
- •Питання до контрольної роботи з предмету «фізіологія»
- •Порівняйте різни види фізіологічної регуляції функцій в організмі.
- •Опишіть властивості та будову клітинної мембрани.
- •Охарактеризуйте основні види трансмембранного транспорту.
- •Охарактеризуйте загальні властивості збудливих тканин.
- •Охарактеризуйте електричні явища у збудливих тканинах.
- •Охарактеризуйте потенціал дії, його фази, іонний механізм виникнення потенціалу дії.
- •Опишіть види іонних каналів, дайте їм порівняльну характеристику.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику синапсу.
- •Опишіть види синапсів та їхні властивості.
- •Охарактеризуйте будову та властивості нервових волокон.
- •Охарактеризуйте закони проведення збудження по нервових волокнах.
- •Дайте порівняльну характеристику різним видам нейронних ланцюгів.
- •Охарактеризуйте фізіологічні властивості гладеньких м'язів.
- •Опишіть властивості скелетних м'язів. (див. Лекцію)
- •Поясніть механізм м'язового скорочення. (див. Лекцію)
- •Охарактеризуйте процес втомлення м'язів, природа втомлення, основні закономірності розвитку втомлення.
- •Охарактеризуйте основні типи м’язових скорочень. (див. Лекцію)
- •Опишіть функції цнс, характеристику нейрона, види нейронів.
- •Опишіть значення нейроглії для функціонування нервової системи, її види.
- •Охарактеризуйте поняття про нервовий центр, механізм і закономірності виникнення збудження в нервових центрах, властивості нервових центрів.
- •Опишіть загальні принципи рефлекторної діяльності цнс, рефлекторну дугу, її роль та складові рефлекторної дуги.
- •Охарактеризуйте різні види рефлексів.
- •Поясніть різницю між «теоріями нервізму» Сєченова та Павлова.
- •Поясніть основні принципи «теорії функціональних зв’язків» Анохіна.
- •Поясніть відмінності між позитивним та негативним зворотнім зв’язком.
- •Охарактеризуйте принцип домінанти в діяльності цнс.
- •Опишіть електроенцефалографію як метод дослідження цнс.
- •Охарактеризуйте функціональну роль спинного мозку, рефлекси спинного мозку.
- •Пояснити роль довгастого мозку в організації рухових функцій, життєво важливі центри довгастого мозку.
- •Пояснити роль заднього мозку в організації рухових функцій.
- •Пояснити функції кожного з відділів проміжного мозку.
- •Пояснити функції кожного з відділів середнього мозку.
- •Пояснити роль ретикулярної формації інтегративній діяльності цнс.
- •Пояснити роль лімбічної системи у функціонуванні цнс.
- •Пояснити значення базальних гангліїв у функціонуванні цнс.
- •Пояснити значення різних ділянок кори великих півкуль у функціонування цнс.
- •Опишіть загальний план будови вегетативної нервової системи, фукціональні особливості, вегетативну рефлекторну дугу.
- •Поясніть відмінності вегетативної нервової системи від соматичної.
- •Охарактеризуйте процес передачі збудження в синапсах вегетативної рефлекторної дуги, вегетативні рефлекси, клініко-фізіологічний аспект.
- •Опишіть функціональні особливості метасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, медіатори.
- •Поясніть фізіологічну роль гормонів чоловічих статевих залоз.
- •Дайте загальну характеристику крові та її функціям.
- •Опишіть фізико-хімічні властивості крові.
- •Опишіть та порівняйте буферні системи крові.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику еритроцитам.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику гранулоцитам.
- •Дайте морфо-функціональну характеристику агранулоцитам.
- •Охарактеризуйте види гемолізу, їх фізіологічне та клінічне значення.
- •Охарактеризуйте система коагулянтів та антикоагулянтів крові. Нервова регуляція вегетативних функцій.
- •Метасимпатична нервова система
- •Парасимпатична нервова система
- •Симпатична система
- •Парасимпатична нервова система
- •Метасимпатична нервова система
Пояснити функції кожного з відділів проміжного мозку.
Проміжний мозок складається з трьох частин: таламус, гіпоталамус, епіфіз.
Таламус- передає нервові імпульси від всіх рецепторів, окрім нюхових до кори великих півкуль, розподіляє нервові імпульси від органів чуттів до конкретних зон кори великих півкуль; тут розташовані вищі центри больової чутливості та задоволення.
Гіпоталамус-головний координатор та регулятор ВНС; забезпечує виконання складних рухових рефлексів, координує роботу ендокринної системи, контролює вживання їжі та води, температуру тіла, утворення біологічно активних речовин, регулює роботу гіпофіза, розташовані тут центри голоду, спраги, сну, поведінкових реакцій, що пов’язані з розмноженням.
Епіфіз-залоза внутрішньої секреції.
Пояснити функції кожного з відділів середнього мозку.
Середній мозок (СрМ) за участі сітчастої речовини опрацьовує аферентну інформацію, яка поступає в спинний та задній мозок. Нова інформація поступає в СрМ від зорових та слухових рецепторів. Її опрацювання відбувається в ядрах передніх (від зорових рецепторів) та нижніх (від слухових рецепторів) горбків. На основі опрацьовання інформації від усіх цих рецепторів СрМ здійснює контроль за станом зовнішнього та внутрішнього середовища організма.
Важливими надсегментарними руховими ядрами СрМ є:
1) червоні ядра – від них інформація від нейронів спинного мозку передається по шляхах що перехрещуються;
2) ретикулярна формація;
3) чорна субстанція – знаходиться в середньому мозку, але функціонує як єдине ціле з базальними ядрами.
Руброспінальні впливи характеризуються активацією - та -мотонейронів флексорів та гальмуванням - та -мотонейронів екстензорів. Ці впливи протилежні вестибулоспінальним. Завдяки руброспінальним впливам тонус м’язів мезенцефальної тварини більш рівномірніший, ніж у децереброваної (тонус флексорів та екстензорів більш збалансований). Тому, поза мезенцефальної тварини нормальна. Тобто, посилена антигравітаційна поза децереброваної тварини перетворюється в нормальну у мезенцефальної завдяки руброспінальним впливам.
За участю рухових ядер СрМ здійснюються позо-тонічні рефлекси двох видів:
1.Випрямні – забезпечують відновлення порушеної пози. У тварин, що мають шию, випрямні рефлекси мають 2 фази:
а) Рефлекс випрямлення голови – він починається з подразнення отолітових вестибулорецепторів у відповідь на порушення нормального положення голови в просторі (наприклад при падінні). Рівень замикання цього рефлексу – СрМ. Для його здійснення необхідна участь червоних ядер та РФ СрМ. По низхідних шляхах від цих структур інформація передається до мотонейронів спинного мозку, перерозподіл тонусу м’язів шиї, голова набуває нормальне положення в просторі (тім’ячком доверху).
б) Рефлекс випрямлення тулуба – починається з подразнення пропріорецепторів шиї, що спричиняється рефлексом випрямлення голови, так як при цьому відновлюється нормальне положення голови у просторі, але порушується її нормальне положення відносно тулуба. Вхід інформації від пропріорецепторів шиї здійснюється на рівні спинного мозку, підйом до надсегментарних структур СрМ, обробка цієї інформації, передача до мотонейронів спинного мозку, до м’язів, які забезпечують відновлення нормального положення тулуба відносно голови у просторі.
2. Стато-кінетичні – забезпечують збереження пози рівноваги при русі з прискоренням. При русі з лінійним прискоренням збуджуються отолітові рецептори, а при русі з кутовим прискоренням – рецептори півколових канальців. Вхід цієї інформації в ЦНС здійснюється на рівні заднього мозку, підйом до структур СрМ, обробка та передача низхідними шляхами до мотонейронів спинного мозку, перерозподіл тонусу м’язів, який забезпечує збереження рівноваги під час руху з прискоренням. Важливим компонентом стато-кінетичних рефлексів є присінково-окорухові рефлекси, ністагм очей, більш продовжена фіксація предметів в полі зору під час руху, краща орієнтація в просторі, більш надійне збереження пози при русі.
Ще раз підкреслимо, що рівень замикання випрямних та стато-кінетичних рефлексів – СрМ. Тому, їх можливо отримати у мезенцефальної тварини і неможливо у децереброваної чи спінальної.
За рахунок обробки інформації від зорових та слухових рецепторів (за участю ядер чотирьох горбків) рухові ядра СрМ забезпечують здійснення орієнтаційних рефлексів – у відповідь на сильні звукові та світлові подразники мезенцефальна тварина повертає голову в бік подразника, насторожує вуха, в неї дещо посилюється тонус флексорів – тварина ніби готується до відповіді на цей подразник.
Роль СрМ в здійсненні фазичних реакцій залежить від рівня організації тварини:
- мезенцефальні земноводні (жаба) здатні до локомоцій – руху у просторі (стрибають, плавають);
- кішки та собаки не здатні до локомоцій, але здійснюють локомоторні синергії – злагоджені рухи кінцівок, що нагадують акт ходьби: їх інтегрують структури СрМ разом з структурами заднього та спинного мозку.
У людини СрМ не забезпечує формування нормальної антигравітаційної пози в спокої та підтримання її при русі. Для здійснення всіх цих функцій у людини необхідна участь кори великих півкуль (принцип кортикалізації функцій).