7.2. Етапи колективної генерації ідей («мозкова атака»)

Задачі прогнозування, які вирішують з допомогою методу експертних оцінок, мають два формально не зв'язані між собою елементи – визначення можливих варіантів розвитку об'єкта прогнозування та їх оцінка.

Аналіз експертного методу показує доцільність використання «мозкової атаки» для визначення можливих варіантів розвитку процесу.

Їх використання дозволяє отримати продуктивні результати за короткий період часу і залучити всіх експертів до активного творчого процесу.

Методи «мозкової атаки» можна класифікувати за ознакою наявності чи відсутності зворотного зв'язку між керівниками та учасниками «мозкової атаки» в процесі вирішення деякої проблемної ситуації.

Наявність зворотного зв'язку дозволяє концентрувати увагу учасників тільки на тих варіантах, які є цінними за тими чи іншими критеріями для вирішення проблемної ситуації.

Однак при цьому з'являється ймовірність пропуску оригінальної думки, яка є потенційною, але ще не усвідомленою в даний момент часу.

Відсутність зворотного зв'язку, тобто максимальна стимуляція висловлювань, передбачає здійснення складної та великої за обсягом роботи на етапі їх оцінки. Тому метод «мозкової атаки» передбачає розробку методу деструктивної віднесеної оцінки (ДВО), який дозволяє якісно і достатньо швидко оцінити варіанти без обмеження їх кількості.

Суть цього методу полягає в активізації творчого потенціалу спеціалістів при «мозковій атаці» проблемної ситуації, яка на початку реалізує генерацію ідей та наступне деструктуювання (критику) цих ідей з формулюванням контрідей.

Використання методу ДВО передбачає реалізацію таких 6 етапів.

1. Формування групи учасників «мозкової атаки» (кількість та склад). Оптимальну чисельність групи учасників знаходять емпіричним шляхом. Найбільш продуктивними є групи з 10…15 осіб.

Склад учасників передбачає їх цілеспрямований підбір за такими двома умовами: із осіб приблизно одного рангу, якщо учасники знають один одного, та із осіб різного рангу, якщо учасники між собою не знайомі (в цьому випадку необхідно нівелірувати кожного із учасників шляхом присвоєння йому номера з подальшим звертанням до нього тільки за номером).

Відносно необхідності спеціалізації учасника в даній сфері проблемної ситуації, то ця умова не є обов'язковою для всіх членів групи.

Навпаки, бажано, щоб у групі були спеціалісти з інших сфер знань, які володіють високим рівнем загальної ерудиції і розуміють суть проблемної ситуації.

2. Складання проблемної записки учасника «мозкової атаки». Вона складається групою аналізу проблемної ситуації і включає опис методу дво та опис проблемної ситуації.

Опис методу ДВО повинен передбачати:

• опис принципу, який є підставою методу;

• опис умов, що забезпечують найбільшу ефективність «мозкової атаки» та авторство результатів атаки;

• основні правила здійснення атаки.

Опис проблемної ситуації повинен мати:

• опис причин появи проблемної ситуації;

• аналіз причин і можливі наслідки цієї проблемної ситуації (доцільно гіперболізувати наслідки, щоб гостріше відчувалась необхідність розв'язання протиріч);

• аналіз світового досвіду розв'язання подібної проблемної ситуації (якщо він є);

• класифікацію (систематизацію) існуючих напрямків розв'язання проблемної ситуації у вигляді центрального питання з ієрархією більш легких питань.