4. Психологічний клімат групи і колективу.

Категорія "психологічного клімату" - це поняття, що належить соціальній психології і характеризує будь-який соціум. В контексті нашої проблеми доцільно вважати організаційну структуру, тобто професійну групу, не просто соціумом, а мікросоціумом, а психологічний клімат - соціально-психологічним кліматом.

Рівень сформованості в організаційній структурі сприятливого соціально-психологічного клімату є одним з показників успішної діяльності керівника.

Створення здорового соціально-психологічного клімату в організаційній структурі є метою і результатом діяльності керівника, а отже - індикатором її успішності. Перш ніж назвати шляхи створення сприятливого соціально-психологічного клімату, визначимо, які фактори на нього впливають, з'ясуємо зміст діяльності керівника у розв'язанні даної проблеми.

Соціально-психологічний клімат професійної групи — це притаманний певній організаційній структурі стійкий психічний настрій, який здійснює значний вплив на взаємини людей, їх ставлення до праці та навколишнього середовища.

Він народжується взаєминами людей, що належать до організаційної структури.

Психічний настрій, як вважає відомий соціальний психолог Б.Паригін, може бути предметним (спрямованість психіки на процес діяльності) та емоційним, тональним (переживання задоволеності та незадоволеності діяльністю, її результатами).

Як же створюється соціально-психологічний клімат?

Було б неправильно вважати, що він відображає суму настроїв людей, які спільно працюють. Прийнятніше - атмосфера спілкування під час якої відбувається взаємовплив настроїв. Результати тут не завжди однозначні, адже веселий настрій однієї людини не завжди породжує відповідний настрій іншої, та навпаки.

Наприклад, викладач читає лекцію. Щоб вона була вдалою, він повинен пам'ятати, про що говорити, як почати і закінчити лекцію. Все це забезпечує предметний бік його настрою. Під час лекції він відчуває, що студенти активно включилися у навчальний пошук, добре сприймають матеріал. У лектора виникає позитивна емоція задоволення (емоційний або тональний настрій). Лекцію закінчено. Викладач з посмішкою повертається на кафедру. (На нього дивляться інші викладачі і теж починають посміхатися). Його настрій передається колегам.

За соціально-психологічним механізмом зараження та наслідування цей приклад буде можливий за умови, що всі присутні відчувають до цього викладача симпатію (позитивне ставлення). Якщо ж хтось із присутніх ставиться до нього негативно, то його радість викликатиме протилежні емоції (наприклад, обурення, заздрість).

Отже, у соціально-психологічному кліматі поєднуються в складному сполученні всі емоційні стани людей в їх різноманітних проявах.

Психологи визначили та описали умови, які сприяють зародженню симпатій та антипатій. М.Обозов перелічує необхідні умови.

Для зародження симпатій:

1. Співпраця, що передбачається чи реально здійснюється.

2. Приємна поведінка іншого.

3. Схожість ставлення до життєвих цінностей та цілей.

4. Зближення позицій уявлень про власне "Я" та розбіжність у визнанні найважливіших якостей.

5. Точна, правильна оцінка позитивних та негативних якостей особистості.

Для зародження антипатій: 1.Умови суперництва та конкуренція.

2.Неприємна поведінка іншого (манери, жести тощо).

3.Розбіжності у ставленні до життєвих цінностей (родина, робота, місце в житті тощо).

4.Розбіжність уявлень про власне "Я".

Для створення здорового, сприятливого соціально-психологічного клімату керівнику доцільно мати загальне уявлення про основні його риси. Зрозуміло, що кожна організаційна структура має своє неповторне обличчя, але існують деякі загальні ознаки позитивного клімату. Основними рисами здорового соціально-психологічного клімату є: стійка атмосфера взаємної уваги, шанобливе ставлення до людини, дух товариськості, які поєднуються з внутрішньою дисципліною, принциповістю, відповідальністю, вимогливістю, як до інших, так і до себе (за Н.Коломийським).

Схематично це можна зобразити так:

"Суб'єктивні ознаки" сприятливого психологічного клімату, окрім раніше названих, включають:

а) можливість для членів організаційної структури вільно виявляти власні думки під час обговорення питань;

б) відсутність тиску керівника на підлеглих, надання їм права приймати значимі для професійної групи рішення;

в) достатня інформованість членів професійної групи про його завдання та стан справ під час їх виконання;

г) задоволеність приналежністю до організаційної структури;

д) відповідальність кожного члена за стан справ у професійній групі.

Адекватним показником психологічного клімату є частота конфліктів. І тут треба глибше вивчати зміст конфліктів, спрямованість учасників, але вже сам факт великої кількості конфліктів примушує замислитись про стан психологічного клімату.

Б.Паригін у своїй книзі "Соціально-психологічний клімат колективу" зазначає, що одним із показників клімату вважається рівень травматизму, захворювань. Підставою для цього є встановлений вченими факт: велика кількість конфліктів, коли нервова система часто зазнає негативного впливу (наприклад, кожній хвилині конфлікту в науковому колективі відповідає 12-20 хвилин післяконфліктного напруження), має, як наслідок, різке зростання таких захворювань, як інфаркт міокарда.

Отже, намагаючись гуманізувати управління, в першу чергу потрібно зробити все для організації соціально-психологічного мікроклімату в організаційній структурі.

Щоб описати шляхи формування сприятливого соціально-психологічного клімату, потрібно з'ясувати основні фактори впливу:

а) зміст праці та ступінь задоволення людей роботою; б) умови праці й побуту та задоволеність ними;

в) ступінь задоволення характером міжособистісних стосунків

г) стиль керівництва, особистість керівника та задоволеність ними.

Для забезпечення підвищення рівня задоволеності людей результатами праці керівнику доцільно дотримуватись таких правил:

а) при доборі кадрів намагатися прийняти на роботу фахівців, які люблять свою справу і мають потенційні можливості для вдосконалення майстерності;

б) за наявності умов максимально враховувати побажання співробітників організаційної структури щодо виконання конкретних обов'язків;

в) справедливо оцінювати діяльність співробітників, | відзначати всі позитивні якості праці й ставлення до неї;

г) звертати увагу на період трудової адаптації новопризначених співробітників.

Важливу роль у забезпеченні позитивного психологічного настрою кожної людини і професійної групи в цілому відіграє задоволення особистості умовами праці та побуту. Тут доцільно врахувати такі умови праці, як наявність ізольованих приміщень і та їх санітарно-гігієнічний стан; естетичне оформлення, рівень обладнання. Усі названі умови залежать від стану матеріально-технічної бази.

Не можна також обійти питання про сімейний стан співробітника, задоволеність його особистим життям, що впливає на загальне психологічне відчуття.

Задоволеність людини своїм побутом, особистим життям вигідна не тільки для цієї людини, а й для всіх оточуючих.

Керівник, який прагне встановити в своїй професійній групі здоровий соціально-психологічний клімат, має виходити з того, що:

а) поліпшення матеріальної бази організаційної структури - це не тільки господарське, а й соціально-психологічне питання, успішність його вирішення впливає на мікроклімат;

б) під час оформлення інтер'єру приміщень доцільно комбінувати різні кольори для забезпечення відповідного психологічного настрою з врахуванням призначення цих приміщень (найбільш оптимальними вважають бежевий і блакитний);

в) дбаючи про поліпшення умов праці та побут кожного співробітника, керівник не тільки реалізує гуманістичний підхід, а й створює передумови сприятливого соціально-психологічного мікроклімату, що позитивно впливатиме на досягнення мети організаційної структури;