1. Стан промисловості.

У роки восьмої п'ятирічки

(1966-1970 рр.) в області було комплексно механізо- вано і автоматизовано 7 підприємств, цехів і діль- ниць, введено в дію 126 автоматичних, механічних потокових ліній, створено 84 зразки нових машин, механізмів, устаткування, апаратів і приладів. Про- мислові підприємства освоїли випуск нових марок сівалок, секцій електричних машин, електромосто- вих кранів, шахтних освітлювальних трансформато- рів, блоків управління, стабілізаторів, центрифуго- вих опор, опор для високовольтних ліній, збірних залізобетонних конструкцій вагою до 75 т, залізо- бетонних плит.

На початку 70-х років на підприємствах облас­ті працювало 72 тис. робітників. Став до ладу кіро­воградський чавуноливарний завод. Завод «Червона зірка» освоїв головні в сімействі зернових сівалки СЗ- 3,6. Тут вироблялося більше половини посівної техні­ки в СРСР. 1974 року за трудові успіхи з виробництва

посівної техніки сільсько­го господарства і у зв'язку зі 100-річчям із дня засну­вання підприємство наго­роджено орденом Жов­тневої революції.

У Кіровограді роз­почався видобуток ура­нової руди, в 1965 р. вве­дено в дію Інгульську шахту. Подальшого роз­витку набула промис­ловість Олександрії. Пе­редова бригада шахти 3-біс комбінату «Олек- сандріявугілля», добув­ши 2 680 т палива, 1970 року встановила рекорд буровугільних шахт СРСР. До ладу вступили найпо­тужніший Морозівський (25 млн. т вугілля на рік) та Протопопівський вуг­лерозрізи, Світлопільська шахта. До складу ново- створеного виробничо­го об'єднання «Олексан- дріявугілля» увійшли всі буровугільні видобувні й переробні підприємства

нівському, графітовий - у Гайворон- ському районах.

На кіровоградському заво­ді «Радій» вперше створили пересув­ні телестанції кольорового зображен­ня, які обслуговували Олімпійські ігри 1980 року в Москві. Корпуси і брас­лети для перших у СРСР електронних годинників виробляли на підприєм­стві «Сегмент». За німецькою техно­логією завод «Друкмаш» випускав по­пулярну в Радянському Союзі друкар­ську машинку «Ятрань». У с. Липняж- ці Добровеличківського району став до ладу 11-й цукрозавод Кіровоградщини. Область виробляла понад 400 тис. т цукру, що забезпечувало п'яту частину промислового виробництва краю.

Нові Медвежоярська, Миронів- ська, Новомиргородська шахти, Костян- тинівський розріз дали змогу довести видобуток бурого вугілля до 14 млн. т на рік. Вироби Олександрійського елек­тромеханічного заводу експортувались більш ніж у 40 країн світу. У м. Долин-

2. Сільське господарство.

Наприкінці 60-х

років на Кіровоградщині діяли 424 колгоспи. їх угіддя в середньому складали 4 123 га. 1970 року Кіровоградська область отримала Диплом першо- го ступеня і грошову премію Виставки передового досвіду в народному господарстві УРСР за врожай зернових 28,8 ц з гектара.

Основними виробниками тваринницької продукції стали 66 спецгоспів. На початок 1972 року в колгоспах налічувалось 39 свиноферм, 33 птахоферми. Діяли комплекси - механізо­вані ферми великої рогатої худоби. Того року

25 спеціалізованих колгоспів продали державі 165 тис. голів (51 тис. т живої ваги) великої рогатої худоби, що становило 73 % від проданої усіма кол­госпами області. За 1971-1974 роки було комплексно механі­зовано 130 ферм великої ро­гатої худоби, 34 свиноферми, 8 птахоферм.

З метою збільшення ви­робництва овочів ряд колгос­пів Кіровоградського, Олек­сандрійського та Світловод- ського районів перетворе­ні у спеціалізовані господар­ства з овочівництва. Прибут­ки колгоспів сприяли спору­дженню соціальних об'єктів на селі. У першій половині 70-х років лише в Олексан- дрівському районі збудува­ли 5 шкіл, 6 дитячих садків,

2. фельдшерсько-акушерських пункти, лікарні. На полях пра­цювали 16 тис. тракторів, 4 тис. зернокомбайнів.

Жнива у колгоспі «Зоря комунізму» с. 'Надлат Псёоартшельськогс району, 1970р.

ПГїїШТ

1977 року область зда­ла державі 1405,6 тис. т зер­на. Найкращих успіхів дося- гли трудівники Гайворонсько- го, Долинського, Ульяновсько­го, Новоархангельського, Ново- українського районів. Наступ­ного року валовий збір зер­нових склав 3 111 тис. тон. Дер­жаві було продано 1 410 тис. т зерна. У традиційному тоді

оттп £ ^ВІД БРЕЖНЕВСЬКОГО «ЗАСТОЮ» ДО ПРОГОЛОШЕННЯ

НШДІЛ О НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

колгоспі в середньому працювало 30 спеціалістів вищої і середньої кваліфікації. Майже всі голови господарств мали вищу або середню спеціальну освіту.

Спостерігалась тенденція до переїзду сільської молоді до міста, що викликало нестачу робочих рук у господарствах. На збирання врожаю щороку до села направлялись робітни­ки, службовці, інтелігенція, студенти. Колгоспи були обмежені в самостійному вирішенні питань вибору оптимальної струк­тури посівів, обсягу продажу продукції державі, цін тощо. По­значилася на сільськогосподарському виробництві загально­державна економічна, а також політична криза, обмеженість коштів, які виділялися селу на рубежі 80—90-х років. Це при­водило до дефіциту деяких продуктів харчування у державі (зокрема, на цукор вводились талони).

До відзначення клю­чових політичних ювілеїв Жовтневої революції, дня наро­дження В. Леніна, утворення СРСР залучалися десятки тисяч комуністів, комсомольці, піонери, жовтенята, позапартійні. З цього приводу з'являлися нові монументи (Леніну в До- бровеличківці, Помічній та ін.), пам'ятні знаки, меморіаль­ні дошки, назви (зокрема, вулиця 50 років Жовтня в Кіро­вограді).

Водночас мали місце ідеологічний, професійний тиск, політичні репресії щодо інших поглядів, переко­нань. У Добровеличківці, Вільшанці працював виключений

ЗодчиИ

З&ЧТОбНДДОсті^Г;

дації пільг їх працівникам, захисту укра­їнської мови, суверенізації, а потім і неза­лежності України. У назві проспекту і ме­моріальній дошці в Кіровограді було уві­чнено пам'ять В. Винниченка. З'явилися нові часописи: рухівська «Думка», приват­ні «Сходи» (Голованівськ). Облрада поча­ла видавати «Народне слово», журналіст­ська спілка - «Кіровоградські новини». Світловодська міськрада першою в об­ласті із владних структур вивісила укра­їнський національний прапор. У липні 1991 року в обласному центрі та інших насе­лених пунктах відзначили першу річни­цю Декларації про державний суверенітет України. Значний резонанс отримала па­тріотична акція галицьких марафонців під синьо-жовтим та малиновим прапорами. Частина цього легкоатлетичного пробі­гу пройшла від Гайворона до Кіровограда.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт незалежності Укра­їни. На Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року 94 % громадян облас­ті, які взяли у ньому участь, підтвердили це доленосне рішення. Відтоді почалася нова сторінка життя нашого краю.

Запитання і завдання:

1. Назвіть головні промисло­ві підприємства краю другої полови­ни 1960-1980-х рр. Які з них діють сьо­годні?

2. Охарактеризуйте основні по­казники стану сільського господар­ства регіону радянської доби.

3. Вкажіть причини кризових явищ в економіці 1980-1991 рр. Розпи­тайте родичів, у чому це виявляло­ся для мешканців вашого населеного

пункту.

4. Назвіть нові громадські ор­ганізації на рубежі 1980-1990-х рр. Які цілі переслідували їх члени?

5. Як ви думаєте, чому біль­шість населення Кіровоградщини 1 грудня 1991 року проголосувала за незалежність України?

Творчі завдання:

1. Запишіть спогад старшого родича, знайомого про його роботу на підприємстві, у колгоспі, установі, закладі, організації, громадську діяль­ність, побут і дозвілля у радянську

добу.

2. Складіть перелік головних подій з історії господарства області в середині 1960-1980-х рр. Поясніть ваш вибір.

3. Дізнайтеся у старожилів, які поселення зникли у вашому районі в 1960-1980-х роках. Знайдіть їх орієн­товне місце на карті.

4. За бібліотечними підшив­ками місцевої преси визначте осно­вну тематику публікацій на рубежі 1980-1990-х рр.

5 Для допитливих:

І Історія міст і сіл Української PCP. Кіровоградська область. - К, 1972. - 816 с.

2. Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність. - Кіровоград, 2008. - 640 с.

3. Кузик Б., Білоиіапка В. Історія та сучасність Центру України: В 2-х т. - Дніпропетровськ, 2005. -ТІ- 495 с.; Т.2.- 451 с.

4. Матеріали до проведення ювілейного уроку, присвяченого 60-річчю утворення області. Методичний вісник. - Кіровоград, 1998. - №23. - С. 19-34.

5. Сільське господарство Кіровоградщини (1944-1975). - Дніпропетровськ, 1987.-248 с.

264

Народне слово. -1991. - 4 грудня.

Загальна кількість громадян, які мають право брати участь у Всеукраїнському референдумі

Кількість громадян, які отримали бюлетені

Кількість громадян, які взяли участь у голосуванні

| Кількість громадян,

які відповіли «Так, підтверджую»

Кількість громадян,

^ які відповіли

«Ні, не підтверджую»

Кількість бюлетенів, визнаних недійсними

ш

Візитівка області - гірни­чодобувна галузь.

Кілька поколінь кірово- градців створювали потужний урановидобувний комплекс: шахти «Інгульська» (Кірово­градський район), «Смолін- ська», «Новокостянтинівська» (Маловисківський район), що входять до державного під­приємства «Східний гірничо- збагачувальний комбінат».

Далеко за межами на­шої держави відомі ПАТ «За- валлівський графітовий ком­бінат» і ТОВ «Побузький феро­нікелевий комбінат».

У 2011 р. розпочав свою трудову вахту колектив гірничо-збагачувального ком­бінату ТОВ ВКФ «Велта» на Бирзулівському родовищі іль­меніту в Новомиргородсько- му районі. За розрахунками, «Велта» незабаром видобува­тиме більш ніж 2 % на світо­вому ринку виробництва тита­нової сировини.

Смолінська шахта Скдногагірничо- уІЇигачцВальнсго к&мІЇшшщ

Провідний розробник сільськогосподарської техніки (сівалок, культиваторів) - за- вод «Червона зірка», продук- ція якого успішно реалізується на ринках України, Росії, Казах- стану, Молдови, Білорусі, Ки- таю та витримує конкуренцію з відомими світовими фірма- ми. Лідером серед країн СНД та Балтії з виробництва гідро- устаткування є ПАТ «Гідроси- ла». ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Радій» - роз- робник, виробник і постачаль- ник високотехнологічних сис- тем управління захисту для

об'єктів атомної енергетики.

Вагомий внесок у економічне зростан­ня області вносять машинобудівні підприємства Олександрії: ВАТ «НВО Етал», ВАТ «Завод «Авто- штамп», ТОВ ПКП «Інтермаш», ТОВ ТД «Укрна- соссервіс».

Містом енергетиків та будівельників нази­вають Світловодськ (Кременчуцька гідроелектро­станція, БАТ «Дніпроенергобудпром», ВАТ «Світло- водський завод теплоізоляційних та будівельних матеріалів», АТЗТ «Спецзалізобетон»).

Серед підприємств Знам'янки - найваго­мішим є ТОВ «Агропродукт». ТОВ «Геоїд» спеці­алізується на проектно-пошукових роботах для будівництва. Активно розвивається ТОВ «Екобіо- фарм», яке вирощує, заготовляє, реалізує лікар­ські однорічні і багаторічні рослини.

"Кременчуцька гідроелектростанція, м. Сбітлобсдськ, 2004р.

Майбутнє аграрного сек­тору - за великотоварним ав­томатизованим виробництвом. Прикладом цього є Компаніїв- ський свинокомплекс на 60 тис. голів, який введено у дію в 2011 році. Розпочато будівництво най­більшого в Україні молочно- тваринницького комплексу в Олександрійському районі (Укр- агроком).

Лідерами у цій галузі є ТДВ «М'ясокомбінат «Ятрань», ПП «ВК і К», ПАТ «Кіровоградолія», ПГО «АПВТ «Фірма «Ласка», підпри- ємство ТМ «Формула смаку», фі- лія ТОВ «Верес» та інші. Промис- лова група «Креатив» є одним з провідних виробників олії та ви- сокотехнологічних спеціалізова-

них жирів, маргаринів для вої промисловості.

Нові стандарти впроваджуються сьо- годні в медичну пз~ лузь області. Лише за останні роки відкрито сучасний перинаталь- ний центр у Кірово­градській обласній лі­карні, блок інновацій­них методів діагнос­тики і лікування хво­рих (судинний центр) у Кіровоградському обласному кардіоло­гічному диспансері, реабілітаційний центр в обласному онко­логічному диспансе­рі, нове діагностичне відділення Новомир- городської централь­ної районної лікарні, реконструйовано об­ласний госпіталь для інвалідів Великої Віт­чизняної війни.

Віктор Михайлович Мягкий

Григорій Миколайович Урсол

Володимир Іларіонович Яриніч

Зовсім не провінційним е суспільно-політичне життя на Кіровоградщині. Ді­ють політичні партії (зареєстровано 174 обласних осередки) та громадські органі­зації. Тут вирують пристрасті, що не поступаються столичним за напругою та дра­матизмом. Але, задля справедливості, треба сказати, що останніми роками ви­значальною ідеєю для всієї громади став місцевий патріотизм у найкращому сен­сі цього слова.

Кіровоградщина - край багатонаціональний, тут мешкають представни­ки 98 національностей і народностей. Діють громадські організації національних меншин - росіян, поляків, болгар, німців, татар, євреїв, вірмен, азербайджанців, ромів та молдаван.

Традиційним стало проведення обласних фестивалів національних культур, музичних фестивалів імені Кароля Шимановського у м. Кіровограді, фестивалю «Єднання сердець» у Вільшанському районі, тижня національних культур «Степо­ва веселка» тощо.

ШіроВогрщіьтй держіїВтй

у педшмічшш університет

ірй,,... , ілшй Шлтрмира 'Ікишинеш

'

Кіровоградський держав­ний педагогічний університет іме­ні Володимира Винниченка, Кірово­градський національний технічний університет, Кіровоградська льотна академія Національного авіаційно­го університету. Тут склалися власні наукові школи, діють наукові та екс­периментальні лабораторії. Не зара­ди слави, а в ім'я науки працюють сотні талановитих дослідників. При­кладом справжнього подвижництва, служіння науці й рідній землі було життя відомого археолога і крає­знавця Н.М. Бокій, чиї відкриття по­повнили скарбницю історичної дав­нини краю.

Далеко за межами області ві­домі наукові здобутки Г.Д. Клоче- ка, А.І. Кривульченка, В.П. Марка, С.Г. Мельничука, С.П. Величка, В.Ф. Га- малія, Г.М. Давидова, В.А. Крижанів- ського, Г.Р. Носова, М.В. Семикіної, Л.М. Фільштейна, М.І. Черновола.

Край Василя Сухомлинського дав цілу плеяду відомих педагогів, людей творчих, сенсом життя яких є служіння майбутньому - виховання підростаючого покоління. Справжнім Учителем називають багато поколінь випускників М.І. Кодака - директо­ра Деріївської СШ Онуфріївського ра­йону, Г.М. Перебийніса - директора Маловисківської СШ № З, А.Б. Рєзніка

• директора Гайворонської СШ № 5,

В.І. Каюкова - директора Кіровоград-

Нфобиградський національний технічний університет

Бокіи

Шласний у.ггальноосвітній навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімнаря-інтернат - школа мистецтв)

ської загальноосвітньої школи № 21,

С.П. Логачевську - вчительку початко­вих класів Балахівської школи Петрів- ського району. Традиції кіровоградської педагогічної школи визнані в Україні. Переможцями Всеукраїнського конкур­су «Учитель року» тричі ставали наші земляки: учитель зарубіжної літератури Новоукраїнської гімназії № 7 Олександр Васильович Каенко (1997 р.), директор Кіровоградської гімназії ім. Т. Шевченка Віктор Володимирович Громовий (2001 р.), вчитель інформатики Олександрій­ського ліцею інформаційних технологій Валентин Іванович Мельник (2006 р.).

гімназії, ліцеї, колегіуми. Осе­редком інтелекту, краси і добра став уні­кальний навчальний заклад - обласний загальноосвітній навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного про­філю (гімназія-інтернат - школа мис­тецтв). Він був створений відомим кіро­воградським педагогом і хореографом, художнім керівником народного хорео­графічного ансамблю «Пролісок», на­родним артистом України, професором А.Є. Коротковим.

Василь Іванович Каюков

Валентин Іванович Мельник

Щедра на таланти Кіровоград­ська земля. Душа народу - у вихо­рі українського танцю, у ніжності піс­ні про маму, про рідний край, у при­страсті художнього слова.

Слава кіровоградської «Ятра- ні» проростає сьогодні у творчих злетах та перемогах на престижних міжнародних фестивалях і конкур­сах народного хореографічного ан­самблю «Пролісок» (художній керів­ник - народний артист України Ана­толій Коротков, головний балет­мейстер - народний артист України, професор Віктор Похиленко).

По всьому світу гастролює за­снований народним артистом Украї­ни А.М. Кривохижею Академічний те­атр музики, пісні і танцю «Зоряни» (художній керівник - народна ар­тистка України Антоніна Червінська).

відомий уктшгький письменник

ТА ттщ - ЛІтттЖШілВІШЬ

обласної організації СЇЇУі

«І*0«ОГІ>АД

АЛЬМАНАХ

Особлива аура кіровоградської зем- лі надихає літерато- рів, яким судилося

творити у непрості часи: Віктора Шила, Павла Чорного, Олександра Жовну.

воградського державного пе­дагогічного університету іме­ні Володимира Винниченка. Звідси вийшли в світи май­стри красного слова: прозаїки Микола Смоленчук та Микола Григорів, поети Валерій Юр'єв, Валерій Гончаренко, Катерина Горчар, Валерій Сиднін, відо­мі українські літературознавці Володимир Панченко, Леонід Куценко, культуролог Світла­на Барабаш. Літературною куз­нею краю є обласне літератур­не об'єднання «Степ», яке очо­лює Віктор Погрібний. Добре відомий в Україні літературно- мистецький часопис «Вежа», який видає обласний осеред­ок Спілки письменників Укра­їни (відповідальний секретар Василь Бондар).

Уславлюють нашу малу батьківщину поети і прозаїки. Витоки їх творчості - у безмеж­ності духмяного степу, у синій глибині високого неба, а голо­вне, у народній душі, у серці, сповненому любові і пристрас­ті, у праці, що творить добро і красу. Кіровоградщина літера­турна пишається іменами Юрія Яновського, Євгена Маланю- ка Володимира Базилевського, Григорія Гусейнова.

Потужною творчою ла­бораторією став факультет фі­лології та журналістики Кіро-

276

'Б./И. Вішпшко. «Портрет Тригерія Сшфвроди», 1972 р.

(фонди Кіровоградського обласнощ^рдШнього музею) Андрій /7іла/ж}& ^

Микола Фіреов. «Чцлшмжш иитх», кераміка, 2000 р, Сергій ⁽Шаповалов. «^о1кии&т»,2008р. цдожньо'меморіальний мц%ш ⁽0. V, 'Осмьоркіна

Володимир Іванець

їх вихован- ці здобували блиску- чі перемоги на між- народних змаганнях.

Золотими літерами в історію спорту впи- сані імена чемпіон- ки Європи і світу зі спортивної гімнасти- ки Олесі Дудник (1989 р.), бронзового призе- ра чемпіонату Європи

1998 р. Наталії Сіренко, багаторазового пе­реможця юнацьких першостей Європи май­стра спорту з плавання Сергія Пальчикова, чемпіонки Європи 1997 р., майстра спорту міжнародного класу з плавання Інни Нікі- тіної, чемпіона Європи з кульової стрільби Олександра Зайцева.

Учасниками Олімпіад були легкоатле­ти Андрій Твердоступ (Сідней та Афіни), На­талка Євдокимова (Афіни), гімнастки Світ­лана Зелепукіна (Атланта), Ольга Тесленко та Тетяна Ярош (Сідней), Валентина Голен- кова (Пекін), триатлоніст Андрій Глущенко (Сідней, Афіни, Пекін).

Валентина Толткова? учасниця ‘Олімпійських ігор в Пекіні

Дудник, чемпіонка Європи

світу 1989 р. та заслужений тренер

та Росії

Алла Мальчик

Гордістю Кіровоградщини е чемпіонка Паралімпій- ських ігор у Пекіні легкоатлетка Алла Мальчик; багаторазо­вий чемпіон України зі спортивної гімнастики, переможець першості Європи - 1996, бронзовий призер чемпіонату сві- ту-2001, володар срібної медалі Олімпійських ігор 2000 року у Сіднеї та учасник олімпіади-2004 в Афінах Руслан Мезен­цев; призер паралімпіад в Атланті та Афінах і чемпіон ігор у Пекіні плавець Юрій Андрюшин; триразовий чемпіон світу

з велоспорту, срібний призер олімпіади в Сіднеї Олександр Симоненко, паралімпійська чемпіонка, світова рекордсменка

з плавання Анна Товста.

ми відродження кіровоград­ських ігрових видів спорту, тож побажаймо гравцям і тренерам нових перемог.

Історія футболу у нашому краї по­чалася ще з команди заводу Ельворті. Цей вид спорту завжди був улюбленим для наших земляків, саме тому «висо­ку планку» виставляють для футболістів клубів «Зірка» та «Олександрія» (у ми­нулому «Поліграфтехніка») наші вболі­вальники і гаряче переживають їх по­разки. Бо імена талановитих гравців Ва­лерія Поркуяна, Михайла Михайлова, Володимира Веремеєва, Вади- ма Євтушенка, Андрія Кан- чельскіса завжди поєдну­валися з незабутніми пе­ремогами на футболь­них полях. З ново­го аркуша розпо­чинається сьогод­ні й історія баскет­болу завдяки ново- створеній Баскетболь­ній асоціації Кіровоград­ської області.

Знайшли своє місце у спортив­ній палітрі Кіровоградщини й нові види спорту. Бейсбольна команда Кіровогра­да під керівництвом Олега Бойка 12 ра­зів ставала чемпіоном України, а її грав­ці склали кістяк національної коман­ди, яка вигравала чемпіонати Європи. У м. Кіровограді розташований головний офіс Національної федерації традицій­ного карате України, головою якої є за­служений тренер України Володимир Савченко.

Наталя Яковенко,

історик (доктор історичних наук), Народилась у с. Апрелівка Бобринецького району Кіровоградської області

...Історикові - заради згоди з власним сумлінням - ліп­ше не запускатися в злободенні поточні події, де під кожним кущем чекав небезпека поразитися на двобій «правди» з «не­правдою». Адже, як говорив мудрий Николай Карамзін, «істо­рія не любить живих». Віддаймо їх на поталу політологам і соціологам - це їхній фах, натомість специфіка нашого ре­месла не передбачає суджень про те, чого ми не можемо взя­ти в руки, бо воно ще обпікає.

Наталя Яковенко. Вступ до історії, - Київ: Критика, 2007. - С 24.

Юний-друже!

Ти переюри^й останню сторінку наишї книш. іСрокда кроїшщ події до події, Шд століття до сіїшштпя радоль ми прайуии дорогою іапорії рідної демлі. Си&а да&тта, .шлутиісіш Тусі, слайна історія, шдацтіа, героїчна оюратьюа да д&шнення Шд інодемнош пану&ання> длепги і падіння йуремнош JQC апамття постали перед пгюооту йсій с&оїй йеличі і гпрайдмі. Історія нашаїмалої ааіпшійиіини неіідрийна Шд історії йсієї України. ‘/ЇЇам'ятай, що кожний етап історично т поступу — пшдіяння нщііихааіпшай, дідШ, прадідій.

24 серпня 1991 року посіпала сучасна українська деряса&а, 'Впериіе да аашїпо опаліть ми маємо, пойне пра&о надийатп сеае громадянами України, Юйадцяїїт рокШ недашюнасті - це період пошуку сіош шляху, Шідначення йіаснш- історичної іделтшчноапі. Це т&арення самої історії. Tojjcуслід дамудрою порадою нашої демоішки, Шдомош ужраїнсшош іапорика баталії $ко&енко даліщшмо опис сьогодення мийоугтіімдоюіідникам, &о-«йополие оюпігшс».

Тепер, ігересгпутііиш поріг JOC'l століття, ми смішйоди&имюспу. нагіоутнс, ми мріємо про иідстя й дююрааугп наших краян, ми йпеінеиіу поапупі гідростата 'Жлро&оірадиіини/

Саме гпоаі і іпйоїм ровесникам палежшпй патісати нойі сторінки іппорії рідного

краю!

%олаитйі аітарШ