6. Дисциплінарна відповідальність державних службовців

Як зазначалося вище, інститут державної служби є комп­лексним правовим інститутом, державно-службові відносини якого регулюються нормами різних галузей права, в тому числі нормами трудового права. Так, ряд питань дисциплінарної від­повідальності державних службовців регулююється саме нор­мами трудового права.

Стаття 14 Закону «Про державну службу» передбачає особ­ливості дисциплінарної відповідальності державних службов­ців, які проявляються в тому, що правовими засадами дисцип­лінарної відповідальності є Кодекс законів про працю (трудове законодавство) і даний Закон (адміністративне законодавство). При цьому важливо зазначити, що базовим нормативним ак­том щодо дисциплінарної відповідальності державних службов­ців на даний час є саме КЗпП.

Особливістю дисциплінарної відповідальності державних службовців є те, що на відміну від кримінальної і адмініст­ративної відповідальності, чинне законодавство не передба­чає переліку посадових проступків, за які, власне, вона й наступає. Це зумовлено надзвичайною різноманітністю таких проступків. Питання щодо наявності чи відсутності посадово­го проступку у кожному конкретному випадку вирішує керів­ник державного органу, виходячи із обставин конкретної справи.

Відповідно до статті 147 КЗпП України, за порушення тру­дової дисципліни до державних службовців може бути засто­совано тільке один з таких видів стягнень, як догана або звіль­нення. Статтею 14 Закону «Про державну службу» передбача­ються заходи дисциплінарного впливу, які застосовуються до державних службовців за порушення трудової дисципліни, а саме:

• попередження про неповну службову відповідність;

• затримку до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Важливо зазначити, що ці заходи є заходами дисциплінарного впливу, а не заходами дисциплінарного стягнення. Це підтверд­жується також Положенням про ранги державних службовців (п. 4), в якому затримка у присвоєнні чергового рангу також названа заходом дисциплінарного впливу. А це означає, що застосування вказаних заходів дисциплінарного впливу не вик­лючає можливості застосування, одночасно, заходів дисципліна­рного стягнення, передбачених статтею 147 КЗпП.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок — винне, протиправне невиконання або неналежне виконання державним службовцем покладених на нього посадових обов'язків (порушення службової дисципліни), за яке передбачається дисциплінарна відповідальність. Діяння є дисциплінарним проступком за наявності трьох умов:

• якщо діяння є протиправним (не може бути проступком відмова державного службовця виконати незаконне роз­порядження керівника);

• якщо діяння є винним, тобто вчинено навмисно або з не­обережності;

• якщо не виконані або неналежно виконані саме посадові обов'язки.

Дисциплінарний проступок у більш широкому розумінні визначається як порушення трудової дисципліни. Чинне зако­нодавство не дає визначення поняття «дисципліна». Прийнято вважати, що дисципліну розуміють як точне, своєчасне і неу­хильне дотримання встановлених правовими та іншими соціа­льними нормами правил поведінки у державному та суспільно­му житті. Вона спрямована на підтримку впорядкованості й узгодженості суспільних відносин і забезпечується засобами юридичної відповідальності та механізмами державного і громадського контролю1.

В юридичній науці прийнято вважати, що порушення дер­жавним службовцем своїх обов'язків по службі є порушенням службової дисципліни, тобто специфічним різновидом порушення трудової дисципліни1.

Порушення службової дисципліни може виражатися, зокре­ма у таких діяннях, як:

• невиконання службових обов'язків, що означає невчинення державним службовцем дій, передбачених для нього як безумовних для виконання ним по службі, тобто особа повністю не виконує своїх посадових обов'язків;

• неналежне виконання службових обов'язків, тобто це такі дії державного службовця в межах його посадових повноважень, які виконуються не так, як того вимагають інтереси служби, тобто особа діє неналежно, не до кінця, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій;

• перевищення своїх службових повноважень дії службової особи, тобто це такі дії особи, яка, маючи владні повно­важення стосовно підлеглих або більш широкого кола осіб, під час виконання своїх владних чи організаційно-розпорядчих функцій виходить за межі цих повноважень;

• порушення обмежень, пов'язаних з проходженням держа­вної служби (порушення даних обмежень розглядається у розділі 6 даного підручника);

• скоєння вчинку, який ганьбить особу як державного служ­бовця, або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Для окремих видів державних службовців, дисциплінарна відповідальність передбачається дисциплінарними статутами або положеннями.

Особливість дисциплінарної відповідальності державних службовців проявляється в тому, що підставою її настання може бути: а) дисциплінарний проступок; б) адміністративний проступок; в) порушення морального характеру.