- •Питання до контрольної роботи з предмету «фізіологія»
- •Порівняйте різни види фізіологічної регуляції функцій в організмі.
- •Опишіть властивості та будову клітинної мембрани.
- •Охарактеризуйте основні види трансмембранного транспорту.
- •Охарактеризуйте загальні властивості збудливих тканин.
- •Охарактеризуйте електричні явища у збудливих тканинах.
- •Охарактеризуйте потенціал дії, його фази, іонний механізм виникнення потенціалу дії.
- •Опишіть види іонних каналів, дайте їм порівняльну характеристику.
- •Опишіть види синапсів та їхні властивості.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику синапсу.
- •Охарактеризуйте будову та властивості нервових волокон.
- •Охарактеризуйте закони проведення збудження по нервових волокнах.
- •Дайте порівняльну характеристику різним видам нейронних ланцюгів.
- •Охарактеризуйте фізіологічні властивості гладеньких м'язів.
- •Опишіть властивості скелетних м'язів. (див. Лекцію)
- •Поясніть механізм м'язового скорочення. (див. Лекцію)
- •Охарактеризуйте процес втомлення м'язів, природа втомлення, основні закономірності розвитку втомлення.
- •Охарактеризуйте основні типи м’язових скорочень. (див. Лекцію)
- •Опишіть функції цнс, характеристику нейрона, види нейронів.
- •Опишіть значення нейроглії для функціонування нервової системи, її види.
- •Охарактеризуйте поняття про нервовий центр, механізм і закономірності виникнення збудження в нервових центрах, властивості нервових центрів.
- •Опишіть загальні принципи рефлекторної діяльності цнс, рефлекторну дугу, її роль та складові рефлекторної дуги.
- •Охарактеризуйте різні види рефлексів.
- •Поясніть різницю між «теоріями нервізму» Сєченова та Павлова.
- •Поясніть основні принципи «теорії функціональних зв’язків» Анохіна.
- •Поясніть відмінності між позитивним та негативним зворотнім зв’язком.
- •Охарактеризуйте принцип домінанти в діяльності цнс.
- •Опишіть електроенцефалографію як метод дослідження цнс.
- •Охарактеризуйте функціональну роль спинного мозку, рефлекси спинного мозку.
- •Пояснити роль довгастого мозку в організації рухових функцій, життєво важливі центри довгастого мозку.
- •Пояснити роль заднього мозку в організації рухових функцій.
- •Пояснити функції кожного з відділів проміжного мозку.
- •Пояснити функції кожного з відділів середнього мозку.
- •Пояснити роль ретикулярної формації інтегративній діяльності цнс.
- •Пояснити роль лімбічної системи у функціонуванні цнс.
- •Пояснити значення базальних гангліїв у функціонуванні цнс.
- •Пояснити значення різних ділянок кори великих півкуль у функціонування цнс.
- •Опишіть загальний план будови вегетативної нервової системи, фукціональні особливості, вегетативну рефлекторну дугу.
- •Поясніть відмінності вегетативної нервової системи від соматичної.
- •Охарактеризуйте процес передачі збудження в синапсах вегетативної рефлекторної дуги, вегетативні рефлекси, клініко-фізіологічний аспект.
- •Опишіть функціональні особливості метасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, медіатори.
- •Поясніть фізіологічну роль гормонів чоловічих статевих залоз.
- •Дайте загальну характеристику крові та її функціям.
- •Опишіть фізико-хімічні властивості крові.
- •Опишіть та порівняйте буферні системи крові.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику еритроцитам.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику гранулоцитам.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику агранулоцитам.
- •Охарактеризуйте види гемолізу, їх фізіологічне та клінічне значення.
- •Охарактеризуйте система коагулянтів та антикоагулянтів крові. Нервова регуляція вегетативних функцій.
- •Метасимпатична нервова система
- •Парасимпатична нервова система
- •Симпатична система
- •Парасимпатична нервова система
- •Метасимпатична нервова система
Охарактеризуйте загальні властивості збудливих тканин.
Збудливі тканини-це структури,які збуджуються спонтанно або під дією подразника(нервова тканина,м`язова тканина,залозиста тканина).
Властивості збудливих тканин:
1.Збуджуваність-здатність змінювати свою активність під дією подразника.
2.Провідність-це здатність проводити збудження.
3.Скоротливість-це здатність розвивати силу або напругу при збуджені.
4.Функціональна рухомість-це здатність до рефмічної активності.
5.Виділення секретів або медіаторів.
Охарактеризуйте електричні явища у збудливих тканинах.
Класифікація:
Бiопотенцiали – загальна назва усіх видів електричних процесів у живих системах.
Потенціал ушкодження – історично перше поняття про електричну активність живого (демаркаційний потенціал). Це різниця потенціалів між неушкодженою і ушкодженої поверхнями живих збудливих тканин (м’язи, нерви). Розгадка його природи призвела до створення мембранної теорії бiопотенціалiв.
Мембранний потенціал (МП)- це різниця потенціалів між зовнішньою і внутрішньою поверхнями клітини (м’язового волокна) у спокою. Звичайно МП, або потенціал спокою, складає 50-80 мВ, зі знаком «-» всередині клітини. При збудженні клітини реєструється потенціал дії - швидка зміна мембранного потенціалу під час збудження.
Рецепторний (генераторний) потенціал – зміна МП рецепторних клітин під час їх збудження.
Постсинаптичнi потенціали (варіанти: збудливий постсинаптичний потенціал – ЗПСП, гальмiвний постсинаптичний потенціал – ГПСП, окремий випадок збудливого постсинаптичного потенціалу – ПКП – потенціал кiнцевоi пластинки).
Викликаний потенціал – це потенціал дії нейрона, що виникає у відповідь на збудження рецептора, що несе інформацію до цього нейрона.
ЕКГ (грама), ЕЕГ, ЕМГ (мiограмма) – відповідно – сумарна електрична активність серця, мозку, скелетних м’язів при їх збудженні.
Охарактеризуйте потенціал дії, його фази, іонний механізм виникнення потенціалу дії.
Потенціал дії (ПД) – швидка високо амплітудна зміна потенціалу мембрани збудливої клітини при її збуджені; при цьому відбувається перезарядження мембрани; забезпечує передачу збудження від однієї клітини до іншої.
Фази розвитку потенціалу дій:
1.Фаза деполяризації:
Подразник що діє на клітинну мембрану запускає процес надходження в середину іонів Na+; при цьому в середині клітини спостерігається надлишок позитивно заряджених іонів; на зовні мембрани надлишок негативно заряджених іонів; різниця потенціалів між поверхнями мембрани зменшується; поступово зникає.
2.Фаза реверсполярізації:
В результаті надлишку позитивно заряджених іонів на внутрішній поверхні мембрани відбувається її перезарядження;тобто зовні мембрана стає негативно заряджена, в середині негативно заряджена.
3.Фаза реполярізації:
Поступово вхід в клітину Na+ припиняється але розпочинається вихід з клітини К в наслідок чого з середини клітини забирається надлишок позитивно заряджених що поступово призведе до відновлення мембранного потенціалу спокою
4.Фаза гіперполярізації:
В результаті того що іони К здатні виводити надлишок позитивно заряджених іонів на зовні клітини відбувається відновлення МПС.