
- •1.1 Початкові дані
- •1.2 Визначення вмісту домішок в металевій частині шихти
- •1.3 Визначення кількості шлаку і встановлення шлакового режиму
- •1.4 Визначення максимально можливої кількості металевого брухту
- •1.5 Фактичні витрати брухту з урахуванням додаткового охолоджувача
- •1.6 Необхідні витрати вапна
- •1.7 Уточнення кількості шлаку
- •1.8 Попередній розрахунок кількості газу
- •1.10 Залишковий вміст домішок в металі
- •1.11 Розрахунок кількості домішок, що видаляються з металу
- •1.12 Визначення кількості і складу газу в шлаку
- •1.13 Визначення витрати дуття і тривалості продування
- •1.14 Матеріальний баланс
- •1.15 Визначення температури металу в кінці продування
- •1.17 Розрахунок розкислення металу
- •1.18 Маса і склад металу після розкислення
- •1.19 Витрати матеріалу на всю садку
1.8 Попередній розрахунок кількості газу
Приймаємо, що 80% вуглецю окислюється до СО, а 20% до СО2. В процесі продування окислюється наступна кількість вуглецю:
3,255 – 0,19 = 3,065 кг
Тоді кількість утворюваного СО:
3,065 · 28/12 · 0,8 = 5,721 кг
Тоді кількість утворюваного СО2:
3,065 · 44/12 · 0,2 = 2,248 кг
Кількість сірчистого газу SО2 визначаємо з допущення, що 5% сірки окислюється з утворенням газоподібного оксиду:
0,05 · 0,038 · (64/32) = 0,004 кг
Кількість вологи
згідно додатку А
одержуємо
= 0,064
кг
1.9 Розрахунок пригідного металу
Вихід рідкої сталі визначаємо її балансом:
а) прихід:
1) маса металевої шихти (чавуну
та брухту):
= 100 кг;
2) маса заліза, відновленого з оксидів (1.25):
,
кг (1.25)
де
,
- кількість
оксидів заліза, що вносяться, кг;
Згідно додатку А отримуємо: = 0,2992 кг; = 0,8756 кг;
0,846 кг
б) витрати:
1) вага металу, що окислюється (що перейшла в шлак у вигляді оксидів). Раніше прийнято (FeO) = 12%, (Fе2О3) = 6%. Знаючи масу всього шлаку, можна знайти масу оксидів в ньому:
0,12 · 12,61 = 1,513 кг
0,06 · 12,61 = 0,757 кг
Такій кількості оксидів відповідає наступна маса заліза, що окислюється:
1,706
кг
2) маса видалених домішок (1.26):
(1.26)
де
- сумарна маса видалених домішок, кг;
Δ[E] - кількість елементу окислюється впродовж продування, кг.
Δ[S]= Δ[S]ших- Δ[S]гот = 0,038-0,025=0,013 кг
Раніше знайдені маси всіх елементів, тоді:
4,253
кг
3) маса металу в шлаку, що втрачається у вигляді корольків (приймаємо 3% від маси шлаку):
0,378 кг
4) маса металу, що втрачається
з викидами (приймаємо 2%) складе
2 кг
5) втрати металу з пилом (чад) – формула (1.27):
(1.27)
де
- втрати металу з пилом, кг;
- об'єм газів
(чаду), м3;
- вміст заліза
в пилу, %;
- концентрація
пилу в газах, г/м3;
Приймаємо = 75%; = 100 г/м3;
- об'єм газів знаходимо по формулі (1.28):
(1.28)
де - об'єм чаду, м3;
- кількості відповідних газів,
що виділяються при продувці (розраховані
в пункті 1.8), кг.
5,816 м3
Тоді маса заліза, що втрачається з пилом, складе:
0,436 кг
6) вага сміття і окалини скрапу,
згідно додатку А отримаємо:
=
1,074 кг.
7) маса міксерного шлаку,
згідно додатку А складає
= 0,6000 кг.
в) баланс:
,
кг
де
- прихід пригідного металу, кг
= (100+0,846)-(1,706+4,253+0,378+2+0,436+1,074+0,6)
= 90,399 кг
1.10 Залишковий вміст домішок в металі
1.10.1 Марганець
Залишковий вміст марганцю в металі знаходимо по формулі (1.29):
(1.29)
де:
- залишковий вміст марганцю в металі,
%;
- загальна кількість марганцю,
що вноситься всіма видами шихтових
матеріалів (розраховується по формулі
1.30);
, - вихід пригідного металу і уточнена кількість шлаку відповідно, кг;
- константа
рівноваги реакції окислення марганцю
(розраховується по формулі
1.30);
- вміст FeO
в шлаку, %.
Загальну кількість марганцю, що вноситься всіма видами шихтових матеріалів, можна розрахувати по формулі (1.30):
(1.30)
де - загальна кількість марганцю, кг;
- кількість
марганцю, що вноситься металевою шихтою
(пункт 1.6), кг;
- кількість
MnO, що
вноситься іншими матеріалами (додаток
А), кг.
(1.30)
де - константа рівноваги реакції окислення марганцю;
- температура металу в кінці
продування, ˚К.
Вже відомо:
= 0,557 кг; (FeO)
= 12%;
= 90,399 кг;
= 12,61 кг. Згідно додатку А
маємо:
= 0,0483 кг.
=
+ 273 = 1620 + 273 = 1893˚К.
0,561
кг
1,7
Тоді:
0,194%
1.10.2 Фосфор
Залишковий вміст фосфору в металі знаходимо по формулі (1.31):
(1.31)
де:
- залишковий вміст фосфору в металі, %;
- загальна кількість фосфору,
що вноситься всіма видами шихтових
матеріалів (розраховується по формулі
1.32);
,
- вихід пригідного металу
і уточнена кількість шлаку відповідно,
кг (пункти 1.7 );
- коефіцієнт розподілу фосфору.
(1.32)
де - загальна кількість фосфору, що вноситься всіма видами шихтових матеріалів, кг;
- кількість
фосфору, що вноситься металевою шихтою
(пункт 1.6), кг;
- кількість Р2О5,
що вноситься іншими матеріалами, кг.
Вже відомо: = 0,086 кг; = 90,399 кг; = 12,61 кг; = 60.
Згідно додатку А маємо: = 0,0016 кг.
Тоді:
0,087
кг
0,021%
1.10.3 Сірка
Залишковий вміст сірки в металі знаходимо по формулі (1.33):
(1.33)
де
- залишковий вміст сірки в металі, %;
- загальна кількість сірки,
що вноситься всіма видами шихтових
матеріалів (розраховується по формулі
1.34);
, - вихід пригідного металу і уточнена кількість шлаку відповідно, кг (пункти 1.7 і 1.8);
- коефіцієнт
розподілу сірки.
(1.34)
де - загальна кількість сірки, що вноситься всіма видами шихтових матеріалів, кг;
- кількість сірки, що вноситься металевою шихтою (пункт 1.6), кг;
- кількість сірки, що вноситься іншими матеріалами, кг;
- кількість
сірки, перехідне в газову фазу, кг.
Вже відомо: = 0,038 кг; = 0,002 кг; = 90,399 кг; = 12,61 кг; = 6. Згідно додатку А маємо: = 0,0031 кг.
Тоді:
0,039
кг
0,023%