Завдання на встановлення відповідності

15. Встановіть відповідність між рамками топографічної карти та їх призначенням:

А Внутрішня

Б Зовнішня

В Мінутна

1 слугує для визначення географічних координат точок та нанесення точок на топографічну карту за їхніми географічними координатами

2 слугує для визначення прямокутних координат точок на карті та нанесення точок на карту за їхніми прямокутними координатами

3 слугує для обмеження картографічного зображення

4 слугує для обмеження карти від елементів допоміжного оснащення та елементів додаткової характеристики

16. Установіть відповідність між топографічними термінами та їхнім визначенням:

А Орієнтування карти за лініями місцевості

Б Орієнтування карти шляхом візування на місцевий предмет

В Визначення положення точки стояння

1 На місцевості розпізнаний надійний орієнтир, а на карті відоме положення точки стояння

2 На основі співставлення карти із місцевістю, окомірно за навколишніми предметами, а також на основі вимірювання відстаней та засічками

3 Точка стояння знаходиться на лінійному об’єкті (на дорозі, на межі, під ЛЕП, біля контуру лісу, чагарнику, полів) і її положення хоча б приблизно відоме.

4 Копія ходової лінії та бічних орієнтирів з карти на прозорий папір (кальку)

Творчі завдання

17. Для побудови топографічних карт в Україні застосовують картографічну проекцію, яку отримують шляхом проектування точок з поверхні земного еліпсоїда на бічну поверхню ..., при цьому його вісь перпендикулярна до осі Землі, а в результаті проектування на отриманій проекції не спотворюватимуться ... і … .  

 

,

і

18. Вставте пропущені слова у вирази:

Під орієнтування розуміють ... свого ... (... ...) відносно ... ... та місцевих ... .

Тестові завдання із картографії Модуль 3 Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Головними напрямками називають:

а) відносне спотворення довжин m і n;

б) відносне спотворення площ p і найбільше спотворення кутів ω°;

в) найбільше спотворення кутів ω° і спотворення форм к;

г) відносні спотворення довжин a і b.

2. Проекції, побудовані на січному циліндрі із віссю, перпендикулярною до осі Землі, називаються:

а) нормальними конічними;

б) нормальними циліндричними;

в) поперечними циліндричними;

г) навскісними конічними.

3. Запис на карті “Дж. Кук (1778 р.)” відноситься до пояснювальних написів, що вказують:

а) хронологічні рамки чи дати подій;

б) пояснення до ліній картографічної сітки;

в) власні назви та прізвища, що не відносяться до географічних об’єктів;

г) пояснення до ліній руху та переміщень.

4. Запис “Паріс”, “Іова” відноситься до ... форми передачі географічних назв іншомовного походження:

а) фонетичної;

б) перекладної;

в) транслітерації;

г) традиційної.

5. Суть картографічної генералізації полягає у:

а) відображення картографованої частини дійсності в її головних рисах;

б) продуманому спрощенні планових обрисів географічних об’єктів;

в) заміні одних (складних) класифікацій іншими (простішими);

г) заміні одних шкал (неперервних) іншими (ступінчастими).

6. Прогнозні карти – це карти, які:

а) базуються на уяві автора на основі конкретних даних;

б) дають наукове передбачення розвитку певного явища;

в) містять свідомо спотворені дані;

г) показують локалізацію та стан географічних об’єктів.

7. Запис на карті “Парі”, “Арьол” відноситься до ... форми передачі географічних назв іншомовного походження:

а) фонетичної;

б) транслітерації;

в) традиційної;

г) місцевої офіційної.

8. Цензом в картографічній генералізації називають:

а) норму відбору для показу на 1 дм² площі карти;

б) границі відбору різних категорій;

в) обмеження змісту карти необхідними даними;

г) продумане спрощення обрисів об’єктів.

9. Зміну в часі явищ, локалізованих на лініях, передається:

а) поєднанням знаків руху;

б) поєднанням лінійних знаків;

в) поєднанням ареалів;

г) поєднанням ізоліній.

10. Абсолютним показником картографування є:

а) площа загального житлового фонду у районах області (млн. м²);

б) площа житлового фонду, що припадає на одного жителя району (м²);

в) площа сільськогосподарських угідь, що припадає на одного жителя району (га);

г) густоту сільського населення по районах області (чол. / км²).