Загальна частина:

Ця Стратегія визначає сутність та сучасні напрями державної політики щодо наркотиків, що формується на засадах інтегрованого і збалансованого підходу до зменшення обсягу пропонування наркотиків, що знаходяться в незаконному обігу, та зниження попиту на них, подолання наркоманії як небезпечного соціального явища.

Мета, завдання та принципи наркополітики

Стратегія визначає з урахуванням реального стану суспільних відносин і міжнародних зобов’язань України чинники формування та реалізації наркополітики.

Метою Стратегії є забезпечення розв’язання проблеми наркотиків у суспільстві в інтересах людини, надійного захисту громадського здоров’я і безпеки держави від загрози поширення наркоманії та наркозлочинності.

Стратегією визначаються напрями і механізми скорочення незаконної пропозиції наркотиків та попиту на них, досягнення балансу в наркополітиці держави між каральними заходами щодо незаконного обігу наркотиків і забезпеченням їх доступності в медичних цілях.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

• забезпечення стабільного надійного існування та життєдіяльності нації, збереження її фізичного і морального здоров’я;

• зниження рівня загострення соціальних ризиків для особи, суспільства, держави;

• забезпечення належного державного контролю за обігом наркотиків, а також розроблення і здійснення комплексу заходів щодо зменшення обсягу незаконного розповсюдження наркотиків на території України;

• концентрація зусиль суб’єктів наркополітики на профілактиці наркоманії, виробленні захисних бар’єрів окремої особи і всього суспільства та сприянні формуванню здорового способу життя;

• організація раннього виявлення незаконного вживання наркотиків як передумови запобігання захворюванням та ефективного лікування від наркозалежності;

• досягнення єдності та узгодженості в діях суб’єктів формування та реалізації наркополітики;

• удосконалення заходів протидії незаконному обігу наркотиків і пов’язаній з ним корупції, підрив економічних засад функціонування наркобізнесу;

• реалізація наркополітики з урахуванням особливостей регіонів;

Я ознайомився з наказом про затвердження Інструкції про порядок підготовки матеріалів для направлення хворих на наркоманію на примусове лікування до спеціалізованих лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я України та передачі цих матеріалів до суду.

Відповідно до Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» (далі –Закон) (62/95-ВР) на примусове лікування від наркоманії до спеціалізованих лікувальних закладів органів охорони здоров’я ( неповнолітні, які досягли шістнадцятирічного віку, - до спеціалізованих лікувально-виховних закладів) може бути направлена за рішенням суду терміном до одного року особа, яка визнана хворою на наркоманію, але ухиляється від добровільного лікування або продовжує після лікування вживати наркотичні засоби без призначення лікаря, і стосовно якої, у зв’язку з її небезпечною поведінкою, до органів внутрішніх справ або прокуратури звернулися близькі родичі чи інші особи.

Робота реабілітаційного центру "Сходи" з алкозалежними. Алкоголі́зм — захворювання, що викликається систематичним вживанням алкогольних напоїв, що характеризується патологічним потягом до них, призводить до психічних і фізичних розладів та порушує соціальні стосунки особи, яка страждає цим захворюванням. Найважчою стадією є синдром фізичної залежності від алкоголю, при якому раптове припинення його вживання може викликати такі абстинентні симптоми, як тремор,страх, галюцинації або марення.

Алкоголізм характерний психо-фізичною залежністю від алкоголю, основою якої є наявність алкоголю в обмінних процесах людського організму, розвивається внаслідок хронічного зловживання спиртними (алкогольними) напоями. У ширшому розумінні алкоголізм — сукупність шкідливих звичок, пов'язаних із зловживанням алкоголем, впливів на здоров'я, життя, працю і добробут людей. Психологічно має дві стадії: звичка та хвороба.

Алкоголізм, або алкогольна залежність, асоціюється з рядом ознак:

1. Хворобливий потяг до алкоголю;

2. Ріст толерантності (зростає витривалість до великої кількості алкоголю);

3. Втрата кількісного контролю;

4. Наявність синдрому відміни або абстинентного синдрому.

5. Є кілька основних способів позбавлення від алкоголізму. Серед них виділимо наступні:

6. Підшивання препарату " Еспераль " . Цей препарат - це спеціальні стерильні таблетки. Вони вшиваються пацієнтові в м'язову тканину. Після того , як відбулася імплантація препарату , в організмі людини на однаковому рівні підтримується препарату дисульфіраму . Еспераль несумісний з алкоголем , через що неможливо застосовувати спиртне під час дії пошивки .

7. Цей препарат підшивають в сідничної або окололопаточной області. На сьому добу вже знімається шов. Лікування алкогольної залежності препаратів Еспераль проводиться строком на 5 років. Хотілося б також зазначити, що в зараз існують різні модифікації даного препарату.

8. . Хімічний захист від алкогольної залежності. При такому способі лікування відбувається введення препарату Дисульфирам . Принцип дії такого методу ідентичний , як і дія препарату Еспераль . Цей метод є щадним , помітно знижує тягу до спиртного.

9. Гелева ін'єкція . При такому методі боротьби з алкоголізмом відбувається підшкірне введення препарату Еспераль - гель , який характеризується дуже жорстким стримуючим ефектом. У даному випадку відбувається 100 %-ва блокада можливості вживання алкоголю. Ця процедура рекомендується найбільш важкохворим клієнтам , вона дає дуже сильний ефект.

10. Голковколювання . Суть полягає в тому , що виявляється вплив на певні точки організму людини спеціальними срібними або сталевими голками масажем або прижиганиями . Така процедура має мало побічних ефектів і протипоказань.

11. Необхідно відзначити , що всі алко-блокатори можна розділити на 2 групи : це підшивка і внутрішньом'язова ін'єкція . Один лише укол пацієнтові може назавжди позбавити його тяги до спиртного.

Також я ознайомся с нормативною базою України щодо вживаня алкоголю: Рекомендація Ради 2001/458/ЄС "Щодо вживання алкогольних напоїв молоддю, особливо дітьми та підлітками" від 5 червня 2001 року.

Дана рекомендація дає чітку інформація. щодо профілактики, та застереження вживання алкогольних напоїв серед молоді.

Також я ознайомився з Законом України в якому йдеться про основні засади державної політики у сфері профілактики алкоголізму, наркоманії та токсикоманії.

Згідно з цим законом :

• наркотичні засоби – речовини природні чи синтетичні, препарати, рослини, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

• наркоманія – психічні і поведінкові розлади, зумовлені залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини;

• незаконне вживання наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин – вживання наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин без наявності медичних показань щодо вживання таких засобів і речовин та без призначення лікаря (у немедичних цілях);

• особа, хвора на наркоманію, – особа, якій за результатами наркологічного обстеження, проведеного на підставах і в порядку, передбачених законом, встановлено діагноз “наркоманія”;

• профілактика алкоголізму, наркоманії та токсикоманії – система правових, економічних, організаційних, соціальних, медичних, культурних, педагогічних, інших заходів, спрямованих на попередження виникнення алкоголізму, наркоманії та токсикоманії, усунення причин і умов, що сприяють формуванню залежності від алкоголю, наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин, розвитку можливих негативних соціальних наслідків і шкоди здоров’ю, що завдається внаслідок зловживання спиртними напоями та незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин, а також медико-соціальну, соціальну і трудову реабілітацію.

Завданнями цього Закону є:

• створення правових і організаційних та інших умов для здійснення діяльності у сфері профілактики алкоголізму, наркоманії та токсикоманії;

• визначення основних принципів і напрямів державної політики у сфері профілактики алкоголізму, наркоманії та токсикоманії;

• визначення повноважень Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері профілактики алкоголізму, наркоманії і токсикоманії;

• створення і забезпечення умов, що сприятимуть попередженню і зменшенню вживання спиртних напоїв і незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин, негативних соціальних наслідків і шкоди здоров’ю людини, що завдається внаслідок зловживання спиртними напоями і незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин, як для особи, яка їх вживає, так i для суспільства в цілому;

• удосконалення системи раннього виявлення осіб, віднесених до групи ризику, чи осіб, які зловживають спиртними напоями або незаконно вживають наркотичні засоби, психотропні та токсичні речовини;

• попередження правопорушень, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин;

• поліпшення інформаційного забезпечення населення щодо алкогольної та наркотичної ситуації в країні, можливих негативних соціальних наслідків та шкоди здоров’ю людини, що завдається внаслідок вживання спиртних напоїв і незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин;

• державна підтримка наукових досліджень у сфері розробки нових методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації осіб, хворих на алкоголізм, наркоманію та токсикоманію;

• удосконалення системи профілактики алкоголізму, наркоманії і токсикоманії та організації надання наркологічної допомоги;

• формування пріоритету здорового способу життя, протиалкогольних і проти наркотичних установок і навичок, насамперед серед дітей та молоді;

• координація діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб з питань профілактики алкоголізму, наркоманії та токсикоманії і протидії вживанню спиртних напоїв і незаконному вживанню наркотичних засобів, психотропних і токсичних речовин.

Робота реабілітаційного центру "Сходи" з залежними від комп'ютерних ігор

Виявлено, що комп'ютерна залежність формується набагато швидше, ніж будь-які інші традиційні залежності (від паління, наркотиків, алкоголю, азартних ігор), — у середньому 0,5—1 рік постійного захоплення з добовим навантаженням 4— 12 го­дин. Причому комп'ютерній залежності більше піддаються хлопчики —у них може формуватися адикції після 6 місяців із зазначеним вище навантаженням. Діти й підлітки зі стажем спілкування з комп'ютером від 8 місяців до 2-х років регулярного навантаження до 12 годин на добу, як правило, вже мають виразну девіантну поведінку, причому більшість із них потребує лікування в психоневрологічних диспансерах та проведення психокорекційної роботи. Проблеми, спричинені психологічною залежністю підлітків від комп'ютера, ускладнюються тим, що на даному етапі вив­чення комп'ютерної адикції лікувальна та психокорекційна робота дає повне виліко­вування лише у 52%.

Хоча сьогодні комп'ютерна залежність, порівняно з алкогольною чи наркотичною, багатьом здається менш значущою проблемою, практика свідчить, що несвоєчасне виявлення девіантної поведінки дитини, спричиненої надмірним перебуванням у кібернетичному просторі, часто закінчується її лікуванням в умовах психоневрологічного диспансеру. Низький показник виліковування від даного типу залежності свідчить про надзвичайно важливу роль профілактики психічних розладів і психологічних зміну ком­п'ютерних адиктів, яка повинна мати у своєму арсеналі, крім роз'яснювальної роботи з підлітками про наслідки надмірно­го захоплення комп'ютерною діяльністю, ще й способи оцінювання ступеня захопленості комп'ютерними іграми й методи виявлення початкової стадії формування за­лежності від комп'ютера.

Головні ознаки початку залежності:

— небажання залишити роботу або гру на комп'ютері;

—роздратування через вимушені відво­лікання;

— нездатність або небажання сплану­вати заздалегідь кінець роботи або гри на комп'ютері;

—надмірні грошові витрати на постійне оновлення програмового забезпечення та пристроїв комп'ютера;

— забування про домашні справи, на­вчання, домовленості, зустрічі тощо упро­довж роботи або гри на комп'ютері;

— нехтування власним здоров'ям, гігієною й сном на користь спілкування з комп'ютером;

— готовність задовольнятися нерегу­лярним, випадковим харчуванням, не залишаючи комп'ютера;

— відчуття емоційного піднесення під час роботи або гри на комп'ютері;

— зловживання кавою та іншими пси­хостимуляторами;

— обговорення комп'ютерної тематики з усіма, хто хоча б трохи розуміється на цьому.

Отже, людство все більш занурюється в комп'ютери й комп'ютерні мережі, і з кожним днем збільшується кількість людей, особливо дітей, які потрапляють у психологічну залежність від комп'ютерної діяльності. Це сучасна проблема. Науковці різних галузей мають об'єднатися для вивчення обговорюваного явища. Але батьки, педагоги, шкільні психологи вже зараз мають впливати на дітей, щоб уникати негативних наслідків цієї взаємодії, щоб цей сучасний технічний винахід на ім'я «комп­'ютер» дійсно сприяв розвитку дитини, а не гальмував його.

 Робота реабілітаційного центру "Сходи" від тютюнової залежності

У складі лікування тютюнопаління використовуються найбільш ефективні методи звільнення від тютюнової залежності:

- Психотерапія;

- Фітотерапія ;

- Рефлексотерапія ;

- Замісна терапія;

- Детоксикація ;

- Гомеопатія.

Кожному пацієнту підбирається індивідуальний метод лікування з урахуванням особливості особистості , характеру , віку , досвіду минулих спроб кинути курити ( вдалих і невдалих ) , стажу паління , стану здоров'я , оточення і причин необхідності кинути курити.