Селяни с. 'Красносілка 'Олександр ійського району удають лишки хліІЇа державі, 1926р. (фонди Державного архіву Кіровоградської обл.)

Деяка частина селянських сімей, не без підтримки органів більшовиць­кої влади, створили сільськогосподар­ські комуни, які відразу продемонстру­вали свою економічну неефективність, тож ледь животіли.

Націоналізоване підприємство

• завод сільськогосподарських ма­шин братів Ельворті (після перейме­нування - завод «Червона зоря», зго­дом «Червона зірка»), що знаходився в м. Єлисаветграді, відновив випуск сі­валок, молотарок, плугів, соломорізок.

Для ефективнішого обробітку землі, реалізації вирощеної продук­ції селяни добровільно об'єднувалися в кооперативи та товариства (спо­живчі, кредитні, виробничі, збутові). їх

кількість щорічно зростала: якщо у 1924 році в Зінов'євському' окрузі хлі­бороби самостійно організували 214 сільськогосподарських кооперативів, то в наступному - 384. Кількість трак­торів у користуванні селянських коо­перативів теж зросла із 70 у 1924 році до 200 у 1925-му. В березні 1926 року до Зінов’євська прибула ще одна пар­тія з 30 тракторів, та очікувалося ще 100 американських тракторів, які вже знаходилися в порту м. Одеси. Створю­валися також агроцентри, що надава­ли селянам різноманітну сільськогос­подарську техніку напрокат та відмін­не посівне зерно. Значно послабився тиск влади на торгівлю та на інші сфе­ри економічного, національного та ду­ховного життя краю.

1 У 1924 р. Назву міста Елисаветград змінено на Зінов'евськ.

РОЗДІЛ 4 НАШ КРАЙ У 20-Х РОКАХ XX ст.

187

Результати такого господарюван­ня проявилися дуже швидко. Особис­та зацікавленість виробників у резуль­татах своєї праці сприяла зростанню ії продуктивності, поліпшенню агро­техніки та зростанню врожаїв. Так, у с. Кам'яна Криниця Ульяновського ра­йону в середині 20-х років XX ст. про- ^ живали понад 4 800 жителів, які об- робляли 3 500 га землі. Вони утриму- 5 вали близько двох тисяч голів великої § рогатої худоби, близько півтори тися­чі" чі коней і лошат, до трьох тисяч овець З (у селі було шість отар овець) та понад <2 дві тисячі свиней. Одночасно на оран- Ьі ку виходило по 500 кінних упряжок.

Сільські жителі гуртом придбали ще й =£ трактора².

^ 2 Незабаром всього цього в них не ста-

и_ не, тож в с. Кам'яна Криниця від голодної смер-

оз

о

Си

5

На території Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського³ ра­йону в 1927 році на 1917 селянських дворів було 4 парових та 3 вітря­них млини, і олійниця, 5 просорушок, З трактори, 142 кінні сівалки, 174 жат­ки, 29 кінних та 3 парові молотарки. Сільських дітей навчали 18 вчителів, практикував 1 лікар та 4 лікпоми. У 1927 році тільки озимої пшениці, яч­меню, вівса, кукурудзи в окрузі зібра­ли 42 459 273 пуди - рекордний вро­жай, якого й через десятки років не могли досягти.

Таке відносно вільне господарю­вання дало сільським жителям нашого краю різноманітну їжу, одяг для роботи

ті впродовж 1932-1933 років помруть 1034 жителі. З Нині - Добровеличківського р-ну.

чо в Олексанфійсьтщ районі, 20-ті рот 'Х'Хст. (фонди Державного архіву Кіровоградської області)

та на свята, а також для різних пір року, паливо для оселі, свійську худобу та сільськогосподарський реманент. Тож нова економічна політика (НЕП) ними значно підтримувалася. Наслідки її від­чули і жителі міст: уже незабаром на території краю з'явилася велика кіль­кість продуктів харчування, що прода­валися за низькими цінами в численних приватних магазинах, крамничках та на базарах. Тож кваліфікований робіт­ник - житель м. Зінов'євська за свою зарплатню вільно міг утримувати чи­сельну сім'ю з непрацюючою дружи­ною та винаймати житло. У той же час для основної маси простих трудівни­ків придбати фабричний крам - одяг, взуття, тканину, меблі тощо - виявило­ся справою нелегкою: ціни на них були надзвичайно високими.

У травні 1928 року розпочалися ро­боти над здійсненням 5-річного плану електрифікації сільського господарства на Зінов'євщині акціонерним товариством «Електрика» (м. Харків), які, однак, швид­ко припинилися. З 1928 року повіяли нові економічні вітри - влада розпочала на­сильно відбирати в селян зерно, запро­вадивши насильницьку хлібозаготівлю. Також конфісковували і всі хлібні «над­лишки». Коротка епоха НЕПу - порівняно мирного та доволі ситого періоду в істо­рії краю - закінчувалася. У 1928 році збір зерна становив тільки 50,2 % від поперед­нього. Практично всі економічні, націо­нальні, духовні свободи, що утвердилися в часи НЕПу, влада віднині розпочала зни­щувати. На обрії знову постала примара голоду, а репресії проти мирних жителів краю відновилися з новою силою.

РОЗДІЛ 4 Н,

Ні

Запитання і завдання:

1. Охарактеризуйте систему економіч-

них стосунків, що встановилася в нашому краї з утвердженням влади більшовиків.

2. Які причини голоду 1921-1923 років?

3. Як нова економічна політика позна­чилася на розвитку нашого краю?

Творче завдання:

1. Вивчаючи свій родовід, підготуйте на­рис про те, як позначилось встановлення ра­дянської влади у країна житті вашої родини.

Додатки:

1. Зі спогадів Федора Буртянського,

уродженця с. Бурти Новомиргородського ра- йону:

«Як мав три корови, то дай корову і бика, а як мав одну корову, то дай одне теля; як мав дві корови, то дай корову, або корову й теля, а як мав тільки корову, а не мав те­лятко, то мав із сусідом купити бика й дати пополам. Оце була така «продразвьорстка». Це, скажемо, на м'ясозаготівлю. Крім того, ^ треба було здавати курячі яйця й молоко, й §= треба було зерно, пшеницю для харчування там війська, а зерно (таке, як ячмінь і овес) 5 для коней. Це все розкладалося і все забирало- § ся, а за це нічого не платилося, ніякої платні § не було. Все це під «продразвьорстку» брало- 5 ся, та нічого не оплачувалося».

Великий голод в )/країні 1932-1933 років. - Київ, 2008. -Т.З.-с. 351.

І

з-

І

О

со

о

сх

£