на єдине ціле, де його окремі частини стають функціонально взаємозалежними крім того вони перетворились в головну силу ринкового виробництва й міжнародного розподілу праці, в домінуючий чинник світової економіки і міжнародних економічних відношень. Завдяки своїй організаційній структурі ТНК міцно зміцнили свої позиції в системі світового господарства. ТНК, володіючи величезними капіталами, проникли не тільки в економічне життя країн-партнерів, а й у політичне життя та все більш трансформуються у вагомі суб’єкти міжнародних відносин, інтереси яких будуть формувати геополітичну структуру світу у майбутньому.