Запитання і завдання:

1. Назви мобілізаційні заходи улітку 1941 р.

2. Покажи на карті місця кровопролитних боїв на Кіровоградщині уліт­ку 1941 р.

Творче завдання:

1. Підготуй повідомлення про бої у Зеленій Брамі.

Додатки:

3. щоденника Йосипа Поліщука:

«Життя зійшло з рейок мирної, спокійної праці. Тепер кожен день - три- вога і небезпека, страх перед грізним майбутнім. Але коли добре поміркува- ти, то виходить, що ніколи, ніякою ціною німець не переможе, не повинен ді- йти навіть сюди. Прощай, щастя, прощай, спокій, прощай, мирна праця до того дня, коли ворог буде розтрощений. О, проклятий Гітлер! Це ти заста- вив мільйони мирних трудівників розпрощатися з працею. Тебе проклинає ко- жен, кому дорога батьківщина, і прокляття це шлють із жерл гармат, літа- ків, гвинтівок, багнетів».

Книга Йосипа Поліщука (1940-1943). Серія "Елисаветградське коло".

Кіровоград, 2011. - С. 116.

2. З радіограми штабу "групи Понєдєліна" в штаб Південного фронту ідоДко:

«1 серпня 1941 р. Становище стало критичним. Оточення 6-ї і 12-ї армій завершено повністю. Існує пряма загроза розпаду загального бойового поряд- ку 6-ї та 12-ї армій на два ізольованих осередки з центрами в Бабанці і Теклі- ївці. Резервів немає. Просимо очистити зосередженням нових сил ділянку Тер- нівка - Новоархангельськ. Боєприпасів немає. Пальне на виході».

Фонди Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації.

3. Бойових донесень штабу Південного фронту:

«2 серпня. «Противник силою до п'яти піхотних дивізій, до трьох тан­кових дивізій, до двох мехдивізій прагне завершити оточення групи Понєдєлі­на». З серпня. «Група Понєдєліна, виснажена в безупинних боях, у важких умовах веде бої в оточенні, намагаючись прорватися у східному і південно-східному напрямках... Спроби постачання боєприпасами повітрям успіху не мали».

4. Серпня. «Група Понєдєліна продовжує вести запеклі бої в замкнутому кіль­

214

:

Для допитливих:

1. Даценко в. Кіровоградщина в роки лихоліття: Друга світова війна / Кі- ровоградщина: історія, традиції, сучасність. - Кіровоград, 2008. - с. 430-477.

2. Даценко в. В. Щоб пам'ятали: Кіровоградщина в роки Великої Вітчиз­няної війни 1941-1945. - Кіровоград, 2010. - 303 с.

3. Долматовский е.А. Зеленая Брама: Документальная легенда об одном из первых сражений Великой Отечественной войны. - м., 1985. - 319 с.

4. Зелена Брама: героїзм - трагедія — пам'ять. - Матеріали науково- практичної конференції, 5 серпня 2011 року. - Кіровоград, 2011. - 128 с.

РОЗДІЛ 5 ОБОРОННІ БОЇ НА КІРОВОГРАДЩИНІ УЛІТКУ 1941 РОКУ

ö

1

Є

о

а:

S

сц

S

CL

е

0

0. з-

I

км ют

Shitomir

НША10

^lROWNö

Ніровоградщина під окупацією серпень 1941-го - середина березня 1944 рр.

Тух Опору

1 Окупаційний режим.

І На завойованій те-

риторії запроваджувалася гітлерівська окупаційна адміністрація. Як складова частина рейхскомісарі- ату «Україна», Кіровоградщина увійшла до гене- рального округу «Миколаїв». До створеної на під- ставі угоди Гітлера з диктатором Румунії марша- лом і. Антонеску у межиріччі Дністра і Південного Бугу румунської адміністративної одиниці - Транс- ністрії - увійшли деякі населені пункти Гайворон- ського району по правий бік Південного Бугу.

Управитель оку- пованої України рейхс- комісар Еріх Кох в одній із своїх прЦ*

мов зазначав: «Ми мит

- раса панів і пови- УШНУШН Щ РОООІІЕІІ

і- !И імт

нні управляти жор

стко, але справедли- во... Я вичавлю з цієї

країни все до останньої

краплі... Я прийшов сюди не ради добродійності... Місцеве

населення повинне працювати, працю- вати і ще раз працювати». На промислових підприємствах та у збережених гітлерівцями

колгоспах або громадських дворах вводилася жорстока система експлуатації, робочий час тривав по 14-16 годин. На­селення залучалося до при­мусових робіт на будівництві шляхів, виконувало інші по­винності в інтересах окупацій­ної влади. З області вивозило­ся продовольство, обладнан­ня заводів і фабрик, родючий чорнозем. Одним із страшних злочинів гітлерівських окупан­тів було примусове вивезен­ня до Німеччини української молоді для рабської праці. їх називали остарбайтерами - «східними робітниками». За період окупації Кіровоградщи- ни понад 50 тис. кіровоград­ських юнаків та дівчат з усіх її населених пунктів були остар­байтерами, носячи нагрудний знак «Ost».

• 1

ію повщрЗ

ІТ.Ь.

Катеп$кф Оп}фор&го\як

мшш ичімгаш ^ШТО0

" ОНШОРЕїШК

ттш ^„і?^тт в

₀КПт-ІЬ9 _вр01

КШ(ИОС НШМІ

»ШОКИ 1

аншошоі Иііпорої

МШКА

ШИВШІ!« МШ> ши «НІЖ

Жоіфп

Гітлерівці здійсню­вали тотальне винищення єврейського населення. Це явище увійшло в світо­ву історію як Голокост (катастрофа). На Кіровоградщині проживало дуже бага­то євреїв, як у сільській місцевості, так і в містах. У багатьох сім'ях були змішані шлюби, коли хтось із подружжя був єв­реєм, а інший - неєвреєм. В умовах реа­лізації гітлерівського плану «остаточно­го вирішення єврейського питання» ви­бору у таких сімей не було - "їх чекала смерть. Масові розстріли розпочалися відразу ж після окупації області. їх здій­снювали спеціальні есесівські підрозді­ли, так звані айнзатцкоманди та зон- деркоманди, яким активно допомагали співробітники щойно створеної «укра­їнської допоміжної поліції», набраної із числа відвертих ворогів радянської вла­ди, а також з кримінальних, декласова­них елементів і всілякого роду авантю­ристів. ЗО вересня 1941 року стало по­чатком знищення єврейського насе­лення у Кіровограді. Приречених зібра­ли за оголошенням біля синагоги і ви- !зли автомашинами до протитанково-

ий

<Ш№

ШММ

РОІШ

го рову за містом, де протягом КІЛЬКОХ діб розстрілювали з автоматичної зброї. Такі розстріли проводилися у кожно­му населеному пункті. У Новомиргороді місцем масового знищення євреїв ста­ли Грушевий Яр та підвальне приміщен­ня колишньої МТС, де 760 чоловік були задушені газом. У Новоукраїнці - Гусар­ський ліс, у Малій Висці, Олександрівці та Голованівську - яри у прилеглих лі­сах, у Долинській - приміщення колиш­ньої салотопки, у м. Олександрії - стрі­лецький тир військової частини. Були знищені цілі села з єврейським насе­ленням - Хащувате у Гайворонському районі, Глиняне у Добровеличківсько- му, Ізрайлівка в Устинівському. У лютому

1942. року по-звірячому були убиті діти- сироти єврейської національності з не- евакуйованих дитбудинків у Кіровогра­ді, Новоукраїнці, с. Липовенькому Голо- ванівського району. У місцях компактно­го проживання єврейського населення гітлерівці створювали також єврейські гетто (у Бобринці, Голованівську, Новій Празі, Олександрівці, Златополі та ін.), мешканці яких після нелюдських страж­дань були знищені на початку 1942 року.

Порта поділу окупованої 'України

ІТам’тшш жертвам Толокосту 1942 р. на околиці села ЯЛартоктиа 11обамиргородсьтго району.

Фото В. Даценка, 2012 р.

У Голованівську, Знам'янці, Кірово­граді, Олександрії, Павлиші, на станції Ада- баш Новоукраїнського району гітлерівці створили табори для військовополонених, де, порушуючи міжнародні конвенції, бран­ців катували і знищували. Особливо страш­ними були умови перебування військово­полонених у шталагу № 305 у Кіровограді та у його філії на ст. Адабаш, де протягом 1942-1943 років щомісячно перебувало по­над 20 тис. в'язнів. Там загинуло майже 54 тис. полонених. Тільки узимку 1942 року в кіровоградському таборі щоденно помира- ло до 300 осіб. Навіть самі гітлерівці зму- §; шені були скласти акти про те, що дове- 5 дені голодом до відчаю військовополонені § у зазначених таборах вдавалися до актів канібалізму.

5

У селі Тернова Балка Компаніївсько- го району гітлерівці створили концентра- ^ ційний табір юрисдикції СС, де знищувалися політичні вороги рейху - підпільники, пар­тизани, представники «расово неповноцін- сЕ них» народів (євреї, цигани, психічно хворі).

о

со

о

5

218

Невдоволення

населення жорстоким окупаційним режимом, нещадний терор, масо- ві вбивства мирного населення, ге- ноцид єврейського населення, виве- зення молоді до Німеччини на при- мусові роботи, пограбування еконо- міки спричинили опір гітлерівським окупантам. Надія нацистського керів- ництва на те, що легко вдасться уне- можливити опір радянських людей, використавши злочини сталінського режиму в передвоснні роки: насиль- ницьку колективізацію, голодомор, масові репресії, зневагу до основних прав людини, - не оправдалася.

Особливості природних умов степової та лісостепової місцевості не сприяли розгортанню в облас­ті широкого партизанського руху. Проте в умовах загрози окупації області 18 липня 1941 року в Кіро­воградський обком партії надій­шла директива ЦК ВКП(б) про роз-

3. Рух Опору.