1.2. Джерела ефективної діяльності тнк

Транснаціональні корпорації сьогодні перетворилися в домінуючий фактор розвитку світового господарства та міжнародних економічних відносин. Вивчення питань виникнення й розвитку транснаціональних корпорацій, їх організаційних структур, механізму діяльності та специфіки менеджменту ТНК підтверджує, що існують важливі джерела ефективної діяльності ТНК.

До них слід віднести не тільки можливості оптимального розташування своїх підприємств у різних країнах з урахуванням економічних, політичних, соціальних, правових особливостей, але й переваги раціональних, постійно вдосконалюваних організаційних структур, внутрішньофірмових відносин, міжфірмових стратегічних альянсів, а також передовий рівень менеджменту. Тож з огляду на існуючі точки зору можна виділити такі джерела активізації діяльності ТНК:

• використання переваг володіння природними ресурсами (або доступу до них), капіталом і знаннями, особливо результатами НДДКР, перед фірмами, що здійснюють свою підприємницьку діяльність в одній країні і що задовольняють свої потреби в закордонних ресурсах лише за рахунок експортно-імпортних операцій;

• можливість оптимального розміщення своїх підприємств у різних країнах з урахуванням розмірів їх внутрішнього ринку, темпів економічного зростання, ціни і кваліфікації робочої сили, цін і доступності інших економічних ресурсів, розвиненості інфраструктури, а також політико-правових чинників, серед яких найважливішим є політична стабільність;

• можливість акумулювання капіталу в рамках всієї системи ТНК, включаючи позикові кошти в країнах розміщення зарубіжних філій, і вкладання його в найбільш вигідних для компанії обставинах і місцях;¹

• використання у власних цілях фінансових ресурсів усього світу. Джерелами їх фінансування є не лише і не так головні американські компанії, як фізичні та юридичні особи з приймаючих третіх країн. Для цього зарубіжні філії ТНК широко використовують позики комерційних і фінансових інститутів приймаючої держави і третіх країн, а не лише країн базування материнської компанії;

• постійна інформованість про кон'юнктуру товарних, валютних і фінансових ринків у різних країнах, що дає змогу оперативно переводити потоки капіталів у країни, де формуються сприятливі умови для отримання максимального прибутку, й водночас розподіляти фінансові ресурси з мінімальними ризиками (у тому числі ризиками від коливання курсів національних валют);

• постійне удосконалення раціональної організаційної структури, яка перебуває під пильним контролем керівництва ТНК; досвід міжнародного менеджменту, у тому числі оптимальної організації виробництва і збуту, підтримання високої репутації фірми. Джерела ефективної діяльності такого типу є динамічними: вони збільшуються із зростанням активів компанії і диверсифікації її діяльності.

Необхідними умовами реалізації цих джерел є надійний і недорогий зв'язок головної компанії із зарубіжними філіями, широка мережа ділових контактів зарубіжної філії з місцевими фірмами приймаючої країни, уміле використання нею можливостей, наданих законодавством цієї країни. Таким чином, спостерігається зростання зовнішньоекономічної діяльності, в якій ТНК є торговцями, інвесторами, розповсюджувачами сучасних технологій, стимуляторами міжнародної трудової міграції. Вони відіграють провідну роль в інтернаціоналізації виробництва, в процесі розширення і поглиблення виробничих зв'язків між підприємствами різних країн.¹ Адже, механізм функціонування сучасних ТНК заснований на тому, що всі елементи їх багатонаціональної і транснаціональної структури функціонують як єдиний злагоджений механізм у відповідності зі стратегією головної компанії. ТНК отримують колосальні економічні переваги, що виникають з можливостей розвитку їх внутрішньофірмових відносин, які мають транснаціональний, транскордонний характер, а також вдосконалення механізмів міжфірмового співробітництва.

Важливою особливістю сучасних ТНК є груповий рівень управління, в тому числі створення стратегічних центрів господарювання, що викликано необхідністю більш чіткої координації діяльності окремих виробничих підрозділів в умовах ускладнення всіх видів та рівнів зв'язків ТНК і збільшення масштабів їх діяльності. Американські, японські та західноєвропейські ТНК мають в організації управління специфічні особливості, зумовлені історичними умовами та національною специфікою. При цьому японські компанії більш централізовані, ніж американські і західноєвропейські, однак разом з тим японський стиль управління базується на прийнятті групових рішень і узгодження дій.¹

У цілому загальна тенденція така, що скорочуючи бюрократичний апарат, раціоналізуючи систему управління і рекламну діяльність, глибше освоюючи старі і проникаючи на нові зовнішні ринки, ТНК будуть підвищувати ефективність свого функціонування у світовій економіці. Головним же фактором підвищення ефективності діяльності ТНК є вдосконалення управління на всіх рівнях їх структури, націлене на оптимальне поєднання централізації і децентралізації, що забезпечує високий ступінь кооперації.